Образотворче мистецтво I
Чому це важливо?
Українське візуальне мистецтво — це дзеркало національного духу, яке відображає тисячолітню історію боротьби, віри та творчого пошуку. Для студента рівня C1 важливо зрозуміти, що українське мистецтво ніколи не було провінційним чи вторинним. Від містичних глибин київської ікони до революційного супрематизму Малевича — українські митці завжди були частиною, а часто й лідерами європейського контексту. Цей модуль навчить вас «читати» візуальні коди нашої культури, розуміти філософію ікони та бачити світ очима геніїв авангарду. Візуальна грамотність — це ключ до розуміння невербальної історії України.
Вступ: Візуальний код нації
Історія українського мистецтва — це історія світла та кольору. Від золотого, сакрального сяйва софійських мозаїк до «чорного світла» квадрата Малевича — українські художники завжди шукали способи передати невидиме через видиме, духовне через матеріальне. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка) в Україні розвивалося у постійному, напруженому діалозі між Сходом і Заходом, між візантійською духовністю та європейським гуманізмом, синтезуючи ці впливи у щось унікальне.
Цей модуль охоплює величезний часовий проміжок, але ми зосередимося на ключових точках біфуркації, коли українське мистецтво робило квантовий стрибок у своєму розвитку. Ми побачимо, як суворий сакральний канон переростає у барокову експресію, як романтичний реалізм Шевченка змінює свідомість нації, і як на початку XX століття Київ стає однією зі столиць світового авангарду, місцем народження нових мистецьких всесвітів. Глибинним, архетиповим джерелом української естетики часто називають «скіфське золото» — любов до пластичної форми, динаміки «звіриного стилю», солярної символіки та коштовних матеріалів, яка пронизує нашу культуру крізь віки, від пекторалі до барокових вівтарів.
Сакральне мистецтво: Київська Русь та Ікона
Київська Русь прийняла християнство з Візантії, а разом з ним — і високу, канонічну культуру іконопису. Проте київські майстри дуже швидко виробили свій власний, впізнаваний стиль. Якщо візантійська ікона була суворою, аскетичною та відстороненою, то київська — більш м'якою, гуманістичною, емоційною та просвітленою. Українська ікона завжди дивиться на людину з любов'ю, а не з осудом.
Легендарний печерський іконописець Аліпій (XI ст.) вважається родоначальником київської школи малярства. Хоча його робіт майже не збереглося до наших днів, традиція, яку він заклав, живе у шедеврах, таких як Вишгородська (пізніше відома як Володимирська) Богоматір. Ця ікона, яка була вивезена з Вишгорода до Росії, досі вражає своєю психологічною глибиною — це образ матері, що передчуває страждання сина. Українська ікона відрізняється теплотою кольорів (активне використання охри, кіноварі, золота) та особливою душевністю ликів святих, які мають індивідуальні риси.
💡 Лінгвістичне спостереження
Слово «образ» в українській мові має багато глибоких значень: це і візуальне зображення, і ікона (святі образи в хаті), і художній образ у літературі, і навіть «обличчя». Дієслово «уявити» (to imagine) буквально означає «створити образ у собі», «в-явити». Це свідчить про те, що візуальне, образне сприйняття світу є фундаментальним для українського мислення та мовної картини світу.
Українське бароко: Експресія та рух
У XVII-XVIII століттях українське мистецтво переживає розквіт стилю бароко. Це час, коли козацька еліта стає головним замовником та меценатом мистецтва. Українське (козацьке) бароко — це унікальний синтез західної динаміки та декоративності зі східною любов'ю до орнаменту та площинності.
У живописі це яскраво проявляється у жанрі «парсуни» (старовинного портрета, що поєднує іконописні прийоми з реалістичним зображенням обличчя) та народної ікони. Святі на барокових іконах часто одягнені у багаті шати, що нагадують одяг козацької старшини, а біблійні сюжети розгортаються на тлі впізнаваних українських пейзажів.
