абичий

прикметник · «неознач. Байдужо чий, який належить будь-кому. — Отак чини, як я чиню: Люби дочку абичию — Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Шевч., І, 1951, 126).»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченняочікує корпус

Курспоза курсом

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

неознач. Байдужо чий, який належить будь-кому. — Отак чини, як я чиню: Люби дочку абичию — Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Шевч., І, 1951, 126).

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
абичиїй	жін., давальний
абичиїй	жін., місцевий
абичия	жін., називний
абичиєю	жін., орудний
абичиєї	жін., родовий
абичию	жін., знахідний
абичиєму	чол., давальний
абичийому	чол., давальний
абичиєму	чол., місцевий
абичиїм	чол., місцевий
абичийому	чол., місцевий
абичий	чол., називний
абичиїм	чол., орудний
абичийого	чол., родовий
абичийого	чол., знахідний
абичий	чол., знахідний
абичиєму	сер., давальний
абичийому	сер., давальний
абичиєму	сер., місцевий
абичиїм	сер., місцевий
абичийому	сер., місцевий
абичиє	сер., називний
абичиїм	сер., орудний
абичийого	сер., родовий

Написання і вимова

Правопис: аби́чий займенник Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Аби́чий, аби́чия, аби́чиє, -чийого, -чиєї, з аби́чиїм і аби́ з чиїм Правописний словник Голоскевича (1929)

Переклад

абичий↔

Somebody'ssomeone'sanyone's