Кирило Трильовський: Засновник Січі
🎯 Чому це важливо?
Кирило Трильовський — це людина, яка здійснила неможливе: перетворила аморфну, пригноблену масу галицького селянства на організовану, дисципліновану національну силу. Заснувавши пожежно-руханкове товариство «Січ», він заклав фундамент для створення майбутньої української армії — Українських Січових Стрільців. Його приклад доводить, що самоорганізація, правова грамотність та залізна дисципліна здатні змінити хід історії навіть без власної держави. Вивчення його діяльності — це урок того, як будувати громадянське суспільство в умовах імперії. Його спадщина — це не лише військові перемоги, а й народження модерного українського громадянина, здатного брати відповідальність за долю свого краю.
Вступ
На початку XX століття Галичина переживала бурхливі часи. Політична боротьба, соціальна нерівність та національне гноблення вимагали нових лідерів та нових методів боротьби. Традиційні методи «органічної праці» — культури та просвіти — здавалися недостатніми для молоді, яка прагнула радикальних змін. Саме тоді на історичну арену вийшов Кирило Трильовський — адвокат, політик і невтомний організатор. Його називали «Січовим Батьком», адже він зумів об'єднати тисячі селян під прапорами «Січі», відродивши славні козацькі традиції в самому серці Австро-Угорської імперії.
Трильовський розумів, що для перемоги мало мати правду — потрібно мати організовану силу. Тому він обрав шлях масової напіввійськової організації, яка б охоплювала всі сфери життя села. Через спорт, пожежну справу та просвіту він готував націю до збройної боротьби за незалежність. Його діяльність була настільки успішною, що влада часто не знала, як реагувати на ці «мирні» паради тисяч українців у строях, що марширували під звуки козацьких маршів. Він перетворив ідею національного визволення з абстрактної мрії інтелігенції на конкретну справу кожного свідомого господаря.
💡 Чи знали ви?
Кирило Трильовський був автором знаменитої пісні «Гей, там на горі Січ іде», яка стала справжнім гімном січового руху. Ця пісня настільки глибоко увійшла в народну пам'ять, що багато хто сьогодні вважає її народною, хоча слова та музика належать саме «Січовому Батькові». Вона лунала на всіх січових святах, піднімаючи дух і об'єднуючи людей у єдиному пориві. Ця пісня стала символом української незламності на довгі десятиліття.
Міф: Український рух у Галичині (зокрема «Січі») був штучно створений австрійським урядом, щоб послабити вплив поляків та Росії («австрійська інтрига»).
Правда: «Січі» виникли як низова ініціатива самих українців, які прагнули самоорганізації та захисту своїх прав. Австрійська влада лише надавала легальне поле, яким Трильовський майстерно скористався. Рух фінансувався виключно за рахунок внесків селян та меценатів, а не державних субсидій, що доводить його справжню народність та політичну незалежність.
Біографія
Ранні роки: Від священичого сина до радикального лідера
Кирило Трильовський народився 6 травня 1864 року в селі Богутин на Львівщині в родині греко-католицького священика Йосипа Трильовського. Традиційно для галицької інтелігенції того часу, він мав би піти стопами батька, але обрав інший, значно тернистіший шлях. Навчаючись у гімназіях Золочева та Коломиї, він захопився радикальними ідеями та українською історією. Вже в юності Кирило виявляв неабиякий організаторський талант, гуртуючи навколо себе молодь та поширюючи заборонену літературу.
Перше січове свято: 5 травня 1900 року в селі Завалля відбулося перше публічне свято новоствореної «Січі». Селяни вперше вийшли в одностроях з малиновими стрічками. Це викликало шок у польської адміністрації, яка раніше бачила в українцях лише покірну робочу силу. Цей день вважається офіційною датою народження масового воєнізованого руху в Галичині.
Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Чернівецького та Львівського університетів. Саме в студентські роки він зблизився з титанами українського руху — Іваном Франком та Михайлом Павликом, ставши активним членом Русько-Української радикальної партії. Це був час формування його світогляду: він зрозумів, що права українців можна захистити лише через активну політичну боротьбу та освіту мас. Трильовський відмовився від спокійної кар'єри чиновника і став адвокатом у місті Коломия, щоб захищати селян у судах від свавілля влади та польських поміщиків. Його адвокатська практика стала легендарною: він брався за найскладніші справи, часто безкоштовно, здобуваючи славу «мужицького адвоката». Його юридична грамотність стала потужною зброєю проти бюрократичного апарату імперії.
Ключові дати:
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1864 | Народження в селі Богутин |
| 1900 | Заснування першого товариства «Січ» у с. Завалля |
| 1907 | Обрання послом до австрійського парламенту (Райхсрату) |
| 1911 | Обрання послом до Галицького сейму |
| 1913 | Призначення генеральним отаманом Українського Січового Союзу |
| 1914 | Створення Легіону Українських Січових Стрільців (УСС) |
| 1919 | Член Української Національної Ради ЗУНР |
| 1940 | Смерть у Коломиї |
Шлях до «Січового Батька»: Геній масової організації
Головним досягненням Трильовського стало створення розгалуженої мережі товариств «Січ». Перший такий осередок він заснував 5 травня 1900 року в селі Завалля Снятинського повіту. Ідея була геніальною у своїй простоті: формально це були «пожежно-руханкові» (спортивно-пожежні) товариства, дозволені австрійським законодавством. Але фактично вони виконували роль військово-патріотичних організацій. Трильовський блискуче використав легальну можливість створювати громадські об'єднання для національної мети, обійшовши всі заборони на створення власних військових формувань.
Учасники «Січі» носили спеціальні однострої (малинові стрічки через плече, топірці), мали свою чітку ієрархію (кошовий, отаман, писар), прапори та символіку, запозичену з історичної козаччини. На великі свята січовики часто одягали вишиванки під однострої, підкреслюючи зв'язок між народною традицією та військовим духом. Вони проводили регулярні тренування (муштру), вчилися марширувати, організовували масові маніфестації та народні віча. Це виховувало в українських селян почуття гідності, дисципліни та єдності.
Зі спогадів учасника руху: «Коли ми вперше пройшли маршем через наше село у повному строю з розгорнутим малиновим прапором, старі люди плакали від щастя. Вони казали, що нарешті дочекалися воскресіння козацької слави на наших горах. Це не було просто спортивне свято, це було повернення нашої душі.»
«Січ» стала справжньою школою громадянства. Трильовський особисто їздив селами, виступав на вічах, агітував та організовував нові осередки. Його ораторський талант і харизма притягували людей, а його слова про необхідність «власної сили» знаходили відгук у серцях тисяч. Він зумів подолати віковий страх селянина перед владою, давши йому відчуття приналежності до могутньої організації.
📜 Первинне джерело
«Ми хочемо бути народом, а не племенем. Ми хочемо мати свою волю, свою силу, свою державу. "Січ" — це школа, де кується нова українська людина: свідома, сильна, дисциплінована. Не плакати нам треба над своєю долею, а гартувати м'язи і дух! Тільки сильна нація може здобути собі право на життя під сонцем. Наша праця сьогодні — це фундамент завтрашньої свободи.» — Кирило Трильовський, промова на вічі в Коломиї, 1902 рік
Головні досягнення та політична діяльність: Парламентаризм як щит
Діяльність Трильовського мала колосальний вплив на галицьке суспільство і вийшла далеко за межі простого спортивного руху. Він створив не просто організацію, а цілу культурно-соціальну систему, яка охопила всі сфери життя.
Досягнення «Генерала Січі»:
- Масова мобілізація: До 1914 року мережа «Січей» охоплювала сотні осередків по всій Галичині та Буковині і налічувала понад 80 тисяч членів. Це була наймасовіша українська організація того часу, яка реально об'єднувала село і місто. Вона стала прообразом сучасного громадянського суспільства.
- Парламентська робота: Як посол до австрійського парламенту (з 1907) та Галицького сейму (з 1911), він послідовно відстоював права українців. Він вимагав відкриття українських шкіл, заснування українського університету у Львові, проведення справедливої аграрної реформи. Його виступи в парламенті були гострими та аргументованими, він часто використовував юридичні зачіпки, щоб заблокувати антиукраїнські ініціативи.
- Військове будівництво: Найважливішим наслідком січового руху стало те, що на його базі (а також товариств «Сокіл» і «Пласт») у серпні 1914 року було сформовано Легіон Українських Січових Стрільців (УСС) — перше українське національне військове формування новітньої доби. Трильовський очолив Бойову управу УСС, забезпечуючи політичне та організаційне керівництво легіоном. Без «Січей» Трильовського створення УСС було б неможливим через відсутність підготовлених кадрів.
🏛️ Історичний контекст
Товариства «Січ» діяли в умовах жорсткої конкуренції з польськими воєнізованими організаціями та москвофільськими групами. Трильовський зумів виграти цю стратегічну боротьбу за розуми селян, запропонувавши їм привабливу модель: поєднання національної традиції (козацтво) з модерною організацією (спорт, дисципліна). Це був унікальний синтез минулого і майбутнього, який дозволив українцям стати суб'єктом політики.
