Релігія в Україні
🎯 Чому це важливо?
Україна — це країна з унікальною історією релігійної толерантності та багатоманіття. Концепція «Київ — Другий Єрусалим» відображає глибоку духовну спадщину та мирне співіснування різних конфесій протягом століть. Розуміння цього аспекту допоможе вам краще збагнути українську культуру, традиції та сучасне суспільне життя, де релігія відіграє роль не лише віри, а й важливого соціального стабілізатора.
Вступ: Багатоконфесійна мозаїка України
Релігійний ландшафт сучасної України нагадує яскраву мозаїку, де кожна конфесія додає свій унікальний колір. Хоча більшість населення ідентифікує себе як християни, Україна є домівкою для багатьох релігійних громад, які мирно співіснують завдяки традиціям толерантності та законодавчо закріпленій свободі совісті. Це багатоманіття не є результатом сучасної політики, воно глибоко вкорінене в історії нашої землі як перехрестя цивілізацій. Особливе значення має отримання Томосу про автокефалію Православної Церкви України (ПЦУ) у 2019 році, що стало символом духовної незалежності від Москви та поверненням до першоджерел київського християнства.
Християнство в Україні представлене трьома основними напрямками: православ’ям, католицизмом та протестантизмом. Православ’я є найчисельнішою конфесією, що має тисячолітню історію від моменту Хрещення Русі у 988 році великим князем Володимиром. Католицизм представлений двома гілками: римо-католиками, чия культура тісно пов'язана з польськими та латинськими впливами, та греко-католиками. Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) виникла внаслідок Берестейської унії 1596 року. Вона стала справжнім оплотом української ідентичності в часи бездержавності, поєднуючи візантійський обряд із європейською освітою та структурами. Протестанти (баптисти, адвентисти, п'ятидесятники) також мають давні осередки, починаючи з XVI століття, і сьогодні вони є найбільш динамічними громадами у сфері соціального служіння.
Українські храми XVII-XVIII століть мають унікальний архітектурний стиль — козацьке (мазепинське) бароко. На відміну від західноєвропейського бароко з його пишністю, українське бароко більш стримане, має чіткі геометричні форми (грушоподібні бані) та білосніжні стіни з витонченим ліпним декором. Це втілення козацького духу — поєднання войовничої мужності та глибокої релігійності.
Окрім християнства, важливе місце посідають іслам та юдаїзм. Іслам історично пов’язаний із корінним народом Криму — кримськими татарами (киримли). Для них віра була і залишається засобом опору колоніальному тиску. Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії є шедевром османської архітектури на нашій землі. Юдаїзм має в Україні надзвичайно глибоке коріння: хасидизм, як один із найвпливовіших рухів у юдаїзмі, народився саме тут, на Поділлі. Місто Умань щороку приймає десятки тисяч прочан, які приїжджають до могили цадика Нахмана. Сьогодні кожен віруючий в Україні має право вільно сповідувати свою релігію, а той, хто обрав шлях атеїста, захищений законом від будь-якої дискримінації.
Приклади вживання:
- Кожна релігійна конфесія в Україні має рівні права перед законом та суспільством.
- Християнство прийшло на київські пагорби понад тисячу років тому, змінивши хід історії.
- Православ’я залишається визначальним фактором для формування нашого культурного коду.
- Католицизм в Україні завжди був містком до західноєвропейської інтелектуальної традиції.
- Греко-католики відіграли визначальну роль у збереженні української мови в Галичині.
- Протестанти активно займаються реабілітацією ветеранів у сучасних реаліях.
- Іслам є фундаментом незламності та культурної самобутності кримських татар.
- Юдейська спадщина України є невід’ємною частиною нашого загальнонаціонального багатства.
- Релігійний плюралізм є ознакою зрілості української демократія.
