Заповіт
📋 Підсумок
У цьому модулі ми здійснимо глибоке занурення в "Заповіт" Тараса Шевченка — текст, який став неофіційним гімном і політичною програмою української нації. Ми вийдемо далеко за межі шкільної програми. Ви дізнаєтеся про містичні обставини його написання у Різдвяну ніч 1845 року, проаналізуєте кожне слово як сакральний код, дослідите, як цей вірш змінював історію (від УНР до Майдану), і чому його перекладали 150 мовами світу. Це історія про те, як 24 рядки перетворили етнос на політичну націю.
🇺🇦 Сакральна Географія: "Степ", "Дніпро", "Кручі", "Великий Луг" — у "Заповіті" Шевченко окреслив кордони України не лініями на карті, а символами. Це кордони духу. Там, де реве Дніпро і де чути його рев — там Україна.
Радянська пропаганда десятиліттями цитувала рядок "А до того — я не знаю Бога" як доказ безбожництва поета. Це була цинічна маніпуляція. Контекстний аналіз показує, що це — позиція старозавітного пророка (як Єремії чи Ісаї), який ставить Богу ультиматум: як Ти можеш бути Богом Любові, якщо на землі панує таке Зло? Це крик відчаю і віри, а не заперечення Бога. Шевченко "не знає" Бога, який толерує рабство, але він лине до Бога Істинного.
Частина I: Епоха Руїни і Народження Пророка 🕯️
Щоб зрозуміти "Заповіт", треба відчути момент його народження. Це не був кабінетний твір, написаний у теплі й затишку. Це був крик людини на порозі смерті, в епіцентрі національної катастрофи.
Геополітичний Контекст 1840-х років
Половина XIX століття була часом "Весни народів" у Європі. Італійці боролися за об'єднання під проводом Гарібальді, поляки готували повстання, угорці мріяли про незалежність від Австрії. А що відбувалося в Україні? Україна лежала в труні. Вона була поділена між двома імперіями — Російською та Австрійською. Але якщо в Австрії українці (русини) мали хоч якісь культурні права, то в Росії ситуація була катастрофічною.
Після ліквідації Гетьманщини (1764) та зруйнування Січі (1775) пройшло менше ста років, але еліта нації (козацька старшина) була майже повністю асимільована. Вони отримували дворянські титули, ставали російськими генералами і чиновниками (згадайте Гоголя, Безбородька, Кочубея). Вони забували мову. Селяни ж були перетворені на рабів — кріпаків, яких продавали на ринках як худобу.
У 1840-х роках Микола I будував "жандарма Європи" — поліцейську державу з тотальною цензурою. Будь-який прояв української окремішності трактувався як сепаратизм і зрада. Саме в цій задушливій атмосфері, де слово "Україна" замінили на "Малоросія", з'являється Шевченко. Його поява була історичним чудом.
Психологічний Стан Поета: "Три Літа"
Період 1843-1845 років називають періодом "Трьох літ". Шевченко приїздить в Україну з Петербурга вже не як кріпак, а як вільний художник, академік. Він очікував побачити романтичний край свого дитинства. А побачив пекло. Він побачив, як його брати і сестри гнуть спини на панщині. Він побачив руїни Чигирина і Суботова, які заросли бур'яном. Він побачив, як розкопують могили предків ("розрита могила"), щоб знайти золото для імперської скарбниці.
Це викликало в ньому колосальний когнітивний дисонанс. Його рання романтична поезія ("Кобзар" 1840) змінюється на гнівну політичну сатиру. Він пише поеми "Сон" (де висміює царя і царицю), "Кавказ" (де засуджує імперіалізм), послання "І мертвим, і живим...". Він розуміє, що ці твори ніколи не надрукують. Він пише їх у "захалявну книжечку". Він знає, що за них його чекає тюрма або смерть. Але він не може мовчати.
Переяславська Ніч: Між Життям і Смертю
Грудень 1845 року. Шевченко гостює у свого друга, лікаря Андрія Козачковського, у Переяславі. Місті, де колись Богдан Хмельницький присягнув московському царю. Для Шевченка це місто зради, місто початку рабства. Дорога була важкою, осінь холодною. Шевченко сильно застудився. У нього почалася двостороння пневмонія. Температура піднялася до сорока градусів. Він марив.
Лікар Козачковський робив усе можливе, але медицина того часу була безсила проти важкого запалення легенів без антибіотиків. Шевченко розумів свій стан. Він бачив, як лікар хитає головою. Він готувався до кінця. Йому було 31 рік. Вік Христа. У нього не було дружини, не було дітей, не було власного дому. Все його життя було боротьбою за виживання. І тепер, коли він тільки-тільки став вільним і відомим, смерть прийшла за ним.
Але його хвилювала не власна смерть. Його жахало те, що Україна залишиться спати. Що його слово не почують. Що "Малоросія" так і не стане Україною. І в ніч на 25 грудня, у різдвяну ніч, коли світ святкував народження Спасителя, Шевченко встав з ліжка. Тремтячими руками він запалив свічку. Взяв перо. І написав 24 рядки, які змінили хід історії. Вранці йому стало краще. Криза минула. Він вижив, щоб виконати свою місію. А "Заповіт" залишився документом його перемоги над смертю.
Частина I (Додаткова): Доля Рукопису 📜
Мало хто знає про фізичну долю цього клаптика паперу.
Автограф
Оригінал "Заповіту" записаний у рукописній збірці "Три літа". Це невеликий альбом, який Шевченко носив із собою. Почерк у "Заповіті" трохи відрізняється від інших віршів. Він більш рвучкий, літери нахилені. Графологи бачать у цьому сліди високої температури і лихоманки. Чорнило — коричневе, вицвіле від часу. Жодних виправлень. Вірш вилився з нього потоком, у готовому вигляді. Це ознака геніального натхнення.
Арешт і Конфіскація
Коли Шевченка заарештували у справі Кирило-Мефодіївського братства (1847), жандарми Третього відділення вилучили цей альбом. "Заповіт" став головним речовим доказом. Шеф жандармів граф Орлов підкреслив рядки олівцем: "Вражою злою кров'ю волю окропіте". Це було кваліфіковано як "верх дерзости". Рукопис пролежав у архівах таємної поліції в Петербурзі ціле століття (до 1907 року), поки його не повернули в Україну. Зараз він — найцінніша реліквія в Інституті літератури НАН України.
Частина II: Анатомія Тексту. Лінгвістичний та Семантичний Аналіз 🔍
"Заповіт" — це шедевр риторики. Кожне слово тут стоїть на своєму місці, як цеглина у фортеці. Давайте розберемо текст на атоми.
Строфа 1. Прощання з Тілом (Сакральна Географія)
Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий.
Глибинний Аналіз:
- "Як умру" vs "Коли умру": Шевченко використовує сполучник "Як", який в українській мові може означати і час, і умову. Це додає відтінку неминучості, але і певної процесуальності. Смерть розглядається не як кінець, а як етап переходу.
- "На могилі": Це ключове слово. У російських перекладах часто пишуть "в могиле", що означає "в ямі, в землі". Шевченко пише "НА могилі". В українській традиції "могила" — це високий насип, курган (скіфський або козацький). Поховати "на могилі" означає поховати на висоті, ближче до неба, на командній висоті. Це позиція спостерігача, вартового. Це стратегічна точка.
- "Серед степу широкого": Степ — це простір свободи ("Дике Поле"). Це горизонталь, яка не має меж. Це антитеза "тюремним мурам".
- "На Вкраїні милій": Зверніть увагу на прийменник "На". Історично вживалося "на Україні" (як на території), але Шевченко надає цьому державного звучання. Він повертає топонім "Україна" в часи, коли офіційно він був заборонений. "Мила" — епітет любові, інтимності.
- "Лани широкополі": Неологізм Шевченка. Широкополі — це слово, яке він створив. Воно звучить урочисто, панорамно.
- "Дніпро... реве ревучий": Дніпро тут — не просто гідронім. Це жива істота. "Ревучий" — це епітет дієприкметникового походження, який став іменем (як поріг Ненаситець). Рев Дніпра — це голос стихії, голос розгніваного народу.