Останні роки: Незламність у вигнанні та вдома
Після поразки визвольних змагань 1917–1921 років Трильовський жив в еміграції у Відні, де продовжував писати статті та спогади, намагаючись зберегти тяглість січової традиції. Згодом він повернувся до Коломиї, але польська влада заборонила йому займатися будь-якою активною політичною діяльністю. В умовах польської окупації він працював адвокатом, захищаючи українських патріотів у судах, та писав мемуари. Він помер 19 жовтня 1940 року, вже під час першої радянської окупації. Іронія долі полягала в тому, що він уникнув арешту НКВС лише через тяжку хворобу та швидку смерть. Радянська влада, яка планомірно знищувала всю українську еліту, просто не встигла дістатися до старого «Генерала Січі». Його похорон став тихою, але надзвичайно масовою демонстрацією українського духу в умовах нового тоталітарного режиму. Люди йшли за труною, розуміючи, що прощаються з цілою епохою.
Спадщина в діаспорі: Січовий вогонь за океаном
Ідеї Трильовського знайшли потужне продовження в українській діаспорі Канади, США та Аргентини. Були заснувані численні товариства «Січ», які підтримували зв'язок з батьківщиною та зберігали національні традиції. Організаційна модель, розроблена «Січовим Батьком», стала основою для багатьох молодіжних організацій українців за кордоном. Його концепція виховання фізично здорової та національно свідомої молоді лягла в основу діяльності СУМ (Спілка Української Молоді) та Пласту в еміграції. Це дозволило зберегти українську ідентичність навіть в умовах асиміляції.
🎬 Медіа
Документальні фільми про Легіон УСС часто використовують унікальні кадри кінохроніки січових свят у Львові та Стрию. На них можна побачити величні колони січовиків у народних строях, що марширують під національними прапорами з топірцями в руках. Це свідчення неймовірної масовості та організованості руху, створеного Трильовським буквально «з нуля».
🌍 Сучасна Україна
Пам'ять про Кирила Трильовського живе в назвах вулиць у Коломиї, Снятині, Івано-Франківську, Львові. У Коломиї йому встановлено величний пам'ятник. Його ідеї самоорганізації, територіальної оборони та військово-патріотичного виховання є надзвичайно актуальними для сучасної України, яка знову зі зброєю в руках виборює свою незалежність. Пісні, які він написав («Гей, там на горі Січ іде»), стали символами нашого сучасного опору. «Січ» Трильовського стала справжнім прообразом сучасних волонтерських та добровольчих рухів, які є хребтом української стійкості.
Від «Січі» до ТрО: Сучасна система територіальної оборони України та масовий волонтерський рух мають пряму генетичну спорідненість із січовим рухом Трильовського. Він першим довів, що цивільні люди (селяни, вчителі, адвокати), об'єднані спільною метою та мінімальною військовою підготовкою, здатні стати нездоланною силою. Сьогоднішні добровольці, які захищають свої громади, діють за тими ж принципами самоорганізації, які «Січовий Батько» впроваджував у Галичині понад сто років тому.
🕰️ Історичний контекст
Австро-Угорщина початку XX століття: Між стабільністю та розпадом
Трильовський діяв в умовах конституційної монархії Габсбургів — так званої «Весни народів». Це була епоха, коли нації імперії прокидалися і вимагали своїх прав. На відміну від Російської імперії, де українська мова була під забороною, в Австрії українці мали певні політичні свободи, якими Трильовський користувався майстерно.
Ключові контекстуальні фактори:
- Політична арена: Головною ареною боротьби був Галицький сейм. Українці боролися проти польського домінування, вимагаючи загального виборчого права та поділу Галичини за етнічним принципом.
- Культурне піднесення: Це був час розквіту української преси, театру та літератури. Культура ставала головною зброєю в політичній боротьбі за майбутнє.
- Мовне питання: Українська мова мала офіційний статус у Галичині, але її впровадження в суди та школи вимагало постійного тиску на польську адміністрацію, що Трильовський і робив як адвокат і посол.
Вплив на сучасників: Харизма лідера
Для галицьких селян Трильовський був справжнім кумиром. Його називали «нашим послом», до нього йшли за порадою у найскладніших справах. Його авторитет був беззаперечним завдяки його близькості до народу. Водночас польська адміністрація та місцеві «москвофіли» ненавиділи його за безкомпромісність. Він умів говорити з народом простою мовою, використовуючи гумор та яскраві образи, що робило його ідеальним масовим політиком модерного типу.