Діалог 1: Розмова про конфесії
Марко: Ганно, я помітив, що в твоєму районі поруч стоять православний собор і протестантський дім молитви. Це типово для Києва? Ганна: Абсолютно. Україна завжди була відкритою до різних вірувань. Ми звикли поважати вибір сусіда. Марко: Це вражає. Особливо якщо згадати, як багато конфліктів у світі виникає на релігійному ґрунті. Ганна: У нас діє принцип: віра — це особиста справа, але толерантність — це суспільний обов’язок.
💡 Чи знали ви?
Концепція «Київ — Другий Єрусалим» виникла ще в часи середньовіччя і була офіційно оформлена ієрархами київської церкви у XVII столітті, зокрема під потужним інтелектуальним впливом митрополита Петра Могили. Київ сприймався як священне місто, де кількість храмів та святість мощів у печерах Лаври нагадували про велич біблійного Єрусалима. Це не просто архітектурне порівняння, а метафізичне твердження про те, що Київ є джерелом духовності для всього східноєвропейського регіону. Створення Софійського собору як образу небесного Єрусалима було частиною цієї глобальної стратегії. Навіть сьогодні паломники з усього світу приїжджають до Києва, щоб відчути цю особливу енергетику «святості на пагорбах». Це підкреслює нашу приналежність до великого європейського християнського простору та тяглість духовної традиції.
Монастирські традиції України також заслуговують на особливу увагу як центри просвітництва. Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська Лаври є трьома найбільшими духовними центрами, що мають статус ставропігій. Кожна з них має свою унікальну історію та архітектурне обличчя: печери Києва зберігають мощі перших християнських святих Русі (наприклад, Антонія та Феодосія), Почаїв на Тернопільщині славиться своїм відбитком стопи Божої Матері та цілющим джерелом, а Святогірськ на Донеччині вражає білосніжними крейдяними скелями, в яких висічені келії ченців-пустельників. Ці осередки були не лише місцями молитви, а й потужними центрами книгодрукування, де видавалися перші українські підручники, філософські трактати та полемічна література.
Теорія: Релігія та боротьба за суб’єктність
Історія релігії в Україні — це не лише про догмати, а й про боротьбу за право бути собою. Берестейська унія 1596 року, яка створила Греко-Католицьку Церкву, стала стратегічною спробою зберегти східну візантійську традицію в умовах інтенсивної католицької експансії Речі Посполитої. Ця церква згодом перетворилася на справжню «національну церкву» Галичини, виховуючи таких титанів духу, як митрополит Андрей Шептицький та патріарх Йосиф Сліпий. Вони були не просто релігійними лідерами, а державними діячами великого масштабу, які рятували євреїв під час Голокосту та зберігали українську культуру в катакомбах під час радянської окупації.
Сьогодні ми бачимо новий етап цієї боротьби — утвердження Православної Церкви України (ПЦУ). Отримання автокефалії та Томосу стало актом деколонізації українського духу. Це дозволило українцям молитися рідною мовою, не залежати від ідеологічних настанов сусідньої держави та повернутися до євхаристійної єдності з Константинополем — нашою матір’ю-церквою. Релігійний фронт сьогодні є так само важливим, як і військовий чи економічний, адже він захищає глибинні смисли та моральні цінності, за які бореться весь український народ.
Петро Могила (1596–1647) — митрополит Київський, який провів фундаментальну реформу православної церкви. Він заснував Києво-Могилянську академію — перший вищий навчальний заклад східнослов’янського світу. Могила зміг синтезувати православну духовність із західноєвропейською системою освіти (латина, риторика, філософія). Це зробило Київ інтелектуальним центром, який диктував моду на освіченість у всьому православному світі протягом століття. Його девіз «Освіта через віру» залишається актуальним і сьогодні.
Приклади вживання: 33. Андрей Шептицький є прикладом морального авторитету та незламності для всієї нації. 34. Автокефалія ПЦУ стала історичною перемогою нашої культурної дипломатії. 35. Ми маємо пам'ятати про мучеників за віру, які загинули в часи тоталітарного терору. 36. Сучасна церква стає відкритою до діалогу з молоддю через сучасні формати комунікації. 37. Ми цінуємо вклад греко-католицької спільноти у збереження українського духу. 38. Кожен крок до єдності релігійних громад зміцнює наш суспільний імунітет. 39. Духовне відродження України неможливе без усвідомлення нашої ролі як спадкоємців Русі. 40. Релігійна толерантність — це наша відповідь на спроби посіяти розбрат у суспільстві.
Духовні центри та архітектурна спадщина
Релігійна історія України закарбована в камені. Український храм, синагога чи мечеть — це не лише місця для молитви, а й шедеври архітектури. Софія Київська та Києво-Печерська Лавра внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Ці споруди пережили навали орди, пожежі та антирелігійні кампанії радянського режиму, залишаючись символами незламності духу.
Особливе місце в серцях українців посідають великі релігійні свята: Різдво та Великдень. Це час, коли навіть не дуже релігійні люди відчувають причетність до спільної традиції. Традиції святкування передаються з покоління в покоління, поєднуючи церковні канони з давніми народними звичаями.
🎭 Культурний інсайт: Великодній кошик
Підготовка до Великодня починається задовго до самого свята. Найважливішим періодом є піст, коли віруючі обмежують себе в їжі та розвагах для духовного очищення. Кульмінацією є освячення великоднього кошика. Окрім паски та крашанок, у кошик обов’язково кладуть сіль (символ зв’язку Бога з народом), хрін (символ міцності духу) та шматочок сала чи ковбаси. Це поєднання сакрального та побутового робить українські свята дуже теплими та родинними.
🌍 У реальному житті: Календарні дискусії
Донедавна більшість українців святкували Різдво 7 січня за юліанським календарем. Однак у 2023 році ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, де Різдво припадає на 25 грудня. Це рішення було зумовлене бажанням синхронізуватися з християнським світом та дистанціюватися від російської церковної традиції. Цікаво, що багато громад зберігають право на перехідний період, демонструючи гнучкість та повагу до звичок людей.
Приклади вживання: 8. Юдаїзм в Україні має багатовікову спадщину, представлену унікальними синагогами. 9. Кожен віруючий знаходить у храмі спокій та натхнення для життя. 10. Атеїст також може цінувати архітектурну красу релігійних споруд. 11. Свобода і совість є фундаментом демократичного суспільства. 12. Різдво — це час милосердя та допомоги тим, хто цього потребує. 13. Великдень символізує перемогу життя над смертю та світла над темрявою. 14. Тривалий піст вимагає від людини не лише фізичної, а й моральної витримки.
Діалог 2: Обговорення святкових традицій
Оксана: Андрію, ви вже підготували все для освячення кошика? Завтра велика служба. Андрій: Майже. Дружина спекла чудові паски, а діти розфарбували писанки. Це наше улюблене сімейне заняття. Оксана: А на котру годину починається літургія у вашому храмі? Андрій: Опівночі. Ми плануємо бути на всій службі, щоб відчути атмосферу свята вповні.
Софійський собор, збудований Ярославом Мудрим в XI столітті, є головним символом української духовності. Його мозаїка «Оранта» (Богородиця з піднятими руками) вважається непорушною стіною: за легендою, поки стоїть Оранта, стоятиме і Київ. Архітектура собору поєднує візантійську основу з пізнішими нашаруваннями козацького бароко, що символізує тяглість нашої історії від Русі до сучасності. Софія є місцем, де відбувалися найважливіші державні події — від коронацій князів до проголошення Акту Злуки та отримання Томосу.
Україна є батьківщиною хасидизму — містичного напрямку в юдаїзмі, який виник у XVIII столітті. Місто Умань стало світовим центром паломництва хасидів, які щороку на Рош га-Шана (єврейський Новий рік) приїжджають до могили цадика Нахмана. Це приклад того, як українське місто стає частиною глобального релігійного ландшафту, об'єднуючи людей з різних континентів. Культурна толерантність мешканців Умані є важливою складовою міжнародного іміджу України.
