Цитація та посилання
Вступ до академічної доброчесності
В умовах глобалізації української науки та стрімкої інтеграції в європейський освітній простір, питання академічної доброчесності набуває фундаментального етичного та практичного значення. Це не просто набір формальних бюрократичних правил, а ціннісний кодекс, що визначає приналежність дослідника до цивілізованого наукового світу. Для сучасного українського вченого, який прагне публікуватися в рейтингових міжнародних виданнях або співпрацювати із західними університетами, висока культура цитування є безумовним маркером професіоналізму та репутаційної надійності.
На жаль, протягом тривалого часу в українській (і ширше — пострадянській) науці певною мірою толерувалося недбале ставлення до інтелектуальної власності. Такі явища, як «запозичення» текстів без належних посилань, механічна компіляція чужих думок або самоплагіат, були поширеними. Однак ситуація кардинально змінюється на краще. Після прийняття нового Закону України «Про освіту» (2017) та запровадження обов'язкової перевірки кваліфікаційних робіт на плагіат, вимоги до академічних текстів стали надзвичайно суворими. Сьогодні чесне ім'я та бездоганна академічна репутація є найціннішим капіталом науковця.
Міф: В Україні «всі списують», і плагіат є невід'ємною частиною нашої «культури».
Фак: Це шкідливий і неправдивий стереотип, який активно поширювала російська пропаганда, намагаючись зобразити українську науку як «вторинну», «провінційну» або «корумповану». Насправді, справжня українська академічна традиція — від Києво-Могилянської академії XVII століття до сучасних дослідницьких центрів — завжди базувалася на глибокій повазі до знання та авторства. Сучасні українські вчені, такі як всесвітньо відома математикиня Марина В'язовська (лауреатка медалі Філдса 2022 року), доводять найвищий світовий рівень нашої науки, який був би неможливим без абсолютної академічної чесності та оригінальності мислення.
Лінгвістичні засоби цитування
Українська наукова мова має надзвичайно багатий інструментарій для введення чужої думки в текст, що дозволяє автору чітко розставити акценти. На відміну від англійської мови, де нейтральне дієслово може використовуватися дуже часто, український академічний стиль вимагає більшої точності, варіативності та стилістичної виразності. Вибір конкретного дієслова часто сигналізує читачеві про ставлення автора до цитованого джерела: чи він повністю погоджується з тезою, чи обережно полемізує, чи просто констатує об'єктивний факт.
Класифікація дієслів цитування за функцією
Як це працює на практиці? Розглянемо детальну класифікацію дієслів, які допоможуть вам значно урізноманітнити своє наукове мовлення та зробити текст більш переконливим. Наприклад:
1. Нейтральна констатація Інформації
Ці дієслова використовуються, коли потрібно об'єктивно передати зміст джерела без додаткової авторської оцінки.
- Зазначати: У річному звіті зазначено, що економічні показники суттєво зросли.
- Писати: Автор докладно пише про екологічні проблеми регіону.
- Повідомляти: Дослідники повідомляють про відкриття нових властивостей матеріалу.
- Описувати: У своїй монографії вчений описує методику проведеного експерименту.
- Розглядати: Стаття розглядає складні питання гендерної рівності в суспільстві.
- Висвітлювати: Ця фундаментальна праця висвітлює події Української революції 1917–1921 років.
2. Аргументація та переконання
Використовуйте ці дієслова, коли цитований автор висловлює сильну, впевнену позицію або наводить вагомі докази.
- Стверджувати: Професор категорично стверджує, що запропонована теорія є хибною.
- Доводити: Аспірант у своїй дисертації переконливо довів правильність робочої гіпотези.
- Наголошувати: Доповідач особливо наголосив на важливості цієї теми для майбутнього.
- Підкреслювати: Варто підкреслити, що отримані результати є лише попередніми даними.
- Обґрунтовувати: Автор детально обґрунтовує свої висновки статистичними даними.
- Переконувати: Він намагається переконати читача в необхідності негайних реформ.
3. Дискусія, сумнів та критика
Ці дієслова доречні в полемічному контексті, коли йдеться про наукові сумніви, заперечення або обережні припущення.
- Припускати: Можна обережно припустити, що результати повторного тесту будуть іншими.
- Сумніватися: Рецензент обґрунтовано сумнівається в достовірності наведених джерел.
- Заперечувати: Науковець рішуче заперечує звинувачення в порушенні етики.
- Критикувати: Автор гостро критикує застарілі методологічні підходи.
- Полемізувати: У своїй статті вона активно полемізує з традиційним поглядом на цю проблему.
- Спростовувати: Нові архівні факти повністю спростовують стару радянську теорію.
Шкала авторської впевненості
| Невпевненість/Припущення | Нейтральність | Впевненість/Сила |
|---|---|---|
| Припускає | Пише | Наполягає |
| Висуває гіпотезу | Зазначає | Доводить |
| Вважає за ймовірне | Згадує | Стверджує |
| Сумнівається | Коментує | Констатує |
Синтаксичні моделі введення джерела
Окрім дієслів, в українській мові існують усталені синтаксичні конструкції (кліше), які структурують академічний текст і роблять його більш плавним.
1. Посилання на авторитетну особу:
- Як слушно зауважив академік Вернадський, наука є глобальною.
- За словами відомого історика Ярослава Грицака, минуле впливає на майбутнє.
- На думку провідних дослідників Інституту мовознавства, реформа назріла.
- З погляду сучасної соціології, це явище є типовим.
2. Посилання на конкретну працю або документ:
- У роботі «Нарис історії України» аналізується процес державотвореня.
- Згідно з офіційними даними Державної служби статистики, ВВП зріс.
- Відповідно до положень Конституції України, освіта є безкоштовною.
- На підставі проведеного соціологічного опитування, ми зробили висновки.
Ситуативні діалоги
Розглянемо короткі ситуації з професійного життя.
Ситуація 1: Перевірка джерела Марія: Ти бачила цю статистику у звіті? Вона здається мені сумнівною. Олена: Так, я перевірила першоджерело. Виявилося, що дані застарілі. Марія: Тоді нам краще послатися на нові дослідження 2024 року.
Ситуація 2: Виправлення помилки Редактор: У вашій статті немає посилань на іноземних авторів. Автор: Я думав, що достатньо українських джерел. Редактор: Для рівня Scopus це неприпустимо. Ви повинні процитувати хоча б три західні монографії, щоб показати контекст.
Ситуація 3: Дискусія на конференції Опонент: Колега, ви стверджуєте, що цей метод є універсальним. Але практика доводить зворотне. Доповідач: Я лише висуваю гіпотезу. Як зазначає професор Крістенсен, у пілотних проектах це працює. Опонент: Однак я дозволю собі сумніватися у валідності цієї вибірки.
Зверніть особливу увагу на граматичне керування (відмінки)!
- Згідно з вимагає Орудного відмінка (*згідно з законом*, *згідно з наказом*, *згідно з вимогами*).
- Відповідно до вимагає Родового відмінка (*відповідно до закону*, *відповідно до наказу*, відповідно до вимог). Помилки в цих конструкціях трапляються навіть у носіїв мови, тому будьте уважними.
Діалог: Консультація з науковим керівником
Розглянемо типову професійну розмову в академічному середовищі. Аспірант (Олег) показує чернетку своєї першої серйозної статті науковому керівнику (Професор Шевчук). Зверніть увагу на специфічну лексику.
Професор Шевчук: Олегу, я уважно переглянув твій рукопис. Загалом структура статті виглядає логічною, але в мене є серйозні зауваження до культури оформлення посилань. Олег: Доброго дня, Петре Івановичу. Я намагався чітко дотримуватися вимог стилю APA... Професор Шевчук: Справа не лише у форматуванні. Дивись, на другій сторінці ти пишеш: «Більшість вчених сьогодні вважає, що цей метод є неефективним». Хто саме ця «більшість»? Де посилання на конкретні емпіричні дослідження? Без джерел це виглядає як голослівне, нічим не підкріплене твердження. Олег: Я читав про це у кількох оглядових статтях, але, на жаль, забув виписати прізвища авторів відразу. Я думав, що це вже загальновідомий факт у нашій галузі. Професор Шевчук: У великій науці «загальновідомий факт» — це хіба що твердження, що Земля обертається навколо Сонця. Все інше потребує неспростовних доказів. Ти зобов'язаний знайти першоджерела і коректно процитувати їх. Або хоча б поіменно згадати основних опонентів цього методу, щоб показати обізнаність. Олег: Зрозумів, я виправлю це. А як щодо того абзацу про теорію ігор? Я взяв визначення з Вікіпедії для ясності. Професор Шевчук: Олегу! Вікіпедія — це чудовий орієнтир для швидкого старту, але посилатися на неї в науковій статті рівня C1 — це академічний моветон. Тобі потрібно знайти серйозну академічну монографію або фахову статтю, звідки взято це канонічне визначення. Олег: Вибачте, я не подумав про це. А ось тут я самостійно перефразував думку з книги Канемана. Я написав: «Як стверджує Канеман...». Це ж допустимо? Професор Шевчук: Так, така конструкція цілком правильна. Але перевір ще раз, чи ти не викривив зміст оригіналу. Твій парафраз дещо надто спрощує його складну ідею. Краще наведи коротку пряму цитату, а потім дай свій власний коментар чи інтерпретацію. І не забудь вказати точну сторінку в бібліографії. Олег: Дякую за цінні зауваження, Петре Івановичу. Я все доопрацюю. Професор Шевчук: Пам'ятай, хлопче: академічна доброчесність — це твоє ім'я в науці. Краще написати менше тексту, але він має бути якісним, чесним і верифікованим.
Культурний аспект: Джерела української науки
Кожне посилання, яке ви робите у своїй роботі, вписує вас у певний культурний та історичний контекст. Цитуючи українських вчених минулого, ми символічно повертаємо їм голос, який імперська система намагалася заглушити століттями.
Наукове товариство імені Шевченка (НТШ)
Засноване у Львові в далекому 1873 році, НТШ стало фактично першою неофіційною українською академією наук (ще задовго до створення УАН у 1918 році). Під головуванням видатного історика Михайла Грушевського Товариство розгорнуло титанічну інтелектуальну працю. Було підготовлено та видано сотні томів «Записок НТШ», які охоплювали історію, філологію, етнографію, природничі та точні науки.
Уявіть собі парадокс: у той самий час, коли Російська імперія жорстко забороняла українську мову (сумнозвісний Емський указ 1876 року), в австрійському Львові українські вчені, такі як Іван Франко та Михайло Грушевський, вільно творили модерну європейську наукову термінологію. Хімія, фізика, ботаніка, право, медицина — все це описувалося українською мовою на найвищому рівні. Сьогодні, коли ви пишете «кисень», «відсоток» або «многочлен», ви користуєтеся спадщиною тієї героїчної епохи.
«Золота доба» термінології та Розстріляне Відродження
У 1920-х роках, в період українізації, Всеукраїнська академія наук (ВУАН) у Києві переживала справжній розквіт. Спеціальний Інститут української наукової мови видавав десятки унікальних термінологічних словників з різних галузей — від механіки до зоології. Це був час вільного наукового пошуку.
Але у 1930-х роках сталінський режим жорстоко знищив це блискуче покоління інтелектуалів. Видатні мовознавці (Олена Курило, Сергій Смеречинський), історики (Матвій Яворський), математики (Михайло Кравчук) були репресовані, заслані або розстріляні. Їхні безцінні праці вилучали з бібліотек і спалювали, а їхні імена суворо забороняли згадувати. Словники «редагували», штучно наближаючи українську термінологію до російської, а самобутні українські терміни оголошували «націоналістичними». Тому відновлення справжньої української наукової мови сьогодні — це акт історичної справедливості.
Титани думки, яких варто знати і цитувати
- Агатангел Кримський (1871–1942): Феноменальний ерудит і поліглот, який знав понад 60 мов Сходу і Заходу. Один із батьків-засновників Української академії наук. Його фундаментальні праці зі сходознавства та історії української мови досі залишаються актуальними. Цитуючи Кримського, ви демонструєте глибоку фахову ерудицію.
- Юрій Шевельов (Шерех) (1908–2002): Видатний славіст, який емігрував на Захід і став професором Гарварду та Колумбійського університету. Його книга «Історична фонологія української мови» — це magnum opus світового рівня. Шевельов бездоганно довів самобутність української мови строго науковими методами, вщент розбивши радянські ненаукові міфи про «спільну колиску трьох народів».
- Соломія Павличко (1958–1999): Засновниця знакового видавництва «Основи», блискуча літературознавиця, яка повернула в український інтелектуальний дискурс феміністичну критику та модернізм. Її роботи — зразок сучасного, провокативного та елегантного наукового стилю.
- Борис Антоненко-Давидович (1899–1984): Автор культової праці «Як ми говоримо». Хоча це не класична академічна монографія, а збірка порад з культури мови, вона стала настільною книгою для поколінь редакторів та науковців, які прагнули очистити свій стиль від канцеляризмів та росіянізмів.
«Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.» — Іван Огієнко (Митрополит Іларіон)
Трагедія 1933 року: Розстріляний Правопис
6 вересня 1933 року радянська влада оголосила «націоналістичним» український правопис 1928 року (так звану «Скрипниківку»). Цей правопис, прийнятий на Всеукраїнській конференції в Харкові, повертав мові її природні риси.
Після заборони почався терор. Норми мови штучно змінювали, щоб наблизити їх до російської. Зі словників викидали такі слова як «зазначити» (заміняли на «відмітити»), «філіжанка» (на «чашка»). Науковці, які відстоювали самобутність термінології, сплатили за це життям. Знання цієї історії допомагає зрозуміти, чому сьогоднішнє повернення до «питомого» слововжитку — це не примха, а відновлення справедливості.
Мистецтво перефразування та інтерпретації
Академічне письмо на високому рівні C1 вимагає рішучого відходу від механічного нанизування цитат. Ваша наукова робота — це не «клаптикова ковдра» з чужих думок, а цілісне, авторське аналітичне полотно.
Аналіз тексту: від простого переказу до глибокої інтерпретації
Практичне завдання: Уважно прочитайте уривок і порівняйте слабкий (механічний) та сильний (аналітичний) варіанти парафразу.
Оригінал (Юрій Шевельов): «Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс кочубеївщини.»
Слабкий парафраз (простий переказ): Шевельов писав, що в України є три головні вороги: Москва, провінціалізм і кочубеївщина. (Коментар: Це майже дослівний повтор, який не додає нової вартості і свідчить про слабке розуміння тексту).
Сильний парафраз (інтерпретація): Аналізуючи ключові загрози для становлення української державності, Юрій Шевельов виділив як зовнішній геополітичний чинник (агресивну імперську політику Москви), так і небезпечні внутрішні ментальні проблеми — комплекс меншовартості («провінціалізм») та історичну схильність еліт до зради національних інтересів («кочубеївщина»). (Коментар: Тут присутнє узагальнення, пояснення термінів та глибший аналіз авторської ідеї).
Алгоритм якісного перефразування:
- Глибоке розуміння: Прочитайте уривок кілька разів, щоб зрозуміти саму суть ідеї.
- Зміна граматичної структури: Якщо в оригіналі активний стан (Автор довів теорію), використовуйте пасивний або безособовий (Теорію було експериментально доведено).
- Синонімічна заміна: Використовуйте все багатство української лексики. Замість «важливий фактор» напишіть «суттєвий чинник», замість «результат» — «наслідок» або «підсумок».
- Інтелектуальна додана вартість: Покажіть, що ви розумієте контекст, а не просто переказуєте слова.
- Інтеграція: Органічно впишіть думку автора у свій власний текст.
Етика та стандарти оформлення бібліографії
В Україні на сьогодні паралельно співіснують кілька стандартів оформлення бібліографії. Чому це важливо знати? Тому що вибір стилю залежить від дисципліни. Традиційний Національний стандарт (ДСТУ 8302:2015) досі використовується в офіційних дисертаціях. Наприклад, у юридичних науках він є обов'язковим. Проте дедалі більше прогресивних наукових журналів переходять на визнані міжнародні стилі: APA (American Psychological Association) для психології та соціальних наук, MLA для гуманітаристики, Chicago Style для історії тощо.
Чому важливий перехід на міжнародні стандарти?
Радянська система бібліографічних посилань (ГОСТ) була свідомо громіздкою, складною і ізольованою від світу. Перехід на зрозумілі стилі APA або MLA — це важливий технічний крок до повноцінної інтеграції української науки у світовий простір. Коли ваша стаття оформлена за міжнародним стандартом, вона автоматично стає зрозумілішою для вашого колеги з Кембриджа, Торонто чи Берліна. Це також значно полегшує індексацію українських праць у провідних наукометричних базах даних, таких як Scopus та Web of Science.
Роль виносок у науковому тексті
В гуманітарних науках (історії, філології) часто використовуються класичні посторінкові виноски. Це своєрідний простір для «інтелектуальної розмови на полях». Тут можна:
- Дати розширений коментар або пояснення, яке перевантажив би основний текст.
- Навести оригінальний текст цитати іноземною мовою для порівняння перекладу.
- Подякувати колегам, архівістам, рецензентам за допомогу чи слушну пораду.
Особиста етика дослідника
Запитайте себе чесно: «Чи міг би я написати цю роботу без тих книг і статей, які я використав?» Якщо відповідь «ні» — ви морально зобов'язані їх вказати. Посилання — це спосіб сказати «дякую» тим дослідникам, хто думав над цією проблемою до вас. Приховати джерело — це чорна невдячність. Чесне і щедре цитування не применшує вашого власного внеску, а навпаки, показує вашу ерудицію і те, що ви стоїте «на плечах гігантів».
«Наука не має батьківщини, але вчений її має.» — Луї Пастер
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.» — Ліна Костенко
📋 Підсумок
У цьому модулі ми опанували мистецтво цитування та посилання в академічному письмі. Ви навчилися розрізняти пряме та непряме цитування, використовувати відповідні дієслова (стверджує, зазначає, наголошує) та уникати плагіату. Ці навички є критично важливими для інтеграції у світову наукову спільноту, де доброчесність є найвищою цінністю. Пам'ятайте: кожне посилання — це ваша данина поваги попередникам та підтвердження вашої професійності.
Потрібно більше практики?
Виберіть короткий уривок (3-4 речення) з будь-якого науково-популярного тексту (наприклад, з сайту "Куншт" або "Локальна історія"). Спробуйте перефразувати його, використовуючи різні дієслова цитування (автор зазначає, стаття висвітлює, варто підкреслити). Оформіть посилання на джерело за двома різними стилями (наприклад, APA та MLA).
🎯 Вправи
Лексика цитування
Дієслова цитування
Непряма мова
Плагіат чи ні?
Уявіть типову ситуацію, коли недбалий студент просто скопіював великий абзац тексту зі статті і, на жаль, зовсім не вказав автора.
Уявіть, що сумлінний студент переказав основну ідею складного тексту своїми власними словами і при цьому абсолютно коректно вказав першоджерело.
Студент вирішив взяти пряму цитату в лапки і надав повне, детальне бібліографічне посилання на використане джерело в кінці речення.
Студент повністю самостійно переклав складний науковий текст з англійської мови і видав його за свою власну авторську оригінальну роботу.
Студент використав у своїй роботі загальновідомий факт (наприклад, що Земля кругла) без посилання на жодне конкретне джерело, оскільки це знання є публічним.
Лінивий студент замовив та купив готову курсову роботу на сумнівному сайті в інтернеті, а потім здав її викладачу як власну.
Студент використав свою власну стару наукову роботу або її значну частину в новому навчальному курсі без належного повідомлення про це викладача.
Студент випадково забув поставити лапки для прямої мови, але чесно вказав автора та джерело, що призвело до технічної помилки цитування.
Аналіз цитування
Структура посилання
Синоніми
Академічна культура
Києво-Могилянська академія була заснована у 19 столітті.
Феофан Прокопович був випускником Могилянки.
В Україні дозволено списувати, якщо ніхто не бачить.
Імперські режими сприяли розвитку української наукової мови.
Монографія — це книга, написана одним або кількома авторами на одну тему.
Українська мова має термінологію для всіх наук.
Слово 'покликатися' є просторічним.
Unicheck — це система для перевірки на плагіат.
Прийменники
Регістр мовлення
Плагіат: складні випадки
Уявіть, що ви самостійно переклали досить великий абзац з іноземної наукової статті літературною українською мовою. Чи потрібно вам обов'язково ставити бібліографічне посилання на оригінальне джерело?
Ви використали у своїй науковій роботі оригінальну та цікаву ідею, яку вперше почули під час відкритої лекції вашого шановного викладача в університеті.
Ви вирішили повторно використати значні частини своєї власної наукової статті, яка була офіційно опублікована у фаховому журналі минулого року, для нової публікації.
Ви знайшли потрібний та важливий текст у мережі інтернет, але, незважаючи на всі зусилля, так і не змогли знайти справжнє ім'я автора цієї публікації.
Чи вважається академічним плагіатом прямий дослівний переклад чужого наукового тексту українською мовою без належного оформлення посилання на оригінальне першоджерело?
Чи потрібно досліднику ставити бібліографічні посилання при цитуванні офіційних державних законопроектів або інших нормативно-правових документів у своїй академічній роботі?
Як можна найбільш точно охарактеризувати негативне поняття 'клаптиковий плагіат' у широкому контексті дотримання принципів академічної доброчесності в університетах?
Чи дозволяється студентам використовувати вільну онлайн-енциклопедію Вікіпедія як основне та єдине джерело наукової інформації при написанні серйозної магістерської дисертації?
Пунктуація при цитуванні
Знайдіть серед наведених варіантів речення, у якому допущено грубу пунктуаційну помилку при оформленні прямої мови, яка стоїть безпосередньо після слів автора цитати.
Визначте, яке з цих чотирьох речень містить прикру пунктуаційну помилку при використанні вставної конструкції, що стоїть перед прямою цитатою автора.
У якому з наведених нижче речень неправильно оформлено цитату при використанні підрядного сполучника 'що' для введення слів автора в текст?
Знайдіть помилку в оформленні цитати, яка стоїть перед словами автора, де пропущено або неправильно вжито необхідний розділовий знак (тире або кому).
Визначте речення, де кома між частинами розірваної цитати поставлена граматично неправильно або є абсолютно зайвою згідно з правилами пунктуації.
Знайдіть речення з неправильним використанням розділових знаків у складному випадку, коли цитата розривається словами автора в середині речення.
У якому реченні допущено типову помилку при поєднанні непрямої мови та цитування, зокрема вживання зайвої двокрапки після сполучника?
Знайдіть пунктуаційну помилку, де пропущено обов'язкову двокрапку перед прямою мовою слів автора, що є поширеним порушенням правил цитування.
Сила аргументації
Керування дієслів
Історія української науки
Хто протягом багатьох плідних років очолював Наукове товариство імені Шевченка у Львові, перетворивши його на справжню неформальну українську академію наук того часу?
В якому відомому західноукраїнському місті наприкінці XIX століття було засновано славетне Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) для розвитку української науки?
Який видатний український вчений-сходознавець та письменник відомий у всьому світі як унікальний поліглот, що вільно володів понад 60 різними мовами?
Фундаментальна наукова праця під назвою «Історична фонологія української мови», яка стала класикою мовознавства, належить перу відомого лінгвіста українського походження:
Яке авторитетне періодичне видання регулярно публікувало Наукове товариство імені Шевченка для оприлюднення найновіших результатів досліджень українських вчених у різних галузях?
У якому саме році почало свою активну та продуктивну діяльність Наукове товариство імені Шевченка як головний центр української науки в Австро-Угорщині?
Хто з відомих українських науковців та громадських діячів вів активне багаторічне дружнє листування з видатною поетесою Лесею Українкою, обговорюючи літературу?
Якою класичною мову найчастіше писали свої філософські та наукові трактати професори та студенти у Києво-Могилянській академії протягом XVII-XVIII століть?
Найкращий парафраз
Оберіть зі списку стилістично найкращий та найбільш виважений варіант академічного перефразування простого речення: «Економіка країни несподівано зросла на 5%».
Оберіть найбільш вдалий академічний парафраз для розмовного виразу: «Автор каже, що це дуже погано для розвитку нашої науки».
Який варіант найкраще та найточніше передає зміст простої фрази: «Ціна на нафту різко впала» в офіційно-діловому або науковому стилі?
Оберіть правильний та коректний парафраз для розмовного речення: «Він чомусь не прийшов на важливу заплановану зустріч з колегами».
Як найкраще перефразувати суб'єктивне оціночне судження: «Це дуже важлива та знакова подія для всього нашого суспільства» в науковому тексті?
Оберіть найбільш формальний та професійний варіант для простої фрази: «Ми нарешті успішно закінчили роботу над цим складним проектом».
Оберіть, будь ласка, який варіант із запропонованих нижче є найкращим та найбільш виваженим академічним описом для характеристики особистості: «Вона надзвичайно розумна жінка з великим досвідом роботи».
Як можна найбільш грамотно та дипломатично перефразувати різке критичне зауваження: «Це абсолютно поганий і непродуманий план» у стриманому та об'єктивному науковому стилі?