"Безсмертя Шевченка — в його повній єдності з народом. Його слово було для українця як повітря, як вода, воно було просте і життєдайне, воно рятувало життя."
Строфа 2. Умова Переходу (Апокаліпсис)
Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори — Все покину, і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю Бога.
Глибинний Аналіз: Ця строфа — найскладніша для інтерпретації і найбільш революційна.
- "Кров ворожу": Тут Шевченко порушує християнське табу "не вбий". Він говорить про необхідність насилля. Свобода вимагає жертв. І цією жертвою має стати не тільки герой, а й ворог. Кров ворога має очистити землю. Це архаїчний, язичницький мотив очищення залізом і кров'ю.
- "У синєє море": Географічно Дніпро впадає в Чорне море. Але символічно "синє море" у фольклорі — це межа світів, місце забуття і хаосу. Кров має піти в небуття. Вона не має права залишитися на святій землі.
- "Отойді я... все покину": Душа поета відмовляється від раю, поки завдання не виконано. Це мотив "відкладеного спокою".
- "Я не знаю Бога": Це рядок-скандал. Богослови сперечаються з ним досі.
- Атеїстична версія (радянська): Шевченко заперечує існування Бога.
- Християнська версія (Огієнко, Сверстюк): Це риторична фігура еліпсу ("Я не знаю [спокою у] Бога").
- Екзистенційна версія: Це бунт Йова. Шевченко не може прийняти Бога, який дозволяє існування зла (кріпацтва). Він ставить Богу умову. Це позиція пророка, який сперечається з Творцем від імені народу.
Строфа 3. Програма Дії (Революція)
Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.
Глибинний Аналіз: Фінальна строфа — це пряма інструкція до дії.
- "Поховайте та вставайте": Миттєвий перехід від трауру до дії. Смерть поета — це не кінець, а сигнал. Тригером революції стає смерть пророка. Формула "поховали — встали" нагадує про зерно, яке має померти, щоб прорости.
- "Кайдани порвіте": Дієслово доконаного виду, наказовий спосіб. Не "спробуйте порвати", а "порвіте". Це наказ.
- "Волю окропіте": Найсильніший образ. "Окропити" — церковний термін (свячена вода). Але тут волю кроплять "вражою злою кров'ю". Це перевертання обряду. Революція стає священнодійством. Кров тиранів стає "святою водою", яка освячує свободу. Це жорстока, страшна метафора, яка показує глибину ненависті до гноблення.
- "Сім'я велика, вольна, нова": Політична модель майбутнього.
- Велика: Об'єднана, соборна Україна.
- Вольна: Незалежна, демократична.
- Нова: Модерна, без пережитків феодалізму. Шевченко використовує слово "сім'я", а не "держава" чи "імперія". Його ідеал — це спільнота братів.
- "Незлим тихим словом": Контрастний фінал. Після "крові" і "кайданів" — тихе, інтимне слово пам'яті. Це прохання про суб'єктивність.
Частина III: Філософія "Заповіту". Ідеологічний Фундамент 🧠
Шевченко в "Заповіті" формулює три фундаментальні ідеї.
1. Екзистенційний Бунт (Vita Activa)
У "Заповіті" Шевченко долає страх смерті через дію. У західній філософії (Ханна Арендт) це називається Vita Activa (діяльне життя). Він каже: "Моя фізична смерть не має значення. Моє тіло згниє. Має значення лише воля спільноти. Якщо моя смерть наблизить волю — я готовий". Це філософія жертовності, яка стала основою українського націоналізму XX століття. "Здобудеш українську державу або загинеш у боротьбі за неї" (Декалог ОУН) — це прямий переспів етики "Заповіту".
2. Національний Месіанізм і Діалог з Богом
Шевченко не відкидає Бога, він веде з Ним суперечку. Це давня юдео-християнська традиція (Авраам, Мойсей, Йов). Але Шевченко йде далі. Він ставить умову Богу: "Спочатку Справедливість, потім Поклоніння". Він стверджує, що релігія, яка виправдовує рабство, є фальшивою. Справжня релігія — це релігія Свободи.