Феномен Пінзеля: Експресія в дереві
Справжнім, загадковим генієм цього часу був скульптор Йоганн Георг Пінзель, якого часто називають «українським Мікеланджело» або «слов'янським Берніні». Його дерев'яні скульптури у львівських соборах (наприклад, у соборі Святого Юра або костелі в Городенці) вражають неймовірною, майже містичною експресією. Одяг на святих не просто спадає складками — він ніби живе своїм власним бурхливим життям, звивається, летить, передаючи духовний екстаз та напругу. Його техніка різьблення була настільки віртуозною, що він міг передати в дереві ефект металу або тканини, що розвівається на вітрі. Пінзель перетворив дерево на чисту емоцію. Його творчість — це доказ того, що українське бароко було невід'ємною частиною великого європейського стилю, але зі своїм унікальним, драматичним обличчям.
🛡️ Myth Buster: «Малевич — російський художник»
У багатьох музеях світу Казимира Малевича досі підписують як «російського авангардиста». Це груба історична помилка та наслідок імперської апропріації. Малевич народився у Києві, хрещений у костелі св. Олександра, розмовляв польською та українською мовами, називав себе українцем у анкетах і черпав натхнення з українського народного мистецтва (писанкарства, вишивки). Його творчість неможливо зрозуміти без українського контексту та кольорової гами подільської вишивки.
Тарас Шевченко: Художник-академік
Ми звикли сприймати Шевченка насамперед як національного поета, пророка, але його внесок у візуальне мистецтво є колосальним і часто недооціненим. Він був професійним художником, випускником Петербурзької академії мистецтв, улюбленим учнем великого Карла Брюллова. У 1860 році він отримав високе звання академіка гравюри, що було визнанням його технічної майстерності.
Шевченко-художник працював у стилі реалізму, але це був особливий, критичний та гуманістичний реалізм. У своїй знаменитій серії офортів «Живописна Україна» він не просто фіксував красиві краєвиди; він документував історію, побут, архітектуру та душу народу, намагаючись врятувати їх від забуття. Його портрети (наприклад, «Катерина», автопортрети) — це глибокі психологічні дослідження. Шевченко відмовився від холодного академічного пафосу та ідеалізації, він зображував людину в її правді, часто трагічній, але завжди з гідністю. Його акварелі та сепії періоду заслання є унікальним візуальним щоденником, де кожна лінія пронизана болем самотності і любов'ю до далекого краю. Він був першим, хто підняв українську тему до рівня високого європейського мистецтва.
📚 Літературний контекст
Візуальність поезії Шевченка тісно та нерозривно пов'язана з його живописом. Коли він пише «Садок вишневий коло хати...», він фактично малює словом ідилічний, завершений пейзаж. Розуміння його художньої техніки та принципів композиції допомагає глибше осягнути його поетичні образи. Він мислив композиціями, кольорами, планами та світлотінню навіть тоді, коли писав вірші.
Український авангард: Вибух кольору та форми
Початок XX століття став часом справжнього тектонічного вибуху в українському мистецтві. Київ, Харків та Одеса перетворилися на експериментальні лабораторії, де народжувалося майбутнє світового мистецтва. Український авангард — це потужне явище, яке довго привласнювалося та замовчувалося, але сьогодні світ відкриває його справжнє коріння та енергію.
Казимир Малевич і супрематизм
Казимир Малевич, народжений у Києві, змінив світ мистецтва своїм «Чорним квадратом». Він створив супрематизм (від лат. supremus — найвищий) — радикальний напрям, який звільнив колір від необхідності зображувати предмети, природу чи людей. Для Малевича чорний квадрат був не «порожнечею» чи «кінцем мистецтва», а «зародком усіх можливостей», точкою, з якої народжується новий всесвіт. У своїй автобіографії Малевич згадував, як на його відчуття кольору вплинули українські селянки, що розписували печі та хати-мазанки. Його пізній «селянський цикл» є трагічним реквіємом українському селу, знищеному Голодомором — це фігури без облич, без рук, що стоять у порожньому просторі.
Олександр Архипенко: Порожнеча як форма
Киянин Олександр Архипенко став одним із засновників кубізму в скульптурі, революціонізувавши це мистецтво. Він зробив відкриття світового масштабу: порожній простір всередині скульптури (наскрізний отвір) може бути таким же виразним, матеріальним та змістовним, як і бронза чи мармур. «Порожнеча є формою», — стверджував він. Його «скульпто-малярство» (поєднання об'ємної скульптури з яскравим розфарбуванням) зруйнувало вікові межі між видами мистецтва. Архипенко працював у Парижі та США, але завжди підкреслював своє українське походження та зв'язок із традицією трипільської пластики.
Михайло Бойчук і неовізантизм
Михайло Бойчук створив унікальну школу монументалізму (бойчукізм), яка прагнула поєднати традиції візантійської фрески, українського іконопису та народного примітиву з ідеями нового соціального мистецтва. Бойчукісти вірили в колективну творчість, анонімність та служіння суспільству. Вони створювали грандіозні розписи, фрески та мозаїки. На жаль, ця школа була жорстоко та фізично знищена сталінським режимом у 1937 році (більшість художників, включно з Бойчуком та його дружиною, були розстріляні за один день). Це одна з найтрагічніших сторінок нашого «Розстріляного відродження».
📚 Літературний контекст: Вапліте
Мистецька школа Бойчука розвивалася паралельно з літературним угрупованням ВАПЛІТЕ (Микола Хвильовий). Обидві течії прагнули створити нове, модерне українське мистецтво, орієнтоване на Європу, а не на Москву. Це був єдиний культурний фронт, який намагався вирвати Україну з провінційності.
Олександра Екстер і кубофутуризм
Олександра Екстер, яка працювала в Києві та Парижі, принесла в українське мистецтво динаміку кубофутуризму. Вона була неперевершеною сценографкою, дизайнером костюмів та педагогом. Її студія в Києві була центром тяжіння для всієї талановитої мистецької молоді. Екстер сміливо поєднувала геометричну строгість кубізму з яскравим, декоративним, відкритим колоритом, запозиченим з українського народного мистецтва (вишивки, килимів, кераміки).
🔍 Порівняння регістрів: Ікона vs Авангард
Порівняйте композицію візантійської ікони та супрематичної картини. В іконі головне — це ієрархія (центр — Бог), зворотна перспектива та символізм кольору. У супрематизмі Малевича також є ієрархія форм, «космічна» перспектива (фігури плавають у білому просторі) та абсолютний символізм кольору. Авангард не заперечує ікону, а перекладає її принципи на мову чистої геометрії. Це сакральне мистецтво нової ери.
Культур-Ліга: Авангард на їдиш
Окремою яскравою сторінкою українського авангарду є діяльність Культур-Ліги — об'єднання єврейських митців, яке виникло в Києві у 1918 році. Такі художники, як Марк Шагал, Ель Лисицький, Олександр Тишлер, Іссахар-Бер Рибак, прагнули створити нове національне єврейське мистецтво, поєднуючи авангардні форми (кубізм, експресіонізм) з народною традицією. Це був унікальний приклад міжкультурного діалогу та співпраці в умовах молодої української держави, що демонструє мультикультурну та толерантну природу українського авангарду. Київ на короткий час став світовою столицею єврейського мистецтва.
🌍 Культурна значущість
Вплив українського авангарду на світовий дизайн є величезним і досі відчутним. Соня Делоне (родом з Одеси) підкорила Париж своїми «симультанними» тканинами та сукнями-картинами. Георгій Нарбут створив візуальний бренд української держави (УНР), розробивши досконалий дизайн грошей, марок, печаток та герба, який базувався на естетиці українського бароко. Ці митці довели, що українське мистецтво може бути ультрасучасним, стильним і модним.
Аналіз: Еволюція форми
Від сакрального до абстрактного
Якщо поглянути на еволюцію українського мистецтва в цілому, ми побачимо цікаву закономірність: воно завжди тяжіло до символізму, знаковості та декоративності, уникаючи сухого натуралізму.
- Ікона: Зображення не реальної людини, а символу святості, ідеї. Колір має символічне значення (золотий — божественне світло, червоний — мучеництво).
- Бароко: Декоративність, пишність, гра зі світлом та тінню. Реальність театралізується, перетворюється на виставу.
- Авангард: Повна відмова від реальності на користь чистого символу (квадрат, коло, лінія) та чистого кольору.
