Односкладні речення
Чому це важливо?
Односкладні речення — це потужний стилістичний інструмент української мови. Вони створюють особливу експресивність, лаконічність та імпресіоністичність тексту. У художній літературі, публіцистиці та розмовному мовленні односкладні речення передають емоції, настрій, динаміку дії. Опанувавши цей синтаксичний засіб, ви зможете писати й говорити виразніше та природніше.
Вступ: Прочитайте текст
Прочитайте уважно ці короткі уривки. Зверніть увагу на структуру речень. Де в них підмет? Де присудок? Чим вони відрізняються від звичних вам речень?
Ніч. Тиша. Зорі. Сидимо на ґанку й дивимось у небо. Мені холодно, але не хочеться йти в хату. На кручі посадимо молодий сад — так вирішили на зборах. У селі кажуть, що весна буде рання. Надворі темніє. Треба поспішати.
Дорога довга. Чагарі, долини. Їдемо вже годину. Нам подали чаю на станції. Було смачно. Перед святом прикрашають будинки. Скрізь відчувається настрій. Київ! Древня столиця! Нарешті ми тут.
Завдання до тексту:
- Знайдіть речення, де немає підмета, але зрозуміло, хто виконує дію.
- Знайдіть речення, де взагалі немає особи-діяча (безособові).
- Знайдіть речення, що складаються лише з називних відмінків (номінативні).
- Визначте, яку стилістичну роль відіграють короткі односкладні речення.
Пояснення
Двоскладні та односкладні речення
Українська мова розрізняє речення за структурою граматичної основи:
| Тип | Граматична основа | Приклад |
|---|---|---|
| Двоскладне | підмет + присудок | Сонце світить. Діти граються. |
| Односкладне | один головний член | Світає. Холодно. Тиша. |
📊 Статистика синтаксису
За даними аналізу українського корпусу, у художній літературі односкладні речення становлять до 30% усіх речень. У поезії цей показник сягає 45%. Вони надають тексту особливої динаміки та емоційності.
Чотири типи односкладних речень
Односкладні речення поділяються на чотири основні типи за характером головного члена:
| Тип | Форма присудка | Приклад | Функція |
|---|---|---|---|
| Означено-особове | 1-2 особа однини/множини | Сидимо. Дивлюся. | дія конкретної особи |
| Неозначено-особове | 3 особа множини | Кажуть. Подали. | невизначений діяч |
| Безособове | безособова форма | Холодно. Темніє. | стан, явище |
| Номінативне | називний відмінок | Ніч. Тиша. | називання, констатація |
💡 Чи знали ви?
Односкладні речення — це не "неповні" чи "дефектні" речення. Вони є самодостатніми синтаксичними одиницями з повним змістом. Головний член односкладного речення поєднує функції підмета і присудка.
Означено-особові речення
Означено-особові речення мають присудок у формі 1-ї або 2-ї особи однини чи множини. Підмет не називається, але однозначно зрозумілий із закінчення дієслова.
Форми:
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | читаю, пишу | читаємо, пишемо |
| 2-га | читаєш, пишеш | читаєте, пишете |
Приклади:
- На кручі посадимо молодий сад. (ми — зрозуміло з "-мо")
- І про мене не забудьте згадати. (ви — зрозуміло з "-те")
- Дивлюся на тебе й не надивлюся. (я — зрозуміло з "-ся")
- Люблю Україну! (я — зрозуміло з "-ю")
- Сідай і слухай. (ти — наказовий спосіб)
Вживання:
- Розмовне мовлення (природність)
- Публіцистика (динаміка)
- Художня література (експресія)
- Накази та інструкції
🎬 У літературі
Тарас Шевченко часто використовував означено-особові речення для створення інтимної атмосфери:
"Встану вранці — Loss подивлюсь на сіло, На дорогу. Журавлі Летять. Все замріло."
Форми "встану", "подивлюсь" створюють відчуття особистої присутності читача.
Неозначено-особові речення
Неозначено-особові речення мають присудок у формі 3-ї особи множини (теперішній, майбутній час) або множини минулого часу. Діяч невизначений — "хтось", "люди", "вони".
Форми:
| Час | Форма | Приклад |
|---|---|---|
| Теперішній | 3 особа множини | прикрашають, кажуть |
| Минулий | множина | подали, сказали |
| Майбутній | 3 особа множини | подадуть, скажуть |
Приклади:
- Нам подали чаю. (хтось, невідомо хто)
- Перед святом прикрашають будинки. (люди загалом)
- У селі кажуть... (люди в селі)
- Двері відчинили без стуку. (невідома особа)
- Вас запрошують до зали. (організатори)
Вживання:
- Коли діяч невідомий або неважливий
- Для узагальнення (люди взагалі)
- В офіційних оголошеннях
- У прислів'ях та приказках
🌍 У реальному житті
Неозначено-особові речення часто зустрічаються в оголошеннях та інструкціях:
- "Просять не палити."
- "Запрошують до каси."
- "Приймають заявки до 15 числа."
Такі конструкції є нейтральними та ввічливими.
🎭 Народна мудрість
Українські прислів'я часто використовують неозначено-особову форму:
- "Цвіт мак, та не так його рвуть, як кажуть."
- "Сім раз відміряй — один раз відріж." (приховане "кажуть")
- "Що посіють, те й пожнуть."
Безособові речення
Безособові речення не мають і не можуть мати підмета. Вони виражають стан природи, людини, необхідність, можливість тощо.
Типи безособових речень:
| Тип | Засіб вираження | Приклад |
|---|---|---|
| Стан природи | безособове дієслово | Надворі темніє. |
| Стан людини | присудкове слово + давальний | Мені холодно. |
| Необхідність | треба, потрібно, слід | Треба працювати. |
| Можливість | можна, неможливо | Можна увійти? |
| Заперечення | немає, нема | Нема часу. |
| Пасивний результат | -но, -то | Усе записано. |
Приклади:
- Там усе правильно записано. (результат дії)
- Надворі темніє. (стан природи)
- Мені холодно. (стан людини)
- На душі сумно. (внутрішній стан)
- Треба поспішати. (необхідність)
- Тут не можна курити. (заборона)
Вживання:
- Опис погоди та природи
- Вираження почуттів та станів
- Модальні значення (треба, можна, не можна)
- Констатація результату (зроблено, написано)
⚠️ Поширена помилка
❌ Неправильно: "Мене холодно." ✅ Правильно: "Мені холодно."
У безособових реченнях зі станом людини вживається давальний відмінок (кому?), а не знахідний (кого?).
📚 У літературі
Михайло Коцюбинський — визнаний майстер безособових речень. У новелі "Intermezzo":
"Тихо. Тепло. Пахне сіном. Жайворонок десь далеко співає. Так добре лежати, дивитися в небо, нічого не думати."
Безособові конструкції створюють атмосферу спокою та відчуження від суєти.
Номінативні речення
Номінативні речення (називні) складаються з іменника або іменникового словосполучення в називному відмінку. Вони називають предмет або явище, констатують його наявність.
Типи номінативних речень:
| Тип | Функція | Приклад |
|---|---|---|
| Буттєві | констатація існування | Ніч. Тиша. Зорі. |
| Вказівні | вказівка на об'єкт | Ось і ранок. Он село. |
| Оцінні | емоційна оцінка | Яка краса! Який жах! |
| Називні | називання | Київ. Дніпро. Весна. |
Приклади:
- Дорога довга. Чагарі, долини. (опис пейзажу)
- Ніч. Тиша. Зорі. (буттєві)
- Київ! Древня столиця! (оцінне, емоційне)
- Ось і весна. (вказівне)
- Війна. Смерть. Горе. (констатація)
Вживання:
- Художній опис (імпресіонізм)
- Заголовки та підзаголовки
- Емоційні висловлювання
- Сценічні ремарки
- Поезія
🎯 Стилістичний ефект
Номінативні речення створюють особливий імпресіоністичний ефект — швидкі мазки, фрагменти картини:
"Степ. Сонце. Спека. Йдемо далі."
Порівняйте з двоскладним: "Навколо розстелився степ. Яскраво світить сонце. На дворі стоїть спека."
Односкладні речення — лаконічніші, динамічніші, експресивніші.
🎬 У кіно та театрі
Номінативні речення часто використовуються в сценаріях та п'єсах для опису декорацій:
"Кімната. Вечір. Самотня свічка на столі. Марія сидить біля вікна."
Такий стиль створює візуальний образ без зайвих слів.
Порівняння типів односкладних речень
| Тип | Головний член | Значення | Приклад |
|---|---|---|---|
| Означено-особове | дієслово (1, 2 ос.) | дію виконує мовець/слухач | Люблю Україну. |
| Неозначено-особове | дієслово (3 ос. мн.) | важлива дія, а не виконавець | У селі будують школу. |
| Узагальнено-особове | дієслово (2 ос. одн.) | стосується кожного (прислів'я) | Вік живи — вік учись. |
| Безособове | дієслово (безособове) | дія без виконавця, стан | Світає. Мені сумно. |
| Називне | іменник | ствердження буття предмета | Ніч. Мороз. Україна. |
Трансформації
Вміння трансформувати двоскладні речення в односкладні є важливою ознакою високого рівня володіння мовою, оскільки це дозволяє змінювати акценти та динаміку мовлення.
1. Двоскладне → Означено-особове (Акцент на дії)
- Я читаю книгу → Читаю книгу.
- Ти прийдеш завтра? → Прийдеш завтра?
2. Двоскладне → Неозначено-особове (Усунення виконавця)
- Люди кажуть, що... → Кажуть, що...
- Будівельники звели будинок → Звели будинок.
3. Двоскладне → Безособове (Стан, незалежний від особи)
- Я хочу спати → Мені хочеться спати.
- Вода залила луг → Водою залило луг.
4. Двоскладне → Називне (Лаконічний опис)
- Настала осінь → Осінь.
- Перед нами стоїть тихий вечір → Тихий вечір.
🎯 Регістр має значення
Трансформація речень
Двоскладне → односкладне:
| Двоскладне | Тип односкладного | Односкладне |
|---|---|---|
| Я люблю Україну. | означено-особове | Люблю Україну. |
| Люди кажуть... | неозначено-особове | Кажуть... |
| На дворі є холод. | безособове | На дворі холодно. |
| Настала ніч. | номінативне | Ніч. |
Односкладне → двоскладне:
| Односкладне | Двоскладне |
|---|---|
| Пишу листа. | Я пишу листа. |
| Нам подали чаю. | Офіціант подав нам чаю. |
| Мені сумно. | Я відчуваю сум. |
| Тиша. | Навколо тиша. / Стоїть тиша. |
🌍 У реальному житті
У розмовному мовленні ми постійно використовуємо односкладні речення, не усвідомлюючи цього:
— Куди йдеш? — На роботу. — Холодно сьогодні. — Так, треба тепліше одягатися.
Тут: "Куди йдеш?" — означено-особове, "Холодно" — безособове, "Треба одягатися" — безособове.
Стилістичні функції
Емоційність:
- Люблю тебе! (замість "Я люблю тебе")
- Яка краса! (номінативне)
Лаконічність:
- Ніч. Тиша. Зорі. (замість розгорнутого опису)
Динаміка:
- Біжимо! Швидше! Не зупиняємося!
Узагальнення:
- Так кажуть. У нас не прийнято.
Невизначеність діяча:
- Двері відчинили. Когось привели.
🎭 У поезії
Ліна Костенко майстерно використовує односкладні речення:
"Осінь. Листя жовкне і летить. Дощ. Небо плаче і мовчить."
Номінативні речення "Осінь" і "Дощ" створюють ритмічні паузи та акценти.
Практика
Завдання 1: Визначення типу
Визначте тип кожного односкладного речення:
- Сидимо біля багаття і розмовляємо.
- Нам принесли квитки.
- Надворі вітряно.
- Вечір. Тиша. Спокій.
- Не забудь зателефонувати!
- Тут не курять.
- Мені соромно.
- Яка чудова погода!
Відповіді:
- Означено-особове (сидимо — ми)
- Неозначено-особове (принесли — хтось)
- Безособове (вітряно — стан)
- Номінативне (називання)
- Означено-особове (забудь — ти)
- Неозначено-особове (курять — люди)
- Безособове (соромно — стан)
- Номінативне (оцінка)
Завдання 2: Трансформація
Перетворіть двоскладні речення на односкладні:
- Ми йдемо в театр.
- Люди говорять різне.
- На вулиці є холод.
- Настала весна.
- Я пишу листа другові.
Відповіді:
- Йдемо в театр. (означено-особове)
- Говорять різне. (неозначено-особове)
- На вулиці холодно. (безособове)
- Весна. (номінативне)
- Пишу листа другові. (означено-особове)
Завдання 3: Написання
Напишіть короткий текст (100-150 слів), використовуючи всі чотири типи односкладних речень. Тема: "Ранок у місті".
Зразок відповіді:
Ранок. Світанок. Місто ще спить. Йду вулицями й дивлюся на будинки. Тихо. На сході ледь світліє. Десь далеко чути перші автомобілі. Мені добре йти в цю тишу.
Відчиняють перші крамниці. Кажуть, що рання пташка знаходить хробака. Усміхаюся цій думці. Сонце! Воно нарешті з'явилося з-за хмар.
У парку співають птахи. Свіжо й прохолодно. Люблю ці ранкові години, коли можна побути на самоті.
(Означено-особові: йду, дивлюся, усміхаюся, люблю; неозначено-особові: чути, відчиняють, кажуть, співають; безособові: тихо, світліє, мені добре, свіжо, прохолодно, можна; номінативні: ранок, світанок, сонце)
Діалоги
Діалог 1: На уроці української мови
— Марійко, визнач тип речення: "Кажуть, що завтра буде дощ."
— Це неозначено-особове речення. Присудок "кажуть" у формі третьої особи множини.
— Правильно. А чому не означено-особове?
— Тому що невідомо, хто саме каже. Це узагальнене "люди", "хтось".
— Чудово. А яке речення буде номінативним?
— Наприклад, "Ніч. Тиша." — просто називаємо те, що є.
— Молодець! А безособове?
— "Мені холодно" або "Надворі темніє" — стан без діяча.
Діалог 2: Обговорення тексту
— Слухай, у цьому тексті так багато коротких речень. "Степ. Сонце. Спека."
— Це номінативні речення. Вони створюють імпресіоністичний ефект.
— Імпресіоністичний? Як це?
— Як у живописі — швидкі мазки, враження, фрагменти. Не детальний опис, а образи.
— Цікаво. А двоскладними було б гірше?
— Не гірше, але інакше. "Навколо степ. Яскраво світить сонце. Стоїть спека." — довше, менш динамічно.
— Зрозуміло. Тобто односкладні — це стилістичний прийом?
— Саме так. Вибір структури речення — це питання стилю.
Діалог 3: У повсякденному житті
— Йдеш на обід?
— Так, йду. Голодно вже.
— Кажуть, у новій їдальні смачно готують.
— Спробуймо! Якщо сподобається, будемо туди ходити.
— Домовились. Холодно сьогодні, візьми куртку.
— Так, треба. Осінь уже.
(Тут використано: означено-особові — йдеш, йду, спробуймо; неозначено-особові — кажуть, готують; безособові — голодно, холодно, треба; номінативне — осінь)
Діалог 4: Творча дискусія
— Чому письменники так люблять односкладні речення?
— Вони дають свободу. Можна передати настрій без зайвих слів.
— А чи не здається це примітивним?
— Навпаки! Треба мати талант, щоб сказати багато малими засобами.
— Мінімалізм у мові?
— Саме! Як Коцюбинський: "Тихо. Тепло. Пахне сіном." — три слова, а яка картина!
— Вражає. Спробую у своїх текстах.
— Експериментуй. Тільки не зловживай — усього має бути в міру.
💡 Порада
Односкладні речення — потужний інструмент, але їх надмірне використання може зробити текст фрагментарним. Найкращий ефект досягається чергуванням односкладних і двоскладних конструкцій.
🎯 Практичне застосування
Односкладні речення особливо ефективні в:
- Художніх описах (пейзаж, настрій)
- Заголовках і рекламі
- Емоційному мовленні
- Інструкціях та наказах
- Розмовному стилі
📋 Підсумок
Ключові моменти
У цьому модулі ви вивчили чотири типи односкладних речень:
-
Означено-особові — дієслово 1-2 особи, підмет зрозумілий з контексту
- "Люблю Україну." (я)
- "Йдемо далі." (ми)
-
Неозначено-особові — дієслово 3 особи множини, діяч невизначений
- "Кажуть, що..." (хтось, люди)
- "Нам подали чаю." (невідомо хто)
-
Безособові — немає і не може бути підмета
- "Надворі темніє." (стан природи)
- "Мені холодно." (стан людини)
-
Номінативні — іменник у називному відмінку
- "Ніч. Тиша. Зорі." (називання, констатація)
- "Яка краса!" (оцінка)
Стилістичні функції
- Емоційність — посилення почуттів
- Лаконічність — економія слів
- Імпресіонізм — фрагментарність образу
- Динаміка — швидкий ритм
✅ Самооцінка
Перевірте себе:
- Я можу визначити тип односкладного речення.
- Я розрізняю означено-особові та неозначено-особові речення.
- Я правильно вживаю безособові речення зі станом людини (давальний відмінок).
- Я розумію стилістичні функції номінативних речень.
- Я можу трансформувати двоскладне речення в односкладне.
Якщо ви поставили галочку біля всіх пунктів — вітаємо! Ви готові до наступного модуля.
Потрібно більше практики?
Ви завершили цей модуль! Ось кілька способів закріпити матеріал:
🔄 Інтеграція знань
- Поєднуйте матеріал цього модуля з попередніми темами
- Створіть mind map зв'язків між різними темами
- Практикуйте використання кількох тем одночасно
🎯 Реальне застосування
- Знайдіть ситуації в житті, де можна використати вивчене
- Читайте українські тексти і шукайте знайомі структури
- Спілкуйтеся з носіями мови, застосовуючи нові знання
🌐 Онлайн-ресурси
Додаткові матеріали для практики B2:
- Українська мова онлайн: https://ukrainian-language.uk
- Словник.ua: https://slovnyk.ua — для перевірки слів
- YouTube канали: Шукайте "українська мова B2" для додаткових уроків
- Мовні обміни: italki, Tandem, HelloTalk для практики з носіями
💡 Порада: Найкращий спосіб закріпити матеріал — використовувати його регулярно. Виділіть 10-15 хвилин щодня для повторення!
🎯 Вправи
Визначення типу односкладного речення
До якого типу належить речення «Люблю свою країну всім серцем», де присудок виражений дієсловом у формі першої особи однини?
Визначте тип односкладного речення «У місті активно будують новий сучасний стадіон», де виконавець дії не є важливим.
До якого типу односкладних речень традиційно відносять більшість українських народних прислів'їв та повчальних приказок?
Як називається тип речення «Мені сьогодні надзвичайно сумно та самотньо», де головний член виражає певний стан людини?
Визначте тип речення «Тихий літній вечір на березі річки», у якому стверджується наявність або буття предмета чи явища.
Який саме головний член речення наявний у структурі типового односкладного речення в українській мові?
До якого саме типу належить лаконічне речення «Світає», що описує природне явище без вказівки на виконавця?
Визначте тип речення «Завтра обов'язково напишемо вам офіційну відповідь», де присудок стоїть у формі першої особи множини майбутнього часу.
Яке речення в українській мові позначає дію, яку виконує певна група невизначених осіб, наприклад, «Нас запросили на концерт»?
Оберіть правильну характеристику для речення «Пахне свіжою травою та квітами», що описує чуттєве сприйняття навколишнього середовища.
Як називається речення «Рідна сторона. Дорога додому.», що часто використовується в поезії для створення образності?
До якого саме типу ми віднесемо речення «Покличте мене, коли закінчите роботу», де присудок виражений наказовим способом?
Визначте тип речення «Зробленого не повернеш», яке має характер загального повчання і стосується абсолютно кожної людини.
Який тип односкладного речення найкраще використовувати для передачі інформації у новинах, де важливим є сам факт події?
Оберіть тип речення «Холодно. Тиша.», що складається з двох різних за структурою односкладних речень.
Яка головна стилістична роль називних речень у художніх текстах для створення певної атмосфери?