Сьогодні релігійні споруди України стають не лише місцями молитви, а й просторами національного єднання.
Використання тризуба як державного герба на церковних брамах чи в оздобленні храмів підкреслює нерозривний зв’язок між вірою та служінням Україні. Ми бачимо, як стародавні традиції адаптуються до сучасних викликів, стаючи частиною нашої м’якої сили та культурного коду, який ми з гордістю презентуємо світові.
Приклади вживання: 41. Софія Київська є серцем нашої духовної та державної традиції. 42. Оранта уособлює материнський захист та незламність українського народу. 43. Кожна мозаїка собору — це шедевр світового мистецтва та віри. 44. Ми маємо берегти наші святині як запоруку нашої вічності. 45. Храм — це місце, де зустрічаються історія, мистецтво та молитва. 46. Національні символи в храмах підкреслюють наш патріотизм.
Духовна освіта в Україні представлена мережею семінарій, академій та університетів, таких як Український католицький університет (УКУ) у Львові або Київська православна богословська академія. Ці заклади готують не лише священнослужителів, а й фахівців з біоетики, соціальної роботи та журналістики, що сприяє інтеграції релігійних громад у життя сучасного суспільства. Освіта стає містком, що з'єднує тисячолітню мудрість із викликами глобалізованого світу.
Приклади вживання: 47. Сучасна духовна освіта базується на принципах критичного мислення та віри. 48. УКУ став одним із найкращих гуманітарних університетів Східної Європи. 49. Вивчення релігієзнавства допомагає уникнути багатьох суспільних стереотипів. 50. Релігійні громади активно розвивають свої медіа-ресурси для зв’язку з паствою.
Діалог 5: Про множинну ідентичність
Тарас: Слухай, Олено, як ти поєднуєш своє захоплення йогою та буддизмом із відвідуванням церкви на Різдво? Олена: Для мене це не суперечить одне одному. Я ціную християнську етику та традиції своєї родини, але шукаю духовні практики всюди. Тарас: Цікавий підхід. Це і є та сама внутрішня толерантність, про яку ми читали? Олена: Можливо. Головне — бути щирим у своїх пошуках і поважати вибір інших.
Міжконфесійний мир та Рада церков
Одним із головних досягнень незалежної України є збереження міжконфесійного миру, що став фундаментом національної безпеки. Це стало можливим завдяки діяльності такої унікальної інституції, як Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). Створена у 1996 році, вона об’єднує представників майже всіх основних конфесій: православних, католиків, протестантів, мусульман та юдеїв. Важливо, що Рада не є державною структурою — це вільна асоціація лідерів, які розуміють свою відповідальність перед народом.
Рада церков є майданчиком для діалогу та спільного захисту моральних цінностей. Вона часто виступає єдиним фронтом у питаннях соціальної справедливості, захисту прав людини та гуманітарної допомоги. У часи випробувань, таких як війна чи пандемія, релігійні лідери закликають до єдності, доводячи, що розбіжності в догматах не є перешкодою для спільної праці заради блага держави. Коли архієпископ, рабин та муфтій спільно відвідують передову або волонтерський хаб, це стає найсильнішим меседжем для всього суспільства. ВРЦіРО також бере активну участь у розробці законодавства, що стосується сім’ї, освіти та свободи віросповідання, представляючи голос громадянського суспільства.
Приклади вживання: 15. Щира молитва має величезну силу підтримки в часи найбільших випробувань. 16. Кожна служба в церкві збирає сотні людей, об’єднаних спільним болем та надією. 17. Урочиста літургія в Софії Київській транслювалася на всю країну у день національного єднання. 18. Стародавній дерев’яний храм на Волині потребує негайної реставрації для збереження спадщини. 19. Стара синагога в Бердичеві є пам’яткою світового значення для єврейської громади. 20. Нова мечеть в Києві була відкрита як символ поваги до кримськотатарського народу. 21. Міжконфесійна толерантність є нашою м'якою силою на міжнародній арені. 22. Всеукраїнська Рада церков активно адвокує інтереси України на рівні міжнародних інституцій. 23. Совість кожної людини є недоторканною у вільній державі. 24. Кожен віруючий має право на захист своїх почуттів та гідності.
Діалог 3: Про роль Ради церков
Ігор: Тетяно, як ти думаєш, чому Рада церков має такий великий авторитет у суспільстві? Тетяна: Бо вони вміють домовлятися. Коли ми бачимо рабина, імама та митрополита разом, це дає відчуття стабільності. Ігор: Згоден. Це чудовий приклад для політиків, як треба шукати спільну мову заради спільної мети. Тетяна: Саме так. Їхня спільна заява про підтримку армії була дуже важливою для всієї країни.
Reading Practice: Духовний фундамент нації
Прочитайте текст про сучасну роль релігії в Україні та зверніть увагу на використання термінів.
Свобода совісті як ознака зрілого суспільства
Україна сьогодні демонструє світові приклад того, як релігійне різноманіття може бути не слабкістю, а силою. Принцип свободи совісті дозволяє кожній людині шукати свій шлях до істини, не боячись переслідувань. Це створює атмосферу довіри та взаємоповаги, яка є необхідною для розвитку демократії.
Релігійні організації сьогодні стали потужними центрами волонтерського руху, демонструючи віру в дії. Храми перетворюються на укриття під час обстрілів, церковні громади збирають та доставляють гуманітарну допомогу для біженців, а священики стають капеланами на фронті. Капеланство в українській армії — це окремий інститут, де душпастирі різних вір надають психологічну та духовну підтримку воїнам на передовій. Вони часто є першими, до кого звертається солдат за порадою чи втіхою. Це свідчить про те, що віра в Україні — це не лише обряди та літургія, а й активна соціальна відповідальність та співпереживання.
Міжконфесійний діалог, який підтримується на державному та суспільному рівнях, дозволяє уникати маніпуляцій на релігійному ґрунті з боку агресора. Коли суспільство цінує свою толерантність, воно стає менш вразливим до спроб розпалювання внутрішньої ворожнечі. Духовна свобода та повага до совісті кожного громадянина стають частиною нашої національної стійкості та незламності. Релігія в Україні сьогодні — це про єдність у різноманітті.
Приклади вживання: 25. Роль військового капелана вимагає надзвичайної мудрості та чуйності. 26. Релігійні волонтери стали надійною підтримкою для тисяч українських родин. 27. Ми пишаємося тим, що в одному окопі можуть молитися люди різних віросповідань. 28. Капеланське служіння — це місія любові та підтримки на межі життя і смерті. 29. Релігійна грамотність допомагає краще розуміти мотивацію вчинків людей. 30. Ми будуємо суспільство, де кожна віра є почутою та поважною. 31. Співпраця церков у гуманітарній сфері рятує життя щодня. 32. Толерантність — це не просто слово, це спосіб нашого спільного життя.
Діалог 4: Підготовка до конференції
Віктор: Пане Олександре, ми завершуємо підготовку до круглого столу «Діалог вір». Олександр: Чудово. Чи підтвердили участь представники мусульманської та юдейської громад? Віктор: Так, вони будуть. Ми обговоримо спільні проекти з відновлення зруйнованих обстрілами культурних об’єктів. Олександр: Це дуже актуально. Духовна спадщина належить усьому народу, незалежно від конфесійної приналежності.
🎬 Момент поп-культури: Фільм «Щедрик»
Нещодавній український фільм «Щедрик» (2022) чудово ілюструє тему міжрелігійного співіснування. Події відбуваються у Станіславові (нині Івано-Франківськ) напередодні Другої світової війни. У одному будинку живуть три родини: українська, польська та єврейська. Незважаючи на різницю в релігіях та мовах, вони знаходять спільну мову через пісню та взаємодопомогу в часи терору. Це потужне нагадування про те, що людяність стоїть вище за будь-які розбіжності.
⚠️ Поширена помилка: Церква vs Храм
Хоча ці слова часто вживаються як синоніми, між ними є технічна різниця. Церква — це і будівля, і сама організація віруючих (конфесія). Храм — це більш загальне і високе поняття для будь-якої культової споруди (християнської, юдейської, буддійської). Кажуть «піти до церкви», але «Софійський храм». Будьте уважні до контексту, особливо в офіційному мовленні.
✍️ Аналіз тексту
Напишіть короткий роздум (150+ слів) на тему: «Значення релігійної толерантності для стабільності сучасного українського суспільства».
Використовуйте:
- Терміни: конфесія, толерантність, свобода совісті.
- Приклад діяльності Ради церков.
Зразок відповіді (Model Answer):
Релігійна толерантність є одним із наріжних каменів стабільності та єдності сучасного українського суспільства. В умовах, коли Україна є домівкою для представників різних віросповідань, здатність поважати чужу віру стає не просто етичною нормою, а стратегічною необхідністю.
По-перше, кожна релігійна конфесія вносить свій вклад у культурне багатство нашої держави. Мирне співіснування православних, католиків, мусульман та юдеїв створює унікальне середовище, де різноманіття сприймається як перевага. Це дозволяє уникати внутрішніх конфліктів, якими часто намагаються маніпулювати зовнішні сили.
По-друге, законодавчо закріплена свобода совісті гарантує кожному громадянину право на власний духовний вибір. Це формує довіру між державою та суспільством. Прикладом успішної реалізації цієї свободи є діяльність Всеукраїнської Ради церков. Ця інституція доводить, що релігійні лідери можуть ефективно співпрацювати заради спільного блага, захищаючи права людини та допомагаючи армії та цивільним у часи війни.
Отже, толерантність в релігійній сфері є фундаментом, на якому будується сильна та згуртована українська нація. Здатність до діалогу та взаємодопомоги між віруючими різних орієнтацій є запорукою нашого успішного демократичного майбутнього.
📋 Підсумок
У цьому модулі ми дослідили складну та цікаву тему релігійного життя в Україні. Ви дізналися про основні конфесії, роль християнства, ісламу та юдаїзму в українській історії. Ми проаналізували концепцію «Київ — Другий Єрусалим» та важливість міжконфесійного діалогу, який здійснює Рада церков. Тепер ви розумієте значення релігійної толерантності та свободи совісті для збереження внутрішньої стабільності та єдності нашої держави.
Потрібно більше практики?
Ви завершили цей модуль! Ось кілька способів закріпити матеріал:
🔄 Інтеграція знань
- Поєднуйте матеріал цього модуля з попередніми темами
- Створіть mind map зв'язків між різними темами
- Практикуйте використання кількох тем одночасно
🎯 Реальне застосування
- Знайдіть ситуації в житті, де можна використати вивчене
- Читайте українські тексти і шукайте знайомі структури
- Спілкуйтеся з носіями мови, застосовуючи нові знання
🌐 Онлайн-ресурси
Додаткові матеріали для практики B2:
- Українська мова онлайн: https://ukrainian-language.uk
- Словник.ua: https://slovnyk.ua — для перевірки слів
- YouTube канали: Шукайте "українська мова B2" для додаткових уроків
- Мовні обміни: italki, Tandem, HelloTalk для практики з носіями
💡 Порада: Найкращий спосіб закріпити матеріал — використовувати його регулярно. Виділіть 10-15 хвилин щодня для повторення!
🎯 Вправи
Релігійне різноманіття України
Яка саме християнська конфесія в Україні має тисячолітню історію від моменту Хрещення Русі у 988 році?
Яка унікальна українська церква виникла внаслідок історичної Берестейської унії 1596 року?
Яке українське місто сьогодні є відомим світовим центром паломництва хасидів на Рош га-Шана?
Що саме символізує давня історична концепція «Київ — Другий Єрусалим» у духовному сенсі?
Яка саме інституція забезпечує постійний діалог між різними віросповіданнями в Україні?
Який унікальний архітектурний стиль найбільш притаманний українським храмам XVII-XVIII століть?
На який саме календар офіційно перейшли ПЦУ та УГКЦ у 2023 році для святкування Різдва 25 грудня?
Хто такий військовий капелан у сучасному контексті української армії та суспільства?
Міжконфесійний мир та традиції
Православна Церква України отримала Томос про автокефалію у 2019 році.
Свобода совісті в Україні не гарантується державою.
Іслам історично пов’язаний із кримськими татарами (киримли).
У великодній кошик за традицією кладуть хрін як символ міцності духу.
Рада церков є державною установою, що підпорядковується президенту.
Києво-Печерська Лавра внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Атеїсти в Україні не мають жодних юридичних прав.
Монастирі в Україні історично були лише місцями молитви, але не освіти.
Словник духовності
Духовні концепції
Релігійні свята та символи
Різдвяні традиції
Великодні традиції
Загальні поняття
Великодній кошик
Виділіть символічні продукти, які українці кладуть у великодній кошик.
Підготовка до Великодня включає збирання особливого кошика. Обов’язковою\n є паска, яка символізує хліб життя. Поруч кладуть розфарбовані писанки та\n крашанки. Також у кошику має бути сіль як символ зв’язку з народом та хрін,\n що символізує міцність духу. Не забувають і про шматочок сала чи ковбаси, а\n також сир та масло. Всі ці продукти освячуються під час святкової літургії,\n після чого родина збирається на спільний сніданок.\n
Планування поїздки до Почаєва
— : Ми з плануємо поїхати до Почаївської на наступні вихідні. — : Це ідея. Ви вже знаєте, де будете ? — Андрій: Так, номер у готелі для паломників прямо біля храму. — Марина: відвідайте святе , про яке розповідали в модулі. — Андрій: Звісно, ми хочемо води та замовити за здоров'я. — Марина: А ви знаєте, що там дуже дрес-код для відвідувачів? — Андрій: Так, ми взяли з собою одяг, щоб поважати осередку. — Марина: Бажаю вам гарної та духовного !
Релігійні вітання (корекція)
Христос воскрес! — Воістину воскресну!
Бажаємо вам приймати участь у спільній молитві.
Це самий великий храм у нашому місті.
Просимо відкрити двері церкви для віруючих.
Дана ікона була написана у XVII столітті.
Ми дивимося вперед до святкування Різдва.
Слідуюча літургія розпочнеться о десятій ранку.
В кінці дня ми відчули глибокий спокій.
Релігійні терміни англійською
Архітектура та символіка
Які риси архітектури козацького бароко згадані в модулі?
Виберіть продукти, що обов’язково входять до великоднього кошика:
Що входить до компетенції Всеукраїнської Ради Церков?
Виберіть традиційні елементи свята Різдва в Україні:
Які твердження стосуються Православної Церкви України (ПЦУ)?
Які місця в Україні є важливими духовними центрами?
Міжконфесійна злагода
Одним із головних досягнень України є збереження миру. Це стало можливим завдяки діяльності Всеукраїнської Церков. До неї входять представники різних , включаючи православних, католиків та мусульман. Рада виступає майданчиком для та спільного захисту моральних цінностей. Важливо, що ця інституція не є структурою. Вона демонструє світові приклад . У часи випробувань релігійні лідери закликають до . Спільна за мир об’єднує мільйони людей. Духовна є важливою ознакою зрілого суспільства. Кожен відчуває свою захищеність у вільній країні. Храми та стають центрами волонтерської допомоги. Співпраця громад зміцнює нашої держави. Ми пишаємося нашою здатністю до . Релігія в Україні — це шлях до . Справжня віра завжди веде до .
Пасивні конструкції в духовному тексті
Аналіз стилів у релігійному контексті
«Христос воскрес! Сердечно вітаємо вас зі світлим святом Великодня!» Який це стиль?
