Науковий стиль української мови
Чому це важливо?
Науковий стиль — це мова досліджень, статей, дисертацій та академічних презентацій. Він відрізняється від розмовної мови точністю, об'єктивністю та формальністю. Якщо ви плануєте навчатися в українському університеті, читати наукову літературу або публікувати дослідження українською мовою, опанування наукового стилю є необхідною навичкою. Цей модуль допоможе вам писати та говорити як справжній науковець.
Вступ
💡 Чи знали ви?
Українська мова є однією з найбагатших слов'янських мов за кількістю синонімів.
Прочитайте уважно науковий текст. Зверніть увагу на виділені слова та конструкції. Чим цей текст відрізняється від звичайної розмовної мови?
Уривок з наукової статті:
У статті розглядається питання впливу соціальних мереж на комунікативну поведінку молоді. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у повсякденному житті. Мета роботи — проаналізувати зміни мовленнєвих практик під впливом нових медіа.
Об'єктом дослідження є комунікативна поведінка українських студентів віком від 18 до 25 років. Предметом дослідження виступають мовні особливості спілкування в соціальних мережах.
Методологія базується на поєднанні кількісних та якісних методів. Було проведено опитування 500 респондентів та здійснено контент-аналіз 1000 публікацій. Як зазначає дослідник М. Коваленко (2023), «соціальні мережі суттєво трансформують мовні норми».
Результати дослідження свідчать про значні зміни в комунікативних практиках. Зокрема, було виявлено скорочення середньої довжини речення та збільшення використання емотиконів. Таким чином, можна зробити висновок, що цифрові технології формують новий тип мовної особистості.
Ключові слова: комунікація, соціальні мережі, мовленнєва поведінка, молодь, цифрові технології.
Завдання до тексту:
- Знайдіть усі безособові конструкції (було проведено, здійснено, виявлено).
- Виділіть вирази, які вводять наукові поняття (актуальність, мета, об'єкт, предмет).
- Зверніть увагу на конструкції з посиланням на інших авторів.
- Яка роль виразів «зокрема», «таким чином», «отже» у тексті?
Пояснення
Характерні риси наукового стилю
Науковий стиль української мови має кілька визначальних характеристик, які відрізняють його від інших функціональних стилів.
| Риса | Характеристика | Приклад |
|---|---|---|
| Об'єктивність | Уникання особистих оцінок | Результати свідчать... (не: Я думаю...) |
| Точність | Чіткі визначення термінів | Під поняттям X розуміємо... |
| Логічність | Послідовна аргументація | По-перше..., по-друге..., отже... |
| Безособовість | Відсутність «я» | Було досліджено... (не: Я дослідив...) |
| Номіналізація | Перевага іменників | Проведення дослідження (не: досліджувати) |
📊 Статистика регістру
За даними корпусних досліджень, у наукових текстах українською мовою частота безособових конструкцій на -но/-то становить 45% від усіх пасивних форм. У художній літературі цей показник — лише 8%. Науковий стиль також характеризується довшими реченнями: середня довжина — 22 слова (проти 12 у розмовному мовленні).
Структура наукового тексту
Будь-який науковий текст має стандартну структуру з обов'язковими компонентами:
Вступна частина:
| Компонент | Функція | Типова фраза |
|---|---|---|
| Актуальність | Обґрунтування важливості | Актуальність теми зумовлена... |
| Мета | Формулювання цілі | Мета дослідження полягає в... |
| Завдання | Конкретні кроки | Для досягнення мети поставлено такі завдання... |
| Об'єкт | Що досліджується | Об'єктом дослідження є... |
| Предмет | Аспект об'єкта | Предметом дослідження виступає... |
Основна частина:
| Компонент | Функція | Типова фраза |
|---|---|---|
| Методологія | Опис методів | Методологічну основу становить... |
| Аналіз | Розгляд матеріалу | Аналіз матеріалу засвідчує... |
| Результати | Виклад даних | Результати дослідження свідчать... |
| Обговорення | Інтерпретація | Отримані дані дозволяють стверджувати... |
Завершальна частина:
| Компонент | Функція | Типова фраза |
|---|---|---|
| Висновки | Підсумки | Таким чином, можна зробити висновок... |
| Перспективи | Подальші дослідження | Перспективним напрямом є... |
💡 Цікавий факт
Українська наукова термінологія активно розвивалася у 1920-х роках під час «коренізації». Тоді було створено багато власне українських термінів: «швидкість» замість «скорость», «речовина» замість «вещество», «рівняння» замість «уравнение». На жаль, у радянський період частину цих термінів витіснили російські відповідники.
🇺🇦 Культурна довідка: Михайло Грушевський та українська наука
Михайло Грушевський (1866–1934) — видатний український історик, автор багатотомної «Історії України-Руси». Його наукові праці в Київському та Львівському університетах стали взірцем академічного стилю. Грушевський показав, що українська мова здатна виражати найскладніші наукові концепції не гірше за будь-яку іншу європейську мову.
Безособові конструкції в науковому стилі
Науковий стиль надає перевагу безособовим конструкціям, які підкреслюють об'єктивність дослідження.
Конструкції на -но/-то:
| Активна форма | Безособова форма | Контекст |
|---|---|---|
| Ми провели дослідження | Дослідження проведено | Описання методів |
| Науковці виявили закономірність | Закономірність виявлено | Результати |
| Автор зробив висновок | Висновок зроблено | Підсумки |
| Вчені проаналізували дані | Дані проаналізовано | Аналіз |
| Дослідники встановили факт | Факт встановлено | Твердження |
Конструкції з «було» + -но/-то:
| Форма | Приклад | Примітка |
|---|---|---|
| було + -но/-то | Було проведено експеримент | Минулий час, офіційний |
| буде + -но/-то | Буде здійснено аналіз | Майбутній час |
| є + -но/-то | Результати є підтверджено | Теперішній час (рідше) |
⚠️ Поширена помилка
❌ Неправильно: В статті я розглядаю проблему... ✅ Правильно: У статті розглядається проблема...
Науковий стиль уникає займенника «я». Використовуйте безособові або зворотні конструкції.
Хеджування в наукових текстах
Хеджування — це мовні засоби, які пом'якшують категоричність тверджень. Це важливо, бо наука рідко оперує абсолютними істинами.
Модальні слова та вирази:
| Категоричність | Пом'якшення | Приклад |
|---|---|---|
| Висока | Низька | Можна припустити, що... |
| Це є | Це може бути | Це може бути наслідком... |
| Доводить | Вказує на | Отримані дані вказують на... |
| Завжди | Як правило | Як правило, спостерігається... |
| Ніколи | Рідко | Рідко трапляються випадки... |
Вирази невпевненості:
| Вираз | Функція | Приклад |
|---|---|---|
| імовірно | припущення | Імовірно, це пов'язано з... |
| на нашу думку | особиста позиція | На нашу думку, ця гіпотеза... |
| очевидно | обережне твердження | Очевидно, існує зв'язок... |
| певною мірою | обмеження | Певною мірою це підтверджує... |
🎯 Регістр має значення
Порівняйте три способи висловити одну думку:
- Розмовний: Соціальні мережі точно шкодять молоді.
- Публіцистичний: Соціальні мережі негативно впливають на молодь.
- Науковий: Результати дослідження вказують на потенційний негативний вплив соціальних мереж на комунікативну поведінку молоді.
Науковий стиль — найобережніший і найточніший.
Цитування та посилання
Наукові тексти завжди спираються на попередні дослідження. Це вимагає коректного оформлення посилань.
Способи введення цитати:
| Конструкція | Приклад |
|---|---|
| Як зазначає автор... | Як зазначає Іваненко (2022)... |
| На думку дослідника... | На думку Петренка (2021)... |
| Автор стверджує, що... | М. Коваль стверджує, що... |
| Згідно з дослідженням... | Згідно з дослідженням Шевченка (2020)... |
| За словами науковця... | За словами академіка Вернадського... |
Непряме цитування:
| Тип | Приклад |
|---|---|
| Переказ | Дослідник Коваленко (2023) аналізує проблему впливу... |
| Узагальнення | Численні дослідження (Іванов, 2019; Петров, 2020) свідчать... |
| Порівняння | На відміну від Коваля (2018), Мельник (2021) вважає... |
📚 У літературі
"Мова науки — це мова точності. Кожне слово має нести максимальне смислове навантаження при мінімальній емоційності."