Малевич у своєму супрематизмі фактично повернувся до принципів ікони, але замість лику святого він поставив чисту геометричну форму. Український авангард — це, по суті, секуляризований (світський) іконопис, пошук Бога у чистій формі. Цей шлях від сакрального образу до абстрактного знаку є унікальною рисою нашої культури.
Колір як ідентичність
Для українського живопису характерна особлива, підвищена увага до кольору. На відміну від російського мистецтва XIX століття, яке часто тяжіло до літературності, сюжетності та соціальної критики («передвижники»), українські художники (навіть реалісти, як Сергій Васильківський чи Микола Пимоненко) завжди ставили на перше місце колорит, світло, повітря та настрій. Яскравість, насиченість, «дзвінкість» та життєрадісність кольорів — це риса, що об'єднує народну ікону, петриківський розпис і полотна авангардистів. Ця колористична свобода є виявом внутрішньої свободи народу.
🗣️ Діалектні варіанти
У мистецькому середовищі Галичини 1930-х років сформувалася специфічна, колоритна термінологія. Наприклад, замість «живопис» вживали слово «малярство», замість «колір» — «барва», замість «художник» — «маляр» або «мистець». Група львівських художників називалася «АНУМ» (Асоціація Незалежних Українських Мистців). Ці терміни досі використовуються в діаспорній літературі та сучасними мистецтвознавцями для підкреслення історичного зв'язку та західної традиції.
📋 Підсумок
Образотворче мистецтво України I — це захоплива драма ідей, форм і кольорів, що розгорталася століттями. Від анонімних творців київських мозаїк до всесвітньо відомих зірок авангарду — українські художники завжди прагнули вийти за межі буденності, торкнутися вічності та створити нову реальність. Ікона навчила нас бачити духовну суть речей, бароко — радіти життю у всіх його проявах, Шевченко — співчувати людині та бачити правду, а авангард — сміливо творити нові світи. Ця спадщина є фундаментом нашої візуальної культури сьогодні. Розуміння цих процесів дозволяє нам бачити Україну не як культурну периферію, а як один із потужних центрів генерації нових мистецьких смислів Європи. Це мистецтво вільних людей, яке пережило імперії і продовжує дивувати світ своєю вітальністю та глибиною.
Потрібно більше практики?
Для закріплення матеріалу та розвитку візуального мислення рекомендуємо:
- Відвідати Національний художній музей України (NAMU) або переглянути його віртуальну колекцію онлайн. Знайдіть візантійську ікону «Святий Юрій Змієборець» і порівняйте її композицію з будь-якою супрематичною картиною Малевича. Що спільного в їхній динаміці та кольорах?
- Подивитися німий фільм «Земля» Олександра Довженка (оператор Данило Демуцький). Зверніть увагу на те, як оператор будує кадр, використовуючи статичні плани. Це чистий живопис у русі, натхненний українським пейзажем та портретом.
- Спробувати створити власну супрематичну композицію (аплікацію), використовуючи лише прості геометричні фігури та три кольори (чорний, червоний, білий). Спробуйте передати через них конкретну емоцію (радість, спокій, тривогу) без зображення предметів.
- Прочитати есе Казимира Малевича про мистецтво (існують у перекладах українською). Це допоможе зрозуміти глибоку філософську глибину його «квадратів» та теорію безпредметності.
- Дослідити біографію Михайла Бойчука та його школи. Підготуйте коротку доповідь про те, як тоталітарний режим фізично знищує мистецтво, і чому ідеї бойчукізму (монументалізм, синтез традицій) відроджуються сьогодні.
🎯 Вправи
Від ікони до авангарду
Яка відома ікона, створена в Києві у XII столітті, вважається вершиною київської школи іконопису, хоча її походження досі викликає дискусії серед науковців?
У якому художньому стилі, що поєднує європейську традицію з місцевою експресією, працював видатний український скульптор XVIII століття Йоганн Георг Пінзель?
Який всесвітньо відомий художник-авангардист, автор «Чорного квадрата», народився в Києві, був хрещений у католицькому костелі і все життя вважав себе українцем?
Що являє собою «супрематизм» — художній напрям, заснований Казимиром Малевичем, який радикально змінив уявлення про образотворче мистецтво у XX столітті?
Який видатний український поет XIX століття був також професійним художником, випускником Академії мистецтв і отримав звання академіка гравюри?
Що таке «бойчукізм» у контексті українського мистецтва 1920-х років, і чому цей напрям був жорстоко знищений радянським тоталітарним режимом?
Яка художниця українського походження була однією з засновниць стилю ар-деко в Парижі та створила відомі «симультанні» тканини?
Який скульптор-кубіст з України зробив справжню революцію у світовій пластиці, вперше ввівши у скульптуру поняття «нульової форми» або порожнього простору?
У якому живописному жанрі найбільше прославився український художник Сергій Васильківський, який майстерно передавав красу українського неба і степу?
Що саме символізує знаменитий «Чорний квадрат» Малевича в контексті його філософії безпредметного мистецтва та «нуля форм»?
Яка головна особливість відрізняє український бароковий іконопис від суворого візантійського канону, роблячи його більш гуманістичним?
Хто така Олександра Екстер і яку роль вона відіграла у розвитку українського та світового авангардного мистецтва початку XX століття?
Художники та їхні стилі
Шевченко-художник
Тарас Шевченко відомий світові насамперед як геніальний , але його внесок у мистецтво є не менш значущим та вагомим. Він був професійним академіком , майстром офорту. Його знаменита серія робіт «Живописна Україна» мала на меті показати красу рідної та історичних пам'яток. У своїх численних портретах Шевченко досягає глибокого , майстерно передаючи внутрішній світ моделі. Він свідомо відмовився від холодного академічного , зображуючи реальне життя селян без прикрас. Його акварелі, створені під час довгого заслання в , є унікальним візуальним документом епохи. Шевченко-художник стоїть біля витоків українського критичного у живописі. Його творчість вплинула на ціле покоління , які прагнули служити народу своїм пензлем. Сьогодні його картини дбайливо зберігаються в Національному Тараса Шевченка в Києві. Він також створив багато автопортретів, які відображають його стан. Його техніка була новаторською для свого часу. Шевченко використовував світлотінь як засіб . Його спадщина налічує сотні та малюнків. Він мріяв видати альбом офортів для народу. Його внесок у розвиток графіки є . Мистецтвознавці високо цінують його талант. Шевченко довів, що українське мистецтво може бути .
Термінологія мистецтва
Есе: Український авангард
Факти про українське мистецтво
Казимир Малевич народився в Москві.
Тарас Шевченко був академіком гравюри.
Олександр Архипенко винайшов «скульпто-малярство».
Бойчукізм був офіційно підтриманий радянською владою до кінця СРСР.
Українське бароко відрізняється від європейського більшою стриманістю.
Соня Делоне була відомою дизайнеркою моди.
Іван Марчук — представник класичного реалізму XIX століття.
Олександр Богомазов написав теоретичну працю про живопис.
Марія Примаченко малювала виключно портрети вождів.
Київська Русь залишила нам багату спадщину мозаїк та фресок.
Класифікація мистецьких напрямів
Авангард та модернізм
Класичне мистецтво
Народне мистецтво
Жанри живопису
Позначте слова, що є назвами жанрів образотворчого мистецтва.
Художник майстерно володів пензлем. Він писав чудові пейзажі Карпат, психологічні портрети сучасників та яскраві натюрморти з квітами. Іноді він звертався до іконопису та графіки. На виставці були представлені його найкращі полотна.
Переклад мистецьких понять
Думки про мистецтво
Характеристики стилів
Що характерно для українського бароко?
Які риси притаманні супрематизму Малевича?
У чому полягає новаторство Архипенка?
Які риси характерні для іконопису?
Які особливості бойчукізму?
Що характерно для творчості Соні Делоне?
Які матеріали використовував Пінзель?
Чим відрізняється критичний реалізм Шевченка?
Аналіз картини «Катерина» Шевченка
- Які символи використовує художник для передачі емоційного стану героїні?
- Яка соціальна проблема піднімається у цьому творі?
Малевич vs Бойчук
- Казимир Малевич (Супрематизм)
- Михайло Бойчук (Неовізантизм)
- Відношення до форми
- Джерела натхнення
- Мета мистецтва