3. Республіканізм
Образ "Сім'ї вольної, нової" — це образ Республіки. Тут немає батька-царя. Тут є "сім'я" — братерство рівних людей. Шевченко був переконаним демократом.
Частина IV: Теологічний Дикурс: Шевченківське "Богоборство" ⚔️✝️
Цей аспект потребує окремого, більш детального розгляду.
Чи був Шевченко атеїстом?
Радянське літературознавство давало відповідь: "Так". Але "Кобзар" показує віруючу людину. То що ж означають ці страшні слова в "Заповіті"? Це теодицея навпаки. Теодицея — це спроба виправдати Бога за існування зла. Шевченко відмовляється виправдовувати Бога. Він звинувачує Його в пасивності. Це позиція, близька до екзистенціалізму. "Якщо Бог мовчить, коли вбивають дітей, то чи варто Йому молитися?".
Умова Прощення
Шевченко ставить Умову. Він повернеться до молитви тільки тоді, коли здійсниться Акт Справедливості. Це означає, що для Шевченка Справедливість є вищою категорією, ніж ритуал. Бог для нього — це абсолютна Правда. Це робить "Заповіт" не антирелігійним, а гіпер-релігійним текстом. Це текст про те, що віра має бути дієвою.
Частина V: Порівняльний Контекст. "Заповіт" і Світові Маніфести 🌍
Порівняємо "Заповіт" з іншими національними маніфестами.
"Заповіт" vs "Марсельєза" (Франція)
- Спільне: Заклик до зброї, кров ворогів ("Qu'un sang impur abreuve nos sillons!").
- Відмінне: Марсельєза — це марш державного війська. "Заповіт" — це заповіт партизана, підпільника. Це голос людини без держави.
"Заповіт" vs "Jeszcze Polska nie zginęła" (Польща)
- Спільне: Віра у відродження ("Ще не вмерла...").
- Відмінне: Польський гімн апелює до історії і легітимності ("шаблею відберемо"). Шевченко апелює до природи і космосу (степ, кручі, Дніпро). Для поляків нація — це шляхта. Для Шевченка нація — це народ.
"Заповіт" vs "Star Spangled Banner" (США)
- Відмінне: Американський гімн — це опис прапора, символу державної могутності. "Заповіт" — це інструкція зі зруйнування імперії. Це текст для тих, хто ще не має прапора.
Висновок: "Заповіт" унікальний тим, що це персональний текст, який став національним.
Частина VI: Історія Сприйняття. Від Підпілля до Окопів 📖
Доля "Заповіту" унікальна.
Етап 1. "Пароль" Кирило-Мефодіївців (1845-1847)
Одразу після написання "Заповіт" поширювався в списках. Члени таємного Кирило-Мефодіївського братства (Костомаров, Куліш) знали його напам'ять. Це був їхній маніфест.
Етап 2. Похорон як Перший Майдан (1861)
Коли в 1861 році Шевченко помер, українська громада виконала його волю. "Як умру, то поховайте... На Вкраїні милій". 22 травня 1861 року його перепоховали на Чернечій горі в Каневі. Труну несли студенти. Це була перша масова політична демонстрація. Люди йшли за труною, як за ковчегом Завіту.
Етап 3. Українська Революція (1917-1921)
Для воїнів УНР, січових стрільців та повстанців Холодного Яру "Заповіт" був державним гімном. Його співали перед атакою. Слова "Кайдани порвіте" сприймалися буквально.
Етап 4. Радянська "Клітка" (1922-1991)
СРСР вирішив "привласнити" Шевченка.
- "Заповіт" вчили в школі, але сенс викривляли.
- "Ворожу кров" трактували як кров панів і буржуїв.
- "Сім'я вольна" трактувалася як "сім'я радянських народів". Але навіть у такому вигляді він будив національну свідомість.
Етап 5. Майдан і Війна (2014-...)