— Олена Семеног, "Українська мова: професійне спілкування"
Академічна лексика: ключові вирази
Науковий стиль має свій репертуар стандартних виразів, які структурують текст.
Вступні конструкції:
| Вираз | Функція |
|---|---|
| У статті розглядається питання... | початок статті |
| Дослідження присвячене... | формулювання теми |
| Актуальність теми зумовлена... | обґрунтування |
| Мета роботи полягає в... | формулювання мети |
| Для досягнення мети поставлено завдання... | конкретизація |
Логічні зв'язки:
| Вираз | Функція |
|---|---|
| По-перше... по-друге... по-третє... | послідовність |
| Зокрема... | конкретизація |
| Проте... | протиставлення |
| Тим не менш... | додаткова інформація |
| Крім того... | доповнення |
| Отже... | логічний наслідок |
| Таким чином... | підсумок |
Підсумкові конструкції:
| Вираз | Функція |
|---|---|
| Таким чином, можна зробити висновок... | підсумок |
| Отримані результати свідчать... | узагальнення |
| Проведений аналіз дозволяє стверджувати... | висновок |
| Перспективним напрямом є... | подальші дослідження |
📰 У пресі
"Нова українська наукова школа демонструє високий рівень досліджень. За останні роки кількість публікацій українських науковців у міжнародних виданнях зросла на 40%."
— Дзеркало тижня, 2023
Як обрати? (Алгоритм вибору)
Питання 1: Який тип тексту ви пишете?
- Курсова/дипломна робота → строгий науковий стиль
- Наукова стаття → науковий стиль з елементами дискусії
- Тези конференції → стислий науковий стиль
- Навчальний посібник → науково-популярний стиль
Питання 2: Хто ваша аудиторія?
- Спеціалісти → можна використовувати термінологію без пояснень
- Широке коло → терміни потребують визначень
Питання 3: Яка функція речення?
- Констатація факту → безособова конструкція
- Посилання на автора → конструкція з цитуванням
- Обережне твердження → хеджування
Типові помилки
Помилка 1: Використання розмовної лексики
❌ Неправильно: Дослідники дуже багато працювали над цією проблемою. ✅ Правильно: Дослідники присвятили значну увагу цій проблемі.
Чому? «Дуже багато» — розмовний вираз. У науковому стилі використовують «значний», «суттєвий».
Помилка 2: Надмірна категоричність
❌ Неправильно: Це доводить, що гіпотеза правильна. ✅ Правильно: Отримані результати вказують на підтвердження гіпотези.
Чому? Наука оперує ймовірностями, а не абсолютними доказами.
Помилка 3: Відсутність посилань
❌ Неправильно: Усі вчені вважають, що... ✅ Правильно: Як зазначають дослідники (Іваненко, 2022; Петренко, 2023)...
Чому? Твердження потребують джерел. «Усі вчені» — необґрунтоване узагальнення.
Помилка 4: Змішування стилів
❌ Неправильно: Короче, результати підтвердили нашу думку. ✅ Правильно: Таким чином, результати підтвердили висунуту гіпотезу.
Чому? «Короче» — розмовне слово, «наша думка» — занадто особисте.
🌍 У реальному житті
Написання наукової статті — це не тільки знання теми, а й володіння конвенціями академічного письма. Редактори наукових журналів часто повертають статті через невідповідність стилю, навіть якщо зміст якісний. Опанування наукового регістру — це ключ до успішної академічної кар'єри.
🇺🇦 Наукові центри України
Київський та Львівський університети — найстаріші центри української науки. У Києві працювали такі видатні вчені, як Сергій Єфремов (літературознавець) та Агатангел Кримський (сходознавець). Їхні праці залишаються зразками академічного стилю і сьогодні вивчаються студентами філологічних факультетів.
🎭 Народна мудрість
Українське прислів'я каже: "Хто ясно думає, той ясно висловлюється." У науковому письмі ця ясність досягається через точну термінологію та логічну структуру.
Трансформації
Завдання 1: Трансформація
Перетворіть розмовні речення в академічні:
- Я думаю, що соціальні мережі погано впливають на людей.
- Усі вчені кажуть, що глобальне потепління — це правда.
- Ми провели дослідження і дізналися багато цікавого.
- Ця теорія дуже крута і пояснює все.
- У моїй роботі я розглядаю проблему забруднення.
- Результати показують, що ми мали рацію.
- Треба ще багато вивчати цю тему.
- Усі погоджуються з цією ідеєю.
- Ми опитали людей і вони сказали цікаві речі.
- Короче, наша гіпотеза підтвердилася.
Відповіді:
- Результати дослідження вказують на потенційний негативний вплив соціальних мереж на комунікативну поведінку.
- Численні дослідження (посилання) підтверджують факт глобального потепління.
- Було проведено дослідження, результати якого дозволяють зробити певні висновки.
- Запропонована теорія демонструє значний пояснювальний потенціал.
- У роботі розглядається проблема екологічного забруднення.
- Отримані результати підтверджують висунуту гіпотезу.
- Зазначена проблематика потребує подальшого дослідження.
- Більшість дослідників (посилання) поділяють цю позицію.
- Було проведено опитування респондентів, результати якого засвідчують...
- Таким чином, висунуту гіпотезу підтверджено.
Завдання 2: Структурування тексту
Розставте компоненти наукового тексту в правильному порядку:
| Компонент | Правильний порядок |
|---|---|
| Результати | 5 |
| Актуальність | 1 |
| Висновки | 6 |
| Мета | 2 |
| Завдання | 3 |
| Методологія | 4 |
Завдання 3: Написання (Model Answer)
Завдання: Напишіть вступ до наукової статті (200+ слів) на тему «Вплив цифрових технологій на читацькі звички молоді». Використайте академічну лексику та структуру.
Зразок відповіді:
Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій та їхнім впливом на культурні практики сучасного суспільства. Зокрема, постає питання про трансформацію читацьких звичок молоді в умовах цифровізації.
Мета дослідження полягає в аналізі впливу цифрових технологій на читацькі практики української молоді віком від 18 до 25 років.
Для досягнення мети поставлено такі завдання: по-перше, визначити основні джерела читання сучасної молоді; по-друге, порівняти читацькі практики користувачів традиційних та електронних носіїв; по-третє, виявити тенденції змін читацької активності.
Об'єктом дослідження є читацька поведінка української молоді. Предметом дослідження виступають зміни читацьких практик під впливом цифрових технологій.
Методологічну основу роботи становить поєднання кількісних та якісних методів дослідження. Було проведено анкетування 300 респондентів та здійснено контент-аналіз читацьких уподобань.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфічних тенденцій читацької поведінки української молоді в умовах цифровізації. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання для розроблення освітніх програм з медіаграмотності.
Діалоги
Діалог 1: Захист дипломної роботи (формальний академічний)
— Шановні члени комісії! Дозвольте представити мою дипломну роботу на тему...
— Дякуємо. Будь ласка, обґрунтуйте актуальність Вашого дослідження.
— Актуальність теми зумовлена недостатньою вивченістю проблеми в сучасній науковій літературі.
— Яку методологію Ви застосовували?
— Методологічну основу дослідження становить системний підхід. Було використано методи аналізу, синтезу та порівняння.
— Чи можете Ви сформулювати основні висновки роботи?
— Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок про...
— Дякуємо за відповідь. Чи є питання у членів комісії?
Діалог 2: Наукова дискусія на конференції (академічний)
— Дозвольте поставити питання доповідачу щодо методології дослідження.
— Будь ласка, слухаю Вас.
— На чому базується Ваша класифікація? Чи є емпіричне підтвердження?
— Запропонована класифікація ґрунтується на аналізі корпусу даних. Результати верифіковано методом експертних оцінок.
— Як Ви відповісте на критику подібних підходів у роботах Коваленка?
— На нашу думку, критика Коваленка стосується дещо інших аспектів. Тим не менш, ми враховуємо його зауваження.
— Дякую за відповідь.
— Прошу. Якщо є додаткові питання, готовий обговорити після секції.
Діалог 3: Консультація з науковим керівником (напівформальний)
— Добрий день, Олено Петрівно! Чи можна звернутися з питанням щодо структури роботи?
