анапест

іменник · «У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа, в якій наголошений останній склад (&́200;&́200;-́), напр.: "Наша ці́ль — | людське ща́ | стя і во́ | ля" (Франко).»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимова1 джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

WikimediaWikipedia

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа, в якій наголошений останній склад (&́200;&́200;-́), напр.: "Наша ці́ль — | людське ща́ | стя і во́ | ля" (Франко).

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	анапест	анапести
Родовий	анапеста	анапестів
Давальний	анапестові / анапесту	анапестам
Знахідний	анапест	анапести
Орудний	анапестом	анапестами
Місцевий	анапесті / анапестові / анапесту	анапестах
Кличний	анапесте	анапести

Написання і вимова

Правопис: ана́пе́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови

Літературні засвідчення

Драй-Хмара М. · Михайло Драй-Хмара. Проростень (збірка) · 1889

Епітет серед них — як напасть: Уродиться, де й не чекав, І тільки ямби та анапест Потроху бережуть устав.

literary_fts · 1bd13e27_c0001

Джерело: literary_fