Маркери академічного стилю
🎯 Чому це важливо?
Академічний стиль — це мова науки та офіційної комунікації. Він вимагає від автора не лише знання термінології, а й володіння специфічними граматичними конструкціями, що забезпечують об'єктивність, точність та логічну послідовності викладу. Як кажуть, стиль — це людина, але науковий стиль — це дисципліна мислення. У цьому модулі ми розберемо основні маркери наукового стилю: безособові конструкції, номіналізацію, пасивний стан та засоби пом'якшення тверджень (хеджинг). Ви навчитеся перетворювати прості думки на вагомі наукові тези, що відповідають високим стандартам українського академічного письма.
Вступ: Науковий дискурс
Джерело: Адаптовано з: Коваль А. П. «Науковий стиль сучасної української літературної мови» (2020); Селіванова О. О. «Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми» (2008).
Стилістичні особливості українського наукового дискурсу початку XXI століття: Динаміка та Стандартизація
У сучасній вітчизняній лінгвістиці загальновизнано, що науковий стиль є одним із найбільш динамічних та водночас регламентованих функціональних різновидів української літературної мови. В умовах інтеграції української науки у світовий простір досліджується вплив процесів глобалізації на термінологічні системи, зокрема в пріоритетних галузях, таких як інформаційні технології, біотехнології та економіка. Зазначається, що для сучасного українського наукового тексту характерна виразна тенденція до інтелектуалізації мовлення, яка виявляється у широкому використанні абстрактної лексики, ускладненої синтаксичної організації та прагненні до максимальної інформативної ємності.
Мета цієї статті полягає в тому, щоб проаналізувати ключові лінгвістичні маркери академічності та особливості їх функціонування в текстах гуманітарного циклу, а також окреслити перспективи розвитку наукового стилю.
Насамперед варто підкреслити, що домінуючою рисою наукового викладу є прагнення до об'єктивності та деперсоналізації. Суб'єктивне «я» автора в українській науковій традиції часто нівелюється або замінюється на узагальнене «ми» (так зване «авторське ми») чи безособові форми. Наприклад, замість суб'єктивної фрази «Я провів експеримент і побачив...» у науковому звіті вживається пасивна або безособова конструкція: «У ході експерименту було виявлено...» або «Результати дослідження засвідчують...». Така стратегія деперсоналізації дозволяє зосередити увагу читача на самому факті, явищі чи процесі, а не на особі дослідника, що надає висновкам ваги універсальності.
Крім того, важливу системотворчу роль відіграє номіналізація — процес трансформації дієслівних конструкцій у іменникові групи (Коваль, 2020). Так, динамічне речення «досліджувати мову в її розвитку» трансформується у стативну фразу «дослідження мовного розвитку», що надає тексту більшої стабільності, дозволяє оперувати поняттями як об'єктами та значно ущільнює інформацію. Аргументується думка, що іменниковий характер наукового стилю (субстантивність) сприяє створенню термінологічної точності та уникненню двозначності (Селіванова, 2008).
Золота доба української термінології У 1920-х роках, в період «Розстріляного відродження», Інститут української наукової мови (Київ) здійснив титанічну працю, видавши десятки словників. Активну участь у цьому процесі брав Михайло Грушевський, який підкреслював важливість національної науки. Українські науковці прагнули створити самобутню термінологію, базовану на народній мові. На жаль, у 1930-х роках цей процес було зупинено радянськими репресіями.
Слід зазначити, що категоричність суджень у сучасній науці не завжди вітається, оскільки абсолютна істина є недосяжним ідеалом. Тому автори часто вдаються до засобів пом'якшення або «хеджингу» (термін походить від англ. «огорожа»): ймовірно, можна припустити, певною мірою, за даними окремих досліджень, як видається.
«Науковий стиль — це не сухість викладу, а точність думки.» — академік Л. А. Булаховський.
Як ви вважаєте, чи завжди «хеджинг» є ознакою наукової скромності, чи іноді це може бути способом уникнути відповідальності за твердження?
Приклад хеджингу в дії: Замість: «Дослідження доводить, що X викликає Y.» Спробуйте: «Результати дослідження можуть свідчити про можливий зв'язок між X та Y, хоча для остаточних висновків необхідні подальші дослідження.»
Це дозволяє вченому уникнути догматизму, продемонструвати наукову скромність і залишити простір для подальшої наукової дискусії. Передбачається, що подальший розвиток українського наукового стилю відбуватиметься в напрямку гармонізації міжнародних стандартів (зокрема, чіткості та структурованості) із національною мовною традицією, яка тяжіє до багатства синтаксичних засобів.
Деконструкція: Маркери академічності
Регістрові маркери:
- Безособові конструкції: загальновизнано, досліджується, зазначається, вживається, аргументується. Вони створюють ефект відстороненості від суб'єкта, підкреслюючи об'єктивність знання.
- Номіналізація: інтелектуалізація, глобалізація, функціонування, нівелювання, стандартизація, трансформація. Велика кількість віддієслівних іменників на -ння/-ція є ознакою високого регістру.
- Пасивні конструкції: було виявлено, досліджується вплив. Акцент зміщено з діяча на об'єкт дії.
- Формальні конектори: насамперед, крім того, слід зазначити, зокрема, водночас. Вони забезпечують логічну зв'язність тексту (когезію).
Структурні елементи:
- Вступ: Окреслення загального контексту (динамічність наукового стилю в умовах глобалізації).
- Мета: Чітке, формульне визначення задачі (Мета цієї статті полягає в тому, щоб...).
- Аргументація: Послідовний виклад особливостей (об'єктивність, номіналізація, хеджинг) із поясненням їхньої функції.
- Висновок: Прогноз щодо майбутнього розвитку (Передбачається, що...).
🎓 Академічна традиція: «Ми» vs «Я»
В українській науковій мові, на відміну від сучасної англо-американської традиції, використання особового займенника «я» вважається нескромним і стилістично маркованим. Хоча в західній науці фрази типу «I argue that...» стають нормою, український науковець традиційно скаже:
- «Ми» скромності: «У нашій статті ми розглядаємо...» (навіть якщо автор один).
- Безособово: «У статті розглядається...»
- Від третьої особи: «Автор доходить висновку...»
Ця традиція сягає корінням у радянську та німецьку наукові школи, де колективне знання ставилося вище за індивідуальне. Проте сьогодні, під впливом англійської мови, «я» поступово починає з'являтися в роботах молодих українських вчених, хоча консервативні редактори все ще можуть це виправляти.
Академічне письмо: Теорія та Практика
Засоби вираження об'єктивності
Науковий текст має звучати неупереджено, як «голос істини», а не як приватна думка. Для досягнення цього ефекту в українській мові існує потужний арсенал граматичних інструментів.
1. Безособові форми на -но/-то: Це унікальна риса української мови, яка дозволяє констатувати факт виконання дії без вказівки на діяча. Вони звучать більш категорично та офіційно, ніж звичайний пасив.
- Зроблено висновок. (Факт, результат) vs Ми зробили висновок. (Процес)
- Доведено теорему. (Теорема є доведеною)
- Розроблено методику.
- Встановлено, що...
- Здійснено перевірку гіпотези.
- Підготовлено фінальний звіт.
- Уточнено графік проведення тестів.
- Сформовано вибірку дослідників.
2. Зворотні дієслова з пасивним значенням (-ся): Використовуються для опису процесів, що відбуваються «самі собою», або коли дію виконує невизначене коло осіб.
- Розглядається проблема... (Ким? Наукою в цілому).
- Спостерігається тенденція...
- Визначається поняття...
- Обговорюється питання...
- Досліджується вплив чинників.
- Аналізується стан ринку.
- З'ясовуються причини явища.
- Вивчається досвід колег.
⚠️ Типова помилка
Не плутайте пасивний стан (-ся) з активним. 🔴 Неправильно: Ця проблема хвилюється багатьох вчених. (Хвилюватися — це емоційний стан). 🟢 Правильно: Ця проблема хвилює багатьох вчених. (Активний стан). 🟢 Правильно: Ця проблема обговорюється багатьма вченими. (Пасивний стан).
3. Номіналізація (Субстантивація): Перетворення речення на іменникову групу дозволяє «згорнути» інформацію і зробити її темою наступного речення.
- Коли ми аналізуємо дані... → При аналізі даних...
- Щоб вирішити проблему... → Задля вирішення проблеми...
- Через те, що температура підвищилася... → Внаслідок підвищення температури...
- Науковці дискутують про це. → Наукова дискусія з цього приводу триває.
Візуалізація: Від розмовного до наукового
Наука в екзилі: Збереження традиції Коли в радянській Україні науковців репресували, українська наука продовжувала жити в діаспорі. У Мюнхені діяв Український вільний університет, у США — Наукове товариство імені Шевченка та Гарвардський інститут українських студій. Такі вчені, як Юрій Шевельов та Омелян Пріцак, зберігали високі стандарти українського академічного письма, які сьогодні повертаються в Україну.
Літера «Ґ» у науці У 1933 році літеру «Ґ» було вилучено з абетки, що завдало удару науковій термінології. Адже саме ця літера передає дзвінкий [g] у запозичених термінах (обґрунтування, ґрунт, ґенеза, ґравітація). Радянська влада примусово замінювала її на «Г», стираючи різницю між h та g. Повернення «Ґ» у 1990-х стало символом деколонізації української науки.
Процес академічного письма
Статистика вживання пасивного стану
Згідно з дослідженнями корпусної лінгвістики (Булаховський, 2005; Русанівський, 2010), розподіл пасивних конструкцій за жанрами виглядає так:
| Жанр | Активний стан | Пасивний/Безособовий |
|---|---|---|
| Художня література | 85% | 15% |
| Публіцистика | 70% | 30% |
| Науковий стиль | 40% | 60% |
| Офіційно-діловий | 30% | 70% |
Інтерпретація даних Як видно з таблиці, науковий та офіційно-діловий стилі (Вихованець, 2008) тяжіють до пасивності. Це корелює з вимогою об'єктивності, про яку зазначали Горпинич (2004) та Ющук (2007).
Хеджинг (Хеджування): Мистецтво наукової обережності
У серйозній науці рідко щось відомо на 100%. Категоричність часто є ознакою дилетанства. Справжній науковець знає межі свого знання і використовує «хеджинг» — засоби пом'якшення тверджень.
Етимологія Термін «хеджинг» походить від англійського слова, що означає «огорожа». Це спосіб «захистити» своє твердження від критики, обмеживши його сферу дії. В українській лінгвістиці це явище також називають «модальністю вірогідності» або «засобами авторизації».
| Категорія | Приклади | Функція |
|---|---|---|
| Епістемічні дієслова | здається, припускається, вважається, видається | Дистанціювання автора від твердження, вказівка на суб'єктивність сприйняття або загальну думку. |
| Прислівники ймовірності | ймовірно, можливо, очевидно, мабуть, напевно | Вказівка на ступінь вірогідності факту. |
| Обмежувальні фрази | певною мірою, у більшості випадків, як правило, здебільшого, в окремих контекстах | Звуження сфери дії твердження, уникнення помилкового узагальнення. |
| Модальні конструкції | може свідчити про, могло б означати, є підстави вважати | Гіпотетичність судження. |
💡 Академічне спостереження: Сила слабкості
Порівняйте силу наукового аргументу:
- «Цей метод кращий за інші.» (Категорично. Легко спростувати, зайшовши хоча б один виняток).
- «Можна припустити, що цей метод є ефективнішим за існуючі аналоги в контексті нашого дослідження.» (Обережно. Важко спростувати, бо твердження обмежене контекстом і подане як припущення). Другий варіант у науковому світі вважається «сильнішим», бо він захищений від легкої критики.
Порівняльний аналіз
Текст 1 vs. Текст 2
Прочитайте уривок з популярної статті (Текст 2) і порівняйте його з попереднім науковим текстом. Зверніть увагу на те, як змінюється мова залежно від аудиторії та мети.
Текст 2 (Популярний): Чому вчені так складно пишуть?