— Добрий день, Андрію. Звичайно, слухаю.
— Я не впевнений, як сформулювати мету дослідження.
— Спробуйте використати конструкцію «Мета дослідження полягає в аналізі...»
— А чи можна написати «Мета моєї роботи — дослідити...»?
— Краще уникати займенника «мій». Напишіть просто «Мета роботи».
— Зрозуміло. А як щодо гіпотези?
— Гіпотезу формулюйте обережно. Використайте «Припускаємо, що...» або «Гіпотеза дослідження передбачає...»
— Дякую за консультацію!
— Прошу. Якщо виникнуть питання — пишіть на пошту.
Діалог 4: Рецензування статті (формальний письмовий)
— Шановний колего! Дозвольте висловити деякі зауваження щодо Вашої статті.
— Буду вдячний за конструктивну критику.
— По-перше, потребує уточнення формулювання мети дослідження.
— Погоджуюсь. Яку редакцію Ви б рекомендували?
— Пропоную конкретизувати об'єкт дослідження та звузити предмет.
— Дякую за слушне зауваження. Внесу корективи.
— По-друге, бракує посилань на актуальні дослідження останніх років.
— Справді, варто оновити бібліографію. Чи можете порекомендувати джерела?
— Рекомендую звернутися до праць Петренка (2022) та Коваленко (2023).
— Вдячний за допомогу.
Діалог 5: Обговорення результатів у лабораторії (науковий неформальний)
— Колеги, маємо цікаві результати експерименту.
— Що саме вдалося виявити?
— Дані свідчать про статистично значущу кореляцію між змінними.
— А яка величина коефіцієнта кореляції?
— R дорівнює 0,78. Це досить високий показник.
— Чи перевіряли на артефакти?
— Так, було проведено повторний експеримент. Результати відтворюються.
— Тоді варто оформити це як публікацію.
— Погоджуюсь. Потрібно також провести додатковий аналіз.
Діалог 6: Презентація на семінарі (академічний)
— Шановні колеги! Дозвольте представити результати нашого дослідження.
— Слухаємо уважно.
— Об'єктом нашого дослідження є мовленнєва поведінка білінгвів.
— Яка була вибірка дослідження?
— Вибірку становили 150 респондентів віком від 20 до 35 років.
— Чи можете прокоментувати отримані результати?
— Звичайно. Як засвідчують отримані дані, спостерігається тенденція до...
— Чи плануєте продовжувати дослідження?
— Так, перспективним напрямом є розширення вибірки та включення вікової групи 35-50 років.
🏛️ Історичний контекст
Перші українські наукові публікації з'явилися в XVII столітті в Києво-Могилянській академії. Однак повноцінний розвиток української наукової мови відбувся лише у 1920-х роках, коли було створено Інститут української наукової мови. На жаль, у 1930-х роках багатьох українських термінологів було репресовано, а їхні напрацювання — знищено.
📋 Підсумок
Ключові моменти
У цьому модулі ви вивчили науковий стиль української мови:
-
Характерні риси — об'єктивність, точність, логічність, безособовість, номіналізація.
-
Структура тексту — актуальність, мета, завдання, об'єкт, предмет, методологія, результати, висновки.
-
Безособові конструкції — було проведено, здійснено, виявлено замість «я провів», «я виявив».
-
Хеджування — пом'якшення категоричності: «можна припустити», «результати вказують на».
-
Цитування — як зазначає автор, на думку дослідника, згідно з дослідженням.
-
Академічна лексика — стандартні вирази для структурування тексту.
✅ Самооцінка
Перевірте себе:
- Я знаю основні характеристики наукового стилю.
- Я можу використовувати безособові конструкції на -но/-то.
- Я знаю структуру наукового тексту (актуальність, мета, завдання...).
- Я можу правильно оформляти посилання та цитати.
- Я розумію, як використовувати хеджування.
- Я можу трансформувати розмовний текст в академічний.
Якщо ви поставили галочку біля всіх пунктів — вітаємо! Ви готові писати наукові тексти українською мовою.
Потрібно більше практики?