Тип односкладного речення та приклад
Класифікація односкладних речень
З головним членом присудком (особові)
Безособові (процес/стан)
Називні (буття/предмет)
Складіть односкладні речення
Виправте помилки у вживанні односкладних речень
Я люблю Україну.
Люди кажуть, що буде сніг.
Ти вік живи — ти вік учись.
Мене хочеться спати.
Настав зимовий ранок.
Ми ходімо в кіно!
В кімнаті пахне квіти.
Снігом замело дорозі.
Сьогодні є сонячно.
Водою залило лузі.
Нас запросили на святото.
Світає вранці рано.
Вже вечір надворі.
Відчиніть мені двері.
Тобі треба працювати.
Тиша в лісі.
Знайдіть односкладні речення
Натисніть на всі односкладні речення в цьому тексті.
Люблю Україну. Сонце світить яскраво. Ніч. Настала осінь. Світає. Мені хочеться спати. Птахи відлетіли у теплі краї. Кажуть, буде зима лютою. Тихий вечір. Я читаю книгу. Поспішиш — людей насмішиш. Вітер віє. Холодно.
Оберіть усі правильні варіанти
Які речення є односкладними?
Які речення є безособовими?
Які речення є називними?
Які речення є означено-особовими?
Які речення є неозначено-особовими?
Які речення є узагальнено-особовими?
Які форми головного члена характерні для безособових речень?
Які розділові знаки найчастіше ставляться в односкладних реченнях?
Оберіть правильний переклад
Стилістичні функції односкладних речень
Який саме тип односкладного речення найчастіше використовується в українських народних піснях для вираження глибоких особистих почуттів?
Чому саме називні речення є надзвичайно популярними у вступних частинах художніх творів для опису місця дії?
Який стилістичний ефект створює використання неозначено-особових речень в офіційних новинах або повідомленнях прес-служб?
Визначте, який тип речення найкраще підходить для опису внутрішнього стану людини в момент сильного хвилювання.
Яка головна особливість узагальнено-особових речень робить їх ідеальними для формулювання життєвих порад та інструкцій?
Яку саме функцію виконують називні речення в ремарках до драматичних творів (п'єс) для опису декорацій?
Чому означено-особові речення вважаються більш динамічними, ніж двоскладні речення з аналогічним значенням?
Який тип односкладного речення найчастіше використовується для опису стихійних лих або непереборних природних сил?
Визначте стилістичну роль речення «Україна. Наші дні.», яке часто вживається у кіносценаріях або титрах.
Яка перевага використання безособових речень у наукових текстах для опису процесів та експериментів?
Який саме ефект створює ланцюжок називних речень «Весна. Сонце. Тепло. Радість.», використаний у поетичному творі?
Чому саме означено-особові речення є дуже поширеними у мові щоденників та особистих листів?
Який стилістичний нюанс вносить неозначено-особове речення «Тут не палять», порівняно з наказовим «Не паліть»?
Яку саме стилістичну мету переслідує автор, замінюючи речення «Я хочу спати» на безособове «Мені хочеться спати»?
Трансформуйте двоскладне речення в односкладне
Мистецтво лаконічності: Сила односкладних речень
📚 Словник
| Слово | Вимова | Переклад | ЧМ | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| голодно | /ɦˈɔlɔdnɔ/ | присл | ||
| двоскладний | /dʋɔsklˈadnɪj/ | прикм | ||
| неозначено-особовий | /nɛɔznat͡ʃɛnɔ-ɔsɔbˈɔʋɪj/ | прикм | ||
| номінативний | /nɔminatˈɪʋnɪj/ | прикм | ||
| означено-особовий | /ɔznˈat͡ʃɛnɔ-ɔsɔbɔʋɪj/ | прикм | ||
| прохолодно | /prɔxɔlˈɔdnɔ/ | присл | ||
| свіжо | /sʋˈiʒɔ/ | присл | ||
| світанок | /sʋitˈanɔk/ | ім | ||
| світліти | /sʋitlˈitɪ/ | дієсл | ||
| соромно | /sˈɔrɔmnɔ/ | присл | ||
| темніти | /tɛmnˈitɪ/ | дієсл | ||
| імпресіоністичний | /imprɛsiɔnistˈɪt͡ʃnɪj/ | прикм |