«Згідно з Конституцією України, церква і релігійні організації відокремлені від держави». Який це стиль?
«Слухай, ти завтра йдеш на службу? Треба паски посвятити». Який це стиль?
«Процес секуляризації в сучасній Україні має свої специфічні соціокультурні особливості». Який це стиль?
«Тихий вечір опустився на золоті бані Лаври, ніби Боже благословіння». Який це стиль?
«Просимо надати копію статуту вашої релігійної громади для реєстрації». Який це стиль?
«Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі». Який це стиль?
«Рада церков закликає всіх громадян до взаємної поваги та милосердя». Який це стиль?
Сталі вирази та дієслівні сполуки
Релігійна толерантність
📚 Словник
| Слово | Вимова | Переклад | ЧМ | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| атеїст | /atɛˈjist/ | ім | ||
| багатоманіття | /baɦatɔmanˈittja/ | ім | ||
| білосніжний | /bilɔsnˈiʒnɪj/ | прикм | ||
| врціра | /ʋrt͡sira/ | ім | ||
| всеукраїнський | /ʋsɛukraˈjinsʲkɪj/ | прикм | ||
| віросповідання | /ʋirɔspɔʋidˈannja/ | ім | ||
| віруючий | /ʋˈirujut͡ʃɪj/ | прикм | ||
| греко-католик | /ɦrˈɛkɔ-katɔlɪk/ | ім | ||
| законодавчо | /zakɔnɔdˈaʋt͡ʃɔ/ | присл | ||
| закріплений | /zakrˈiplɛnɪj/ | прикм | ||
| капелан | /kapɛlˈan/ | ім | ||
| католик | /katˈɔlɪk/ | ім | ||
| католицизм | /katɔlɪt͡sˈɪzm/ | ім | ||
| конфесія | /kɔnfˈɛsija/ | ім | ||
| літургія | /liturɦˈija/ | ім | ||
| мечеть | /mɛt͡ʃɛtʲ/ | ім | ||
| митрополит | /mɪtrɔpɔlˈɪt/ | ім | ||
| мощі | /mˈɔʃt͡ʃi/ | ім | ||
| мусульманин | /musulʲmˈanɪn/ | ім | ||
| міжконфесійний | /miʒkɔnfɛsˈijnɪj/ | прикм | ||
| нахман | /naxman/ | ім | ||
| обов | /ɔbɔʋ/ | ім | ||
| оранта | /ɔranta/ | ім | ||
| освячення | /ɔsʋˈjat͡ʃɛnnja/ | ім | ||
| передовий | /pɛrɛdɔʋˈɪj/ | прикм | ||
| печера | /pɛt͡ʃˈɛra/ | ім | ||
| православити | /praʋɔslaʋɪtɪ/ | дієсл | ||
| протестант | /prɔtɛstˈant/ | ім | ||
| пцу | /pt͡su/ | ім | ||
| піст | /pist/ | ім | ||
| рабин | /rˈabɪn/ | ім | ||
| святість | /sʋˈjatistʲ/ | ім | ||
| синагога | /sɪnaɦˈɔɦa/ | ім | ||
| служіння | /sluʒˈinnja/ | ім | ||
| томос | /tɔmɔs/ | ім | ||
| угкц | /uɦkt͡s/ | ім | ||
| уку | /uku/ | ім | ||
| умань | /ˈumanʲ/ | ім | ||
| хасидизм | /xasɪdˈɪzm/ | ім | ||
| християнський | /xrɪstɪˈjansʲkɪj/ | прикм | ||
| цадик | /t͡sˈadɪk/ | ім | ||
| щедрик | /ʃt͡ʃˈɛdrɪk/ | ім | ||
| юдаїзм | /judaˈjizm/ | ім | ||
| юдей | /judˈɛj/ | ім | ||
| юдейський | /judˈɛjsʲkɪj/ | прикм | ||
| єрусалим | /jɛrusalˈɪm/ | ім | ||
| іслам | /islˈam/ | ім |