Ви завершили цей модуль! Ось кілька способів закріпити матеріал:
🔄 Інтеграція знань
- Поєднуйте матеріал цього модуля з попередніми темами
- Створіть mind map зв'язків між різними темами
- Практикуйте використання кількох тем одночасно
🎯 Реальне застосування
- Знайдіть ситуації в житті, де можна використати вивчене
- Читайте українські тексти і шукайте знайомі структури
- Спілкуйтеся з носіями мови, застосовуючи нові знання
🌐 Онлайн-ресурси
Додаткові матеріали для практики B2:
- Українська мова онлайн: https://ukrainian-language.uk
- Словник.ua: https://slovnyk.ua — для перевірки слів
- YouTube канали: Шукайте "українська мова B2" для додаткових уроків
- Мовні обміни: italki, Tandem, HelloTalk для практики з носіями
💡 Порада: Найкращий спосіб закріпити матеріал — використовувати його регулярно. Виділіть 10-15 хвилин щодня для повторення!
🎯 Вправи
Характеристики наукового стилю
Визначте, будь ласка: яка головна характеристика наукового стилю української мови?
Поясніть причину: чому в українській мові в наукових текстах уникають займенника «я»?
Поясніть значення: що саме означає термін або вираз термін «хеджування» в науковому тексті?
Проаналізуйте наведені варіанти та визначте, який саме структурний компонент наукової статті традиційно йде першим?
Яка з наведених синтаксичних конструкцій є найбільш типовою для текстів наукового стилю?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін «номіналізація» в науковому стилі?
Яке слово краще використати в науковому тексті замість «дуже багато»?
Яким чином або за допомогою яких засобів правильно ввести цитату в науковому тексті?
Поясніть значення: що саме означає термін або вираз «предмет дослідження» в науковій роботі?
Визначте, яке з наведених речень найкраще підходить для наукового стилю?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін «анотація» наукової статті?
Визначте, будь ласка: яка функція виразу «таким чином» у науковому тексті?
Поясніть причину: чому в українській мові важливо використовувати посилання в наукових текстах?
Який зі сталих виразів або словосполучень використовують для обережного твердження?
Поясніть значення: що саме означає термін або вираз термін «методологія» в науковому дослідженні?
Яка середня довжина речення в науковому стилі порівняно з розмовним?
Компоненти наукової статті
Академічні конструкції
У статті питання впливу технологій на освіту. дослідження зумовлена недостатньою вивченістю проблеми. роботи полягає в аналізі мовних тенденцій. Було опитування серед студентів. Як дослідник Іваненко (2022), ця проблема є актуальною. чином, можна зробити висновок про підтвердження гіпотези. Результати на статистично значущу кореляцію. дослідження є комунікативна поведінка молоді. Методологічну становить системний підхід. напрямом подальших досліджень є розширення вибірки. Отримані свідчать про зміни в мовленнєвій практиці. На нашу , ця гіпотеза потребує перевірки. Згідно з Петренка (2023), тенденція зберігається. Проведений дозволяє стверджувати про наявність зв'язку. , спостерігається тенденція до скорочення речень. цього, варто зазначити ще кілька важливих аспектів.
Правила наукового стилю
У науковому стилі часто використовують займенник «я».
Хеджування допомагає пом'якшити категоричність тверджень.
В анотації наукової статті розміщують список літератури.
Конструкція «було проведено» є типовою для наукового стилю.
Мета дослідження формулюється в кінці статті.
Науковий стиль характеризується емоційністю та експресивністю.
Посилання на джерела є обов'язковими в наукових текстах.
«Об'єкт» і «предмет» дослідження — це одне й те саме.
Вираз «таким чином» вводить підсумок у науковому тексті.
У науковому стилі можна писати «дуже багато» та «купа».
Гіпотеза — це твердження, яке потребує перевірки.
Номіналізація означає перевагу дієслів над іменниками.
Вираз «можна припустити, що» є прикладом хеджування.
Методологія описує результати дослідження.
Ключові слова допомагають знайти статтю в базах даних.
У науковому тексті можна писати «усі знають, що».
Регістрова класифікація
Науковий стиль
Розмовний стиль
Публіцистичний стиль
Наукові речення
Стилістичні помилки
Я провів дослідження і виявив цікаві результати.