⚠️ Деколонізація
Радянська пропаганда намагалася зобразити діячів на кшталт Трильовського як «буржуазних націоналістів», замовчуючи їхній внесок у соціальний захист селянства. Важливо пам'ятати, що Трильовський був соціалістом-радикалом, який боровся проти феодальних пережитків та за права простих людей, протиставляючи себе як польським панам, так і консервативному українському духовенству. Його діяльність — це приклад того, як національне визволення нерозривно пов'язане із соціальним прогресом.
Порівняльний аналіз
Кирило Трильовський vs. Микола Міхновський
Обидва діячі були ідеологами створення власної армії, але діяли в кардинально різних політичних реаліях.
| Аспект | Кирило Трильовський (Галичина) | Микола Міхновський (Наддніпрянщина) |
|---|---|---|
| Епоха та умови | Австро-Угорська імперія (легальне поле) | Російська імперія (заборони, терор) |
| Метод боротьби | Легальна масова організація («Січі») | Підпільна діяльність, конспірація |
| Підхід | Прагматичний, розбудова інституцій | Ідеологічний, маніфести, елітаризм |
| Результат | Масовий народний рух, Легіон УСС | Потужний ідеологічний вплив на еліту |
Аналіз: Трильовський мав перевагу легального поля, що дозволило йому створити масову структуру. Він був практиком, який будував «цеглина за цеглиною». Міхновський, діючи в умовах жорстоких російських репресій, був змушений йти в підпілля. Однак обидва дійшли спільного висновку: без власної військової сили державність неможлива. Їхні зусилля з'єдналися під час Визвольних змагань, коли галичани та наддніпрянці стали пліч-о-пліч у боротьбі за Україну.
Критичне мислення
Питання для внутрішнього діалогу: Чи здатні сучасні українці до такої ж глибокої та дисциплінованої самоорганізації «знизу», яку демонстрували галицькі селяни Трильовського? Що в нашому сьогоднішньому способі життя заважає або, навпаки, допомагає розбудові таких потужних громадських мереж?
Питання для роздуму:
- Чому форма «пожежно-руханкового» товариства виявилася настільки ефективною для національної мобілізації? Які переваги вона давала порівняно з суто політичними партіями?
- Як особисті якості Трильовського (ораторство, юридична грамотність) допомогли йому в організації мас та боротьбі з імперською бюрократією?
- Які елементи «січового» виховання (дисципліна, фізична культура) варто було б впровадити в сучасній українській системі освіти та територіальної оборони?
- Проаналізуйте пісню «Гей, там на горі Січ іде» як інструмент політичної пропаганди та мобілізації. Чому музика була такою важливою для січового руху?
📚 Рекомендоване читання
- Монографія про історію Легіону УСС та січового руху.
- Спогади Кирила Трильовського «З мого життя».
- Статті про січовий рух в Галичині початку XX століття (Zbruc, Історична правда).
📋 Підсумок
Кирило Трильовський — видатний громадсько-політичний діяч, адвокат і «Генерал Січі». Він зумів організувати розрізнене українське селянство Галичини в потужну національну силу через мережу товариств «Січ». Його діяльність не лише підняла національну свідомість, а й підготувала ґрунт для створення Легіону Українських Січових Стрільців — основи майбутньої армії. Трильовський довів ефективність легальної боротьби та масової самоорганізації, ставши символом національного відродження та сили духу.
Потрібно більше практики?
🎯 Вправи
«Діяльність, вплив та спадщина»
«Кирило Трильовський був засновником першої радикальної партії в Україні разом з Іваном Франком.»
«Австрійська влада офіційно заборонила товариство 'Січ' відразу після його створення в 1900 році.»
«На базі 'Січей' було сформовано перше українське військове формування — Легіон Січових Стрільців.»
«Трильовський вважав, що українці мають бути лише етнографічним племенем без власної держави.»
«Вулиці на честь 'Січового Батька' сьогодні існують у багатьох містах Західної України.»
«Феномен 'легальної армії' Трильовського»
«Аналіз ідеологічного перелому»
- «Чому Трильовський протиставляє поняття 'нація' та 'плем'я' у своїй промові?»
- «Як заклик 'гартувати м'язи' змінював парадигму українського руху того часу?»
«Дві стратегії одного визволення»
- «Кирило Трильовський (легальна масова організація)»
- «Микола Міхновський (підпільна елітарна діяльність)»
- «Легальність та взаємодія з владою»
- «Соціальна база руху (селянство vs інтелігенція)»
- «Тип інституцій, що були створені»