У 2014 році Сергій Нігоян читав "Заповіт" на барикадах. Відео стало символом революції. З 2022 року "Заповіт" звучить в окопах під Бахмутом. Тепер "вража зла кров" — це цілком конкретна кров російських загарбників. Сьогодні українські військові виконують заповіт Кобзаря буквально.
Частина VII: Музика Свободи. Звучання "Заповіту" 🎵
1. Гордій Гладкий: Мелодія Народу
Найвідомішу мелодію написав скромний полтавський вчитель музики Гордій Гладкий (1870-ті).
- Секрет успіху: Мелодія проста, діатонічна. Нагадує церковний хорал.
- Хор: Ідеально підходить для співу на площі.
- Ритм: Урочистий, маршовий. Пізніше Микола Лисенко зробив професійну аранжировку.
2. Інші Версії (Симфонічні та Модерні)
- Михайло Вербицький (автор гімну): більш драматична, оперна версія.
- Борис Лятошинський: симфонічна поема, космічна драма.
- Валентин Сильвестров: тиха, медитативна молитва-шепіт.
Сьогодні існують рок-версії (гурт "Кому Вниз"). Але коли звучить класичний хор, люди встають.
Частина VIII: Світовий Контекст. Переклади і Втрати 🌍
"Заповіт" перекладено понад 150 мовами.
Англомовна Рецепція
Перекласти "Заповіт" англійською складне завдання. Англійська мова менш емоційна.
Переклад Етель Ліліан Войнич (1911): Авторка роману "Овод" (The Gadfly) мала унікальний зв'язок з Україною. Вона вивчила українську мову спеціально, щоб читати Шевченка в оригіналі! Її чоловік Михайло Войнич (польський революціонер) збирав рідкісні книги. Її переклад вважається одним з найпоетичніших, хоча й дещо архаїчним. Dig my grave and raise my barrow...
Переклад Джона Віра (John Weir): Канадський журналіст українського походження. Його переклад більш політичний і динамічний. Then go up and break your chains...
- Слово "Сім'я": Англійське family — нуклеарна сім'я. Українське сім'я — Рід, Нація.
- Слово "Окропіте": Втрачається сакральний зміст обряду.
- Слово "Могила": Часто перекладають як grave (яма), а не як mound (курган).
Поп-культура і "Заповіт"
"Заповіт" сьогодні — це не тільки пам'ятник, це мем і символ.
- Стріт-арт: Графіті з рядками "Борітеся — поборете" (із поеми "Кавказ", але часто асоціюється із "Заповітом") з'являються на стінах зруйнованих будинків.
- Татуювання: Рядки з "Заповіту" — одні з найпопулярніших патріотичних тату.
- Кіно: У фільмі "Поводир" сцена розстрілу кобзарів під виконання "Заповіту" є однією з найсильніших. Це доказ того, що текст живий. Він мутує, адаптується, але зберігає ядро.
Частина IX: Методичний Коментар. Як Викладати "Заповіт"? 🎓
Як говорити про такий складний текст, щоб не перетворити його на нудну лекцію?
Для Дітей (10-14 років)
Не варто фокусуватися на смерті. Фокусуйтеся на Героїзмі.
- "Заповіт" — це як "сценарій для супергероя". Шевченко дає завдання майбутнім поколінням.
- Акцент на географії: покажіть кручі, Дніпро. Це "карта скарбів" нації.
Для Дорослих (B1-C2)
Фокус на Філософії та Політиці.
- Обговорюйте "Богоборство" як етичну проблему.
- Аналізуйте "Заповіт" як політичну програму (кроки до демократії).
- Порівнюйте з сучасними подіями (Майдан, війна).
- Питання для дискусії: "Чи виконали українці заповіт Шевченка? На якому ми етапі: 'поховайте', 'вставайте' чи вже 'сім'я вольна'?"
Частина X: Висновки. Чому ми все ще читаємо "Заповіт"?
Через 180 років після написання цей текст не став музейним експонатом. Чому? Бо він не про смерть. Він про Життя. Він пропонує чіткий алгоритм дій у кризовій ситуації.
- Усвідомлення загрози (ідентифікація "ворожої крові").
- Мобілізація ("вставайте").
- Радикальна дія ("порвіте", "окропіте").
- Створення нового порядку ("сім'я вольна, нова").
- Збереження пам'яті ("не забудьте пом'янути").
Це код виживання української нації. Доки ми виконуємо цей Заповіт — нас неможливо знищити.
Знати "Заповіт" напам'ять — це своєрідний тест на громадянство. Це не просто шкільна вимога. Якщо ви можете прочитати ці рядки з пам'яті, ви несете в собі частинку генетичного коду нації. Це "молитва за Україну", яку створив не священик, а поет.
"Заповіт — це документ, виданий Богом українському народові. Це документ на право існування, але тільки за умови виконання прописаних у ньому обов'язків."
"Шевченко — це наша перша і остання барикада. Поки ми його читаємо і віримо йому, нас неможливо зламати."
Додаткові Матеріали
Додаток A: Посторінковий Лінгвістичний Коментар (Interlinear Analysis) 📝
Для тих, хто хоче бачити структуру мови "під мікроскопом".
| Слово | Частина Мови | Граматика | Значення (Укр) | Meaning (Eng) | Note |
|---|---|---|---|---|---|
| Як | Сполучник | Condition/Time | Коли, Якщо | When / If | Шевченко використовує "як" для позначення неминучості в майбутньому. |
| Умру | Дієслово | Perf, Fut, 1s | Помру | I die | Від кореня "мер". Доконаний вид. |
| То | Сполучник | Result | Тоді | Then | Вказує на наслідок. |
| Поховайте | Дієслово | Imp, Pl | Покладіть у могилу | Bury (Imperative) | Наказ адресований громаді (множина). |
| Мене | Займенник | Acc, 1s | Мене | Me | Об'єкт дії. |
| На | Прийменник | Loc | На поверхні | On / At | Вказує на місцезнаходження. |
| Могилі | Іменник | Loc, sg, f | Курган, насип | Mound / Grave | "Могила" тут не яма, а височина (Степова піраміда). |
| Серед | Прийменник | Gen | Посередині | Amidst / Among | Центральне положення. |
| Степу | Іменник | Gen, sg, m | Дике поле | Steppe | Символ свободи. |
| Широкого | Прикметник | Gen, sg, m | Великий за площею | Wide / Broad | Епітет простору. |
| На | Прийменник | Loc | На території | In / On | - |
| Вкраїні | Іменник | Loc, sg, f | Україна | Ukraine | Поетична форма "Україна" (для ритму). |
| Милій | Прикметник | Loc, sg, f | Любій, дорогій | Dear / Beloved | Емоційне забарвлення. |
| Щоб | Сполучник | Purpose | Для того, щоб | So that / In order to | Вказує на мету. |
| Лани | Іменник | Nom, pl | Поля | Fields / Arable lands | Родюча земля. |
| Широкополі | Прикметник | Nom, pl | З широкими полями | Wide-fielded | Неологізм Шевченка (Compound word). |
| І | Сполучник | Conj | Та | And | - |
| Дніпро | Іменник | Nom, sg, m | Ріка | Dnieper | Головна ріка України. |
| І | Сполучник | Conj | Та | And | - |
| Кручі | Іменник | Nom, pl | Високі береги | Cliffs / Steep banks | Характерний ландшафт правого берега Дніпра (Канівські гори). |
| Було | Дієслово | Past, Neut | - | Was | Безособова форма. |
| Видно | Прислівник | Predicative | Можна бачити | Visible | Візуальний контроль. |
| Було | Дієслово | Past, Neut | - | Was | - |
| Чути | Інфінітив | Inf | Чутно | Hearable | Аудіальний контроль. |
| Як | Сполучник | Manner | Яким чином | How | - |
| Реве | Дієслово | Pres, 3s | Сильно шумить | Roars | Звук стихії (гнів). |
| Ревучий | Іменник | Nom, sg, m | Той, що реве | The Roaring One | Епітет Дніпра, який став власним ім'ям. |
Граматичний Висновок
Текст насичений дієсловами дії та іменниками простору. Дуже мало абстрактних прикметників. Це робить мову "м'язистою", конкретною.
Додаток B: Галерея Осіб (Dramatis Personae) 🎭
Хто є хто в історії "Заповіту".
1. Тарас Шевченко (1814-1861)
Автор. На момент написання — 31 рік. Відомий художник, поет, колишній кріпак. Перебував у стані важкої хвороби (пневмонія), очікував на смерть. Цей стан межового напруження дав енергію твору.
2. Андрій Козачковський (1812-1889)
Лікар, друг Шевченка. Саме в його будинку в Переяславі був написаний "Заповіт". Він лікував поета і зберіг рукописну збірку "Три літа", коли Шевченко поїхав далі. Якби не він, ми могли б втратити цей текст. Будинок Козачковського зберігся, зараз там історичний музей "Заповіту" (єдиний у світі музей одного вірша!).
3. Граф Олексій Орлов (1786-1861)
Шеф жандармів Російської імперії. Головний кат Шевченка. Саме він допитував поета і рекомендував царю найжорстокіше покарання ("заборонити писати й малювати"). Він перший "рецензент" "Заповіту", який назвав його злочинним.
4. Григорій Честахівський (1816-1893)
Художник, друг Шевченка. "Режисер" похорону. Саме він наполіг на тому, щоб виконати волю поета і поховати його в Каневі, на Чернечій горі, а не в Києві чи Петербурзі. Він організував перевезення тіла і вибрав місце, яке ідеально відповідає опису ("щоб лани і Дніпро... було видно"). Він фактично створив культове місце поклоніння (Канівську святиню).
Додаток C: Творче Завдання (Creative Writing) ✍️
Завдання 1: Переклад Культури
Уявіть, що ви пояснюєте "Заповіт" іноземцю, який нічого не знає про Україну. Напишіть короткий вступ (100-150 слів) англійською мовою, де поясніть, чому українці так емоційно реагують на цей вірш. Використовуйте метафори (наприклад, "This is not just a poem, it is a spiritual conctitution...").
Завдання 2: Есе "Мій Заповіт"
Не про смерть, а про спадщину. Що б ви хотіли залишити після себе? Якою ви бачите ідеальну Україну ("сім'ю вольну, нову") через 50 років? Напишіть есе-роздум (200-300 слів), використовуючи стилістику Шевченка (звертання, наказовий спосіб, риторичні запитання).
Шевченко мислив категоріями вічності. Спробуйте і ви вийти за межі побутових проблем. Подумайте про цінності, які не старіють.
Додаток D: Глосарій Контексту 📚
Щоб читати Шевченка глибше, треба знати словник його епохи.
1. Кріпацтво
Це не просто "рабство". Це система, в якій селяни були прикріплені до землі, а земля належала пану.
- Статус: Кріпак не мав паспорта, не міг одружитися без дозволу пана, його могли продати, програти в карти, обміняти на собаку.
- В Україні: Кріпацтво було введене Катериною II у 1783 році (після знищення Січі). Для українців це була подвійна травма: втрата національної свободи і втрата особистої свободи.
- Шевченко: Народився кріпаком пана Енгельгардта. Його викупили за 2500 рублів (еквівалент 45 кг срібла). Він знав ціну свободи не з книжок.
2. Кобзар
Вузьке значення: сліпий музикант, який грає на кобзі/бандурі і співає думи. Символічне значення: Хранитель історичної пам'яті. У культурі, де більшість людей не вміли читати, кобзарі були "живими книгами". Вони ходили від села до села і співали про славу козаків, не даючи народу забути, хто вони. Шевченко назвав свою першу збірку "Кобзар" (1840), ставлячи себе в ряд цих народних співців. Він — Кобзар, який пише, а не співає.
3. Переяслав
Місто-символ.
- 1654: Тут відбулася Переяславська рада, де Богдан Хмельницький уклав військовий союз із Московським царством. Ця подія стала початком поглинання України Росією.
- 1845: Шевченко пише "Заповіт" саме тут. Символічно, що маніфест розриву з імперією ("кайдани порвіте") пишеться в місті, де цей союз було укладено. Це замикання історичного кола. Шевченко "скасовує" Переяславську угоду своїм "Заповітом".
4. Суботів і Чигирин
Святі місця козацької слави.
- Чигирин: Столиця Гетьманщини часів Хмельницького. У часи Шевченка — занедбане містечко.
- Суботів: Родовий маєток Хмельницького, де стоїть Іллінська церква (зображена на 5 гривнях). Шевченко відвідав їх у 1843 році і був шокований станом руїни. Це надихнуло його на вірш "Розрита могила".
Додаток E: Хронологія "Заповіту" ⏳
Історія вірша в датах.
- 25 грудня 1845: Написання вірша у Переяславі (в будинку Козачковського).
- 1846: Вірш поширюється у рукописних списках серед інтелігенції (зокрема в Кирило-Мефодіївському братстві).
- Квітень 1847: Арешт Шевченка. Конфіскація рукопису "Три літа". Вірш потрапляє до архіву Третього відділення як "речовий доказ".
- 1859: Перша публікація (з цензурними купюрами) у Лейпцигу (Німеччина) у збірці:
«Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» В Росії публікувати було заборонено.
- 1861 (Березень): Смерть Шевченка в Петербурзі.
- 1861 (Травень): Виконання волі поета. Перепоховання в Каневі.
- 1862: Повна публікація тексту в журналі "Основа" (але все ще з обережністю).
- 1870-ті: Гордій Гладкий пише музику. "Заповіт" стає народною піснею.
- 1905: Скасування цензури на "Заповіт" у Російській імперії (після революції 1905 року).
- 1917: "Заповіт" звучить на маніфестаціях Української Центральної Ради.
- 1939: Урочисте святкування 125-річчя Шевченка. Сталін намагається "радянізувати" культ поета. На Чернечій горі будують монументальний пам'ятник (який стоїть досі).
- 2014: Сергій Нігоян читає "Заповіт" на Майдані. Нова хвиля актуалізації.
Додаток F: Анотована Бібліографія 📖
Що почитати, щоб знати більше?
-
Григорій Грабович. "Шевченко, якого ми не знаємо"
- Про що: Це деконструкція радянських міфів. Грабович аналізує структуру міфу про Шевченка і показує його як пророка-шамана, який виконує роль посередника між світом живих і мертвих. Дуже глибокий, інтелектуальний аналіз.
-
Оксана Забужко. "Шевченків міф України"
- Про що: Філософське есе про те, як Шевченко створив модерну українську націю. Забужко пише пристрасно, показуючи Шевченка як живого, сучасного, європейського мислителя, а не "дідуся в шапці".
-
Євген Сверстюк. "Шевченко і час"
- Про що: Християнський погляд на творчість поета. Сверстюк (дисидент, політв'язень) аналізує "Заповіт" як духовний документ, спростовуючи міф про атеїзм.
-
Леонід Ушкалов. "Моя шевченківська енциклопедія"
- Про що: Збірка коротких есе про все на світі у Шевченка: від Бога і чорта до кави і сала. Дуже цікаво і легко читається.
Додаток G: Питання для Самоконтролю 🤔
Перш ніж завершити модуль, дайте собі чесні відповіді.
- Про "Ворожу Кров": Як ви розумієте цей образ у XXI столітті? Це метафора чи інструкція? Чи має право гуманізм поступатися місцем необхідності захисту?
- Про "Сім'ю": Чи відчуваєте ви себе частиною "сім'ї великої"? Що робить націю сім'єю — кров, мова, спільні цінності чи спільний ворог?
- Про "Пам'ять": Чому Шевченко просив "незлим тихим словом"? Чому "тихим"? Можливо, тому що найважливіші речі говоряться пошепки, а не кричать на мітингах?
🎯 Вправи
Есе-аналіз
Критичний аналіз
- Чому Шевченко каже "А до того — я не знаю Бога"?
- Як це співвідноситься з християнською мораллю?
Порівняльний аналіз
- Заповіт (Шевченко)
- Contra spem spero (Леся Українка)
- Тон заклику
- Спосіб боротьби
- Образ майбутнього