Дуже багато вчених погоджуються з цією думкою.
Усі знають, що глобальне потепління є реальним.
Це точно доводить нашу гіпотезу.
Короче кажучи, результати цікаві.
Один чувак написав про це в статті.
Я думаю, що ця теорія крута.
Результати показують, що ми мали рацію.
Треба ще багато вивчати цю тему.
У моїй роботі я розглядаю проблему забруднення.
Десь я читав, що це правда.
Ну, я думаю так, що проблема серйозна.
Вчені тут подивилися на це і виявили закономірність.
Результати дуже класні та цікаві.
Отже, можна сказати, що я довів свою думку.
Тема роботи актуальна, бо всім це потрібно знати.
Вступ до наукової статті
дослідження зумовлена недостатньою вивченістю проблеми в сучасній науковій літературі. роботи полягає в аналізі впливу соціальних мереж на комунікативну поведінку молоді. Для досягнення мети поставлено такі : по-перше, визначити основні тенденції; по-друге, проаналізувати зміни. дослідження є комунікативна поведінка українських студентів. дослідження виступають мовні особливості спілкування. основу становить поєднання кількісних та якісних методів. проведено опитування 300 респондентів. Як дослідник Коваленко (2023), ця проблема є актуальною. дослідження свідчать про суттєві зміни. чином, можна зробити про підтвердження гіпотези. напрямом є розширення вибірки. значення роботи визначається можливістю застосування результатів. новизна полягає у виявленні нових тенденцій. дані дозволяють про наявність закономірності.
Безособові конструкції
Натисніть на всі безособові конструкції в тексті.
У дослідженні було проведено опитування студентів. Дані проаналізовано за допомогою статистичних методів. Гіпотезу підтверджено експериментально. Також здійснено контент-аналіз публікацій. Результати опубліковано в науковому журналі. Висновки сформульовано на основі отриманих даних.
Академічна лексика
Визначте, будь ласка: які вирази є типовими для наукового стилю?
Які конструкції використовують для хеджування?
Визначте, будь ласка: які компоненти входять до вступу наукової статті?
Визначте, будь ласка: які вирази вводять цитати в науковому тексті?
Які слова характеризують науковий стиль?
Визначте, будь ласка: які безособові конструкції використовують у науковому стилі?
Які вирази сигналізують про підсумок?
Які компоненти є частиною методології?
Академічні вирази
Хеджування та обережні твердження
Структура наукового тексту
Визначте, будь ласка: що входить до вступної частини наукової статті?
У якому місці речення або тексту зазвичай розміщують ключові слова в науковій статті?
Яку саме основну комунікативну функцію виконує анотація в структурі сучасної наукової статті?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін наукова гіпотеза?
Визначте, будь ласка: яку роль виконує бібліографія в науковій роботі?
У якому місці речення або тексту зазвичай формулюють практичне значення роботи?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін наукова новизна дослідження?
Яка саме логічна структура зазвичай притаманна висновкам якісної наукової роботи?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін контент-аналіз у науковому дослідженні?
Поясніть значення: що саме означає термін або вираз репрезентативність вибірки?
Визначте, будь ласка: яка функція розділу «Обговорення» в науковій статті?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін рецензування наукової статті?
Поясніть значення: що саме означає термін або вираз термін «апробація результатів»?
У чому полягає принципова різниця між між монографією та статтею?
Дайте визначення: що саме в лінгвістиці означає термін DOI наукової статті?
Які саме елементи традиційно входять до складу понятійно-категоріального апарату наукового дослідження?
Анотація статті
📚 Словник
| Слово | Вимова | Переклад | ЧМ | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| дипломний | /dɪplˈɔmnɪj/ | прикм | ||
| засвідчувати | /zasʋˈidt͡ʃuʋatɪ/ | дієсл | ||
| зумовлений | /zumˈɔʋlɛnɪj/ | прикм | ||
| короче | /kɔrˈɔt͡ʃɛ/ | ім | ||
| оперувати | /ɔpɛruʋˈatɪ/ | дієсл | ||
| хеджування | /xɛdʒuʋˈannja/ | ім | ||
| читацький | /t͡ʃɪtˈat͡sʲkɪj/ | прикм |