«Ви колись пробували читати справжню дисертацію? Чесно кажучи, це просто жах! Купа якихось незрозумілих слів, речення розтягуються на пів сторінки, і ти вже не пам'ятаєш, з чого все почалося. Вчені ніби спеціально заплутують нас, простих смертних. Але насправді, як це не дивно, вони просто хочуть бути максимально точними. Коли ти в розмові кажеш »сонце встає«, це нормально, але це не зовсім правда з точки зору астрономії, еге ж? А науковець напише про »обертання Землі навколо своєї осі відносно небесного світила«. Отак і виходить, що прості речі на папері стають складними, щоб ніхто не міг придратися до слів.»
| Аспект | Текст 1 (Науковий) | Текст 2 (Популярний) |
|---|---|---|
| Комунікативна мета | Повідомити нове знання, обґрунтувати гіпотезу. | Розважити, пояснити складне простими словами, залучити широку аудиторію. |
| Позиція автора | Об'єктивний аналіз, відстороненість («вважається»). | Емоційна оцінка, панібратство, спрощення, гра з читачем («еге ж?»). |
| Лексика | Терміни, абстрактні поняття (дискурс, номіналізація, інтеграція). | Розмовна, емоційна лексика (жах, купа, отак, смертних). |
| Синтаксис | Складні речення, пасивні звороти, вставні слова. | Прості, рубані речення, риторичні питання, пряме звертання. |
| Адресат | Фахівці, колеги-науковці. | Широке коло читачів, неспеціалісти. |
Практика спілкування: Наукова дискусія
Діалог 1: Студент і Науковий Керівник
— Я думаю, що ця ідея повна дурниць. Мені не подобається, як автор пише. — Колего, нумо перефразуймо це академічно. — Е-е-е... Ця концепція видається спірною? — Чудово. А щодо стилю автора? — Стиль викладу є дещо ускладненим і потребує доопрацювання. — Саме так. Пам'ятайте: ми не критикуємо особистість, ми аналізуємо текст.
Діалог 2: На конференції
— Прошу до слова пана Петренка. — Дякую. Тема моєї доповіді — вплив глобалізації. Я знайшов купу цікавих фактів. — Перепрошую, чи могли б ви уточнити методологію? Що означає «купу фактів»? — Ой, вибачте. У ході дослідження було зібрано та проаналізовано значний масив емпіричних даних. — Дякую, так набагато зрозуміліше і переконливіше.
Питання для критичного осмислення
Питання для роздуму:
- Баланс складності: Чи завжди виправдана «ускладненість» наукового тексту? Чи іноді це спосіб приховати відсутність глибокого змісту (так званий «наукоподібний стиль»)?
- Вплив номіналізації: Як номіналізація впливає на сприйняття тексту? Вона робить його «важчим» (висока лексична густина), але водночас інформативнішим. Як знайти золоту середину?
- Контекст: У яких ситуаціях вчений зобов'язаний використати стиль Тексту 2? (Наприклад, при поданні грантової заявки для громадського проекту, у науково-популярному блозі, в інтерв'ю ЗМІ). Важливість «популяризації науки» зростає.
Хороший фахівець володіє обома кодами: він може написати статтю для Nature (Текст 1) і пост у Facebook про це ж дослідження (Текст 2). Якщо ви вмієте лише перше — вас не почують. Якщо лише друге — вам не повірять. Тренуйтеся перекладати складне простою мовою і навпаки.
🔍 Критичне читання: Детектор псевдонауки
Читаючи науковий текст, завжди звертайте увагу на «хеджинг». Парадоксально, але якщо автор вживає слова «безсумнівно», «очевидно», «завжди», «стовідсотково доведено» без наведення масиву статистичних даних — це привід засумніватися в його об'єктивності. Справжня наука завжди залишає місце для сумніву і уточнення. Категоричність часто є ознакою пропаганди або псевдонауки.
Практика
Завдання 1: Редагування (Трансформація стилю)
Перепишіть подані речення в академічному стилі, використовуючи безособові конструкції, пасивний стан та номіналізацію. Уявіть, що ви редагуєте чернетку студента для публікації в журналі.
-
Розмовний: «Я довго думав і вирішив дослідити, як люди говорять у селах, бо мені це цікаво.» Академічний: Метою даного дослідження є комплексний аналіз особливостей діалектного мовлення сільського населення. (Заміна «Я» на «Мета», «люди говорять» на «діалектне мовлення»).
-
Розмовний: «Ми побачили, що температура росте, бо, мабуть, стає більше CO2 в повітрі.» Академічний: Спостерігається пряма кореляція між підвищенням температурних показників та зростанням концентрації CO2 в атмосфері. (Заміна «росте» на «підвищення», «ми побачили» на «спостерігається»).
-
Розмовний: «Вчені зараз багато сперечаються про те, чи треба змінювати правопис, чи ні.» Академічний: У сучасній науковій спільноті точиться гостра дискусія щодо доцільності та шляхів реформування українського правопису. (Заміна «сперечаються» на «точиться дискусія»).
-
Розмовний: «Якщо подивитися на результати, то стає ясно, що експеримент вдався.» Академічний: Аналіз отриманих результатів дозволяє стверджувати про успішність проведеного експерименту. (Або: Результати свідчать про успіх експерименту.)
Варіант редагування:
- Метою даного дослідження є комплексний аналіз особливостей діалектного мовлення сільського населення.
- Спостерігається пряма кореляція між підвищенням температурних показників та зростанням концентрації вуглекислого газу в атмосфері.
- У сучасній науковій спільноті точиться гостра дискусія щодо доцільності та шляхів реформування українського правопису.
- Аналіз отриманих результатів дає підстави стверджувати про успішність проведеного експерименту.
Завдання 2: Написання анотації
Уявіть, що ви провели дослідження на тему «Вплив соціальних мереж на грамотність сучасної молоді». Напишіть коротку анотацію (80-100 слів), використовуючи такі кліше:
- У статті розглядається...
- Особлива увага приділяється...
- На основі аналізу...
- Було виявлено...
- Зроблено висновок про...
Зразок відповіді (Model Answer):
Приклад анотації наукової статті
Анотація. У статті розглядається актуальна проблема впливу інтернет-комунікації на рівень мовної грамотності сучасної української молоді. На основі аналізу дописів і коментарів у соціальних мережах (Facebook, Instagram, TikTok) простежуються основні тенденції відхилення від мовної норми. Особлива увага приділяється явищам графічної редукції, ігнорування пунктуації та впливу англомовних запозичень. Було виявлено, що неформальний стиль онлайн-спілкування створює нову «мережеву норму», яка інтерферує з літературною мовою. Зроблено висновок про необхідність перегляду шкільних методик викладання мови з урахуванням нових комунікативних реалій.
В анотації кожне слово має вагу. Уникайте цитат, риторичних питань та детальних прикладів. Це «сухий залишок» (distillate) вашого дослідження. Читач має за 30 секунд зрозуміти, про що ваша робота, яку методологію ви використали і до яких висновків дійшли.
📋 Підсумок
У цьому модулі ви ознайомилися з фундаментальними маркерами українського академічного стилю. Ви навчилися розпізнавати та використовувати безособові конструкції для досягнення об'єктивності, застосовувати номіналізацію для ущільнення інформації та використовувати хеджинг для етичної та професійної коректності висловлювань. Пам'ятайте: академічний стиль — це не просто набір складних слів, це особливий спосіб мислення, що вимагає точності, логіки та поваги до істини.
Наука в екзилі: Збереження традиції Коли в радянській Україні науковців репресували, українська наука продовжувала жити в діаспорі. У Мюнхені діяв Український вільний університет, у США — Наукове товариство імені Шевченка та Гарвардський інститут українських студій. Такі вчені, як Юрій Шевельов та Омелян Пріцак, зберігали високі стандарти українського академічного письма, які сьогодні повертаються в Україну.
Іван Франко: Перший енциклопедист Іван Франко був не лише поетом, а й доктором філософії. Його науковий доробок вражає: він писав праці з економіки, історії, етнографії та літературознавства. Франко одним із перших почав творити українську наукову термінологію в Галичині, доводячи, що українська мова здатна обслуговувати найскладніші інтелектуальні сфери. Його стиль вирізняється чіткістю, полемічною гостротою та глибокою ерудицією.
Потрібно більше практики?
Ви завершили цей модуль! Ось кілька способів закріпити матеріал:
🔄 Поглиблення знань
- Напишіть коротке есе, використовуючи хеджинг
- Проаналізуйте наукову статтю на наявність маркерів
- Спробуйте переписати розмовний текст в академічному стилі
🎯 Використання в житті
- Використовуйте академічні звороти в листуванні
- Звертайте увагу на стиль новин та аналітики
- Практикуйте об'єктивність у дискусіях
🌐 Онлайн-ресурси
- Офіційний сайт НАН України: https://www.nas.gov.ua
- Термінологічні словники: https://r2u.org.ua
🎯 Вправи
Розуміння Тексту 1
Виходячи з аналізу першого тексту, яка саме мовна характеристика вважається абсолютно домінуючою та визначальною рисою наукового викладу, що дозволяє авторові дистанціюватися від суб'єктивного сприйняття дійсності?
Що саме, згідно з міркуваннями автора Тексту 1, зазвичай відбувається з особовим займенником «я» в українській науковій мові під час написання фахових статей чи дисертаційних робіт?
Яку саме специфічну функцію виконують складні безособові конструкції у структурі академічного тексту, коли автор прагне зосередити увагу читача виключно на об'єктивних фактах та отриманих результатах?
Як саме у тексті модуля визначається складне лінгвістичне поняття «номіналізація» у контексті трансформації наукового мовлення для досягнення більшої щільності та інформативності викладу матеріалу?
Чому саме сучасні автори наукових праць дедалі частіше вдаються до використання стратегії «хеджингу» (пом'якшення тверджень) під час формулювання своїх гіпотез та остаточних висновків?
Яка саме стійка тенденція спостерігається сьогодні у розвитку сучасного українського наукового стилю у ХХІ столітті згідно з висновками, наведеними у першому тексті модуля?
Що саме мається на увазі під терміном «інтеграція» в межах сучасного наукового дискурсу, коли йдеться про взаємодію різних галузей знань чи окремих частин системи?
Як саме у тексті пояснюється значний вплив процесів глобалізації на сучасний стан та подальший розвиток термінологічних систем національних мов у науковому середовищі?
Маркери академічного стилю
Сортування за стилем
Науковий стиль
Публіцистичний стиль
Розмовний стиль
Трансформація: Номіналізація
Хеджинг: Вибір слова
Оберіть найбільш прийнятний варіант для формулювання переваги певного методу в науковій дискусії.
Як найкраще висловити загальноприйняту в наукових колах думку, уникаючи зайвої категоричності?
Оберіть варіант опису результатів, що демонструє високий рівень академічної обережності.
Яким чином доцільно висловити критичне ставлення до сумнівної теорії в академічному середовищі?
Як коректно висловити впевненість у правильності гіпотези, використовуючи засоби хеджингу?
Оберіть варіант опису неефективного методу, що відповідає нормам наукового етикету.
Безособові конструкції
Академічна лексика: Синоніми
Логічні конектори
Пошук помилок регістру
У цій класній науковій статті автор надзвичайно детально та дуже цікаво розповідає широкому колу читачів про складні та важливі основи сучасної квантової фізики.
Ми дуже хотіли глянути на практиці, що саме вийде з цього масштабного дослідження після завершення його першого етапу та отримання нових даних.
Автор у своїх фінальних висновках прямо пише, що всі наведені аргументи опонентів є абсолютною дурницею і не варті жодної уваги вченої ради.
Вчені нещодавно випадково надибали надзвичайно цікавий та дуже важливий історичний факт під час своєї тривалої роботи в секретному державному архіві нашої країни.
Це нове наукове дослідження є просто справжня бомба, оскільки воно повністю та безповоротно змінює наше уявлення про історичний розвиток всього людського суспільства.
Науковцям сьогодні треба терміново шукати зовсім інші шляхи для швидкого вирішення цієї глобальної проблеми, що зараз реально загрожує майбутньому всього сучасного людства.
Результати нашого останнього експерименту вийшли так собі, тому ми вирішили кардинально та повністю змінити всю існуючу методику проведення наших майбутніх лабораторних тестів.
Автор нової статті трохи наплутав з історичними датами, що згодом призвело до появи певних суттєвих неточностей у його фінальних наукових висновках та рекомендаціях.
Складання речень: Хеджинг
Ідентифікація пасиву
Складне наукове дослідження даної проблеми проводиться фахівцями нашого інституту щороку.
Ми щороку проводимо масштабне та глибоке дослідження цієї актуальної соціальної проблеми.
У ході тривалої дискусії було нарешті прийнято нові правила оформлення наукових робіт.
Наукова комісія після довгих суперечок нарешті прийняла нові правила для всіх студентів.
Результати нашого експерименту будуть офіційно опубліковані у наступному номері журналу.
Автор обов'язково опублікує всі отримані результати дослідження вже завтра вранці.
Цю цікаву наукову книгу було уважно прочитано багатьма студентами нашого факультету.
Багато студентів нашого факультету вже уважно прочитали цю нову наукову книгу.
Академічні дієслова
Коректність посилань
Яким саме чином найдоцільніше та найбільш коректно послатися на думку іншого авторитетного автора у тексті вашої власної фахової наукової статті?
Оберіть найбільш правильний, логічний та професійний варіант введення прямої цитати до основного тексту вашого майбутнього наукового чи академічного дослідження.
Який саме формат оформлення короткого посилання на першоджерело в самому кінці речення є на сьогодні загальноприйнятим стандартом в українській академічній науці?
Який дієслівний зворот вважається найбільш влучним, точним та стилістично нейтральним для регулярного використання під час академічного цитування різноманітних джерел?
Як згідно з існуючими державними стандартами (ДСТУ) слід максимально правильно назвати перелік використаних книг та статей у самому кінці вашої наукової роботи?
Яким саме чином слід графічно та пунктуаційно оформлювати дослівну цитату в тексті, щоб чітко відокремити її від ваших власних авторських міркувань?
Чи дозволяється авторові за власним бажанням змінювати окремі слова, відмінки або порядок слів у прямій дослівній цитаті іншої офіційної особи?
Що саме в сучасному академічному середовищі вважається «плагіатом» і тягне за собою надзвичайно серйозні репутаційні та юридичні наслідки для автора?
Аналітичне читання
Яку саме ключову ідею та головний посил намагається донести автор Тексту 2 до широкого загалу читачів, ґрунтовно обґрунтовуючи специфіку наукової мови?
Який саме влучний приклад з повсякденного життя наводить автор для наочного пояснення фундаментальної різниці між звичайним побутовим та суворим науковим описом явищ?
Яким саме влучним епітетом автор Тексту 2 найчастіше характеризує науковий стиль, підкреслюючи при цьому його основну та визначальну позитивну функціональну властивість?
До якої саме цільової аудиторії першочергово звертається автор Тексту 2, намагаючись доступно пояснити внутрішню логіку та об'єктивну необхідність академічної складності?
Які саме емоції, хоч і в дещо жартівливій формі, відкрито висловлює автор на самому початку свого тексту щодо складних наукових дисертацій?
Чому, згідно з аргументацією автора, науковці воліють писати про «обертання Землі навколо власної осі», а не вживати просте словосполучення «схід сонця»?
Який саме фінальний висновок робить автор щодо справжньої природи складності речей у сучасному науковому світі та нашому суб'єктивному сприйнятті цієї складності?
Що автор називає «інструментом високої науки», який здатний описувати найтонші нюанси навколишнього світу в сучасних динамічних умовах розвитку людства?
Завершіть речення
Словниковий диктант
Підсумковий тест
Яка саме основна та кінцева стратегічна мета переслідується при використанні академічного стилю мовлення у професійній та науковій діяльності?
Що саме в сучасній лінгвістиці мається на увазі під специфічним терміном «авторське ми» у будь-якому науковому тексті?
У яких саме випадках найбільш доречно, логічно та виправдано використовувати пасивний стан дієслів у науковому звіті чи статті?
Чи дозволяється чинними офіційними нормами та правилами мовної культури використання звичайних розмовних слів у серйозній науковій статті чи дисертаційній роботі нашого профільного університету?
Яку саме суттєву практичну перевагу дає авторові використання лінгвістичного процесу номіналізації (оіменникування) під час написання складного наукового тексту або підготовки офіційного академічного звіту?
Навіщо у кожній серйозній науковій роботі обов'язково мають бути присутні детальні посилання на всі використані авторитетні джерела, літературу та попередні дослідження інших вчених?
Який саме стиль сучасного мовлення офіційно вважається найбільш далеким за своїми характеристиками та фактично прямо протилежним суворому та об'єктивному науковому стилю?
Що саме в сучасній лінгвістиці реально означає стратегія «хеджингу» під час написання складного академічного чи наукового тексту в умовах фахової дискусії?