аби[аби́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
аби́ спол. 1》 Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б. 2》 Починає підрядні речення мети. 3》 Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб. 4》 діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.
АБИ́, спол. 1. умовний. Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б. Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко); Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться (Марко Вовчок); Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський); Синам мужицьким всі шляхи відкриті. Аби хватило волі та снаги (М. Бажан). 2. мети. Починає підрядні речення мети; щоб. – Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих (І. Котляревський); Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (Панас Мирний); Колесив сюди й туди, аби змилити увагу тих, що могли слідити за ним (І. Франко); Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам (П. Панч). 3. з'ясувальний. Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб. Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї (М. Коцюбинський); Тимофій Заброда того і жде, аби в сінях, у темряві, огріть кийком хазяйського сина Левка (К. Гордієнко). 4. допустовий, діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би. – Я аби хотів що попові дати, то не даю, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти (В. Стефаник).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 3
Морфологія
сполучник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| аби́ |
Написання і вимова
- Правопис
- аби́ 1 прислівник незмінювана словникова одиниця аби́ 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Аби́, сп.; аби́-аби́; аби́ ж, аби́ то Правописний словник Голоскевича (1929)
Фразеологізми та сталі вирази
аби лихо тихо
1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо” , той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно. На Хом’яка нагнав таке він лихо, Що той і приказку у норку заховав, Аби, як кажуть, лихо тихо (Л. Глібов); — Знов кручуся, як муха в окропі, аби, гадаю, лихо тихо (М. Олійник). дідько б тебе (його, її і т. ін. ) взяв ( забрав), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романти…
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Аби бути багатим, треба бути жонатим
Самітне господарювання не буде успішне.
Приповідки або українсько-народня філософіяАби ніхто не був без жінки і без своєї хати
Жінка і своя хата є ознакою сталого осідку та родинного життя.
Приповідки або українсько-народня філософіяАби так наші вороги, їли з маслом пироги
Говоримо, коли хто оповідає дуже сензаційну подію. Ворогові ніхто добра не бажає. Пироги, це добірна українська страва.
Приповідки або українсько-народня філософіяАби так пес траву пас
Говоримо, коли хто оповідає дуже сензаційну подію.
Приповідки або українсько-народня філософіяАби ти так з носом був
Говори правду, бо урубають ніс. У середних віках урубували ніс брехунам та іншим злочинцям, щоб тим способом остерегти публику.
Приповідки або українсько-народня філософіяАби то світ не знав
Аби таке більше не лучалося.
Приповідки або українсько-народня філософіяПро мене, аби лиш не в мене
Роби як хочеш, але без мене.
Приповідки або українсько-народня філософіяАби місяць світив, а зорі будуть
Якщо місяць не буде за хмарами, то й зорі буде видно.
Приповідки або українсько-народня філософіяСтиль і норма
Аби, щоб (щоби), жеб (жеби)
Сполучник аби звичайно є відповідником до російських лишь бы, только бы: «Аби день до вечора» (приповідка); «Нехай собі співає, аби не голосно» (Т. Шевченко). Але в деяких говірках української мови це слово править за синонім сполучників щоб, хоч би, якби. Це позначилось і в наші…
Сполучник аби звичайно є відповідником до російських лишь бы, только бы: «Аби день до вечора» (приповідка); «Нехай собі співає, аби не голосно» (Т. Шевченко). Але в деяких говірках української мови це слово править за синонім сполучників щоб, хоч би, якби. Це позначилось і в нашій класичній літературі, наприклад: «Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти» (В. Стефаник). У сучасній українській літературній мові сполучника аби вживають тільки в його першому значенні, тому в фразі, взятій із газетного фейлетона, слово аби стоїть не на своєму місці: «Всі можуть засвідчити: не було ще випадку, аби хтось із працівників управління навіть з виховною метою хапався за пасок, розмовляючи з своїм сином». Тут і в подібних випадках треба послугуватися сполучником щоб, як це чуємо в відомій народній пісні: «...щоб наша доля нас не цуралась, щоб легше в світі жилося!» Слід завважити, що в говірках західних областей України трапляється замість щоб (щоби) сполучник жеб (жеби): «Немає злого, жеби на добре не вийшло». Такий сполучник треба вважати за діалектизм і полонізм, який прийшов у ті говірки підо впливом польської мови (zeby). Звісно, йому не може бути місця в літературній мові, крім тих випадків, коли в художньому творі, задля колориту, автор хоче зберегти пряму мову своїх персонажів.
Літературні засвідчення
…— мовив рибалка, — я їду на три дні ловити рибу. Сідай у мій човен, ти мені розповідатимеш, щоб я не заснув, та я попереджаю тебе, що я не говіркий. — Нічого, — відповіла риба, — аби ти слухав, я говоритиму за двох. З цього часу вони подружили. Риба допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви, розповідала, що діється на воді й під водою, а рибалка діли…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger