акцент[акце́нт]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
акце́нт -у, ч. 1》 Мимовільне спотворення звуків якої-небудь мови людиною, для якої ця мова не є рідною. 2》 лінгв. Наголос у слові. || Знак ('), яким цей наголос позначається на письмі. 3》 муз. Виділення окремого звука або акорду за допомогою динамічного чи логічного підсилення. 4》 перен. Особлива увага до чого-небудь; підкреслення.
АКЦЕ́НТ, у, ч. 1. Своєрідний характер вимови, властивий носіям якоїсь мови або діалекту. В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом (М. Коцюбинський); Вона й говорила з ним потім по-руськи, але з якимось неруським акцентом (І. Франко); Жінка прислухалася до його слів, але він говорив чистою українською мовою, без чужого акценту (В. Кучер); – Пардон, професоре... ("пардон" він вимовляв без усякого французького акценту) (М. Хвильовий); Еге, говорив чистою російською мовою, з виразним московським акцентом (В. Винниченко); Лейтенант був, без сумніву, сибіряк, – це було чути з акценту в його мові (І. Багряний). 2. лінгв. Наголос у слові; // Знак ( ́), яким цей наголос позначається на письмі. Записувати діалектний матеріал належить від осіб неписьменних, ліпше від жіноцтва. На кожнім неодноскладовім слові треба ставити знак акценту (із журн.). 3. муз. Виділення звука або акорду через його посилення. Музика не складається із просто послідовності нот різної довжини: існують іще акценти (з навч. літ.). 4. перен. Виділення, підкреслення того, що є важливим, суттєвим. Тамару це обурювало, а Заболотного більше розважало: хай... Переставлено трохи акценти – що такого? (О. Гончар); Вистава “Ревізор” ішла з акцентом на гостру, соковиту акторську подачу образів (з мемуарної літ.); Державне управління поступово змінює акценти: все більшого значення набувають аналітичні, прогностичні функції, орієнтація на роботу в ринкових умовах (з наук. літ.).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 58
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | акце́нт | акце́нти |
| Родовий | акце́нту | акце́нтів |
| Давальний | акце́нтові / акце́нту | акце́нтам |
| Знахідний | акце́нт | акце́нти |
| Орудний | акце́нтом | акце́нтами |
| Місцевий | акце́нті / акце́нтові / акце́нту | акце́нтах |
| Кличний | акце́нте | акце́нти |
Написання і вимова
- Правопис
- акце́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Акце́нт, -та (наголосу) і -ту (вимови), -тові; -це́нти, -нтів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- акце́нт [акцент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
робити наголос на чому
Зосереджувати увагу на чому-небудь, виділяти щось як головне серед інших, другорядних ознак; надавати перевагу чомусь. Отже, навчання з шести років.. на цьому етапі розвитку дитини не варто робити наголос на формуванні суто спеціальних вмінь і навичок, таких як, наприклад, читання, писання, рахунок (лічба) (З журналу). наголос (акцент) робиться. Акцент почав робитися на підвищенні ефективності природоохоронних заходів, виборі найбільш економічних варіантів розв’язання екологічних проблем (Вісник НАН)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…— С-са-а-зо-о-нов!! Тоді Петро посміхається й, змінивши голос на такий же важний, але прихильний, повільно каже в рурку по-російськи, намагаючись якнайточніше удавати москвичський акцент: — Прівєт... от Євґенія... Івановіча... К у р п а с а ! В рурці захлинулось повітрям, заїкнулось, явно втратило панування над собою від несподіванки, розгубилось, задихало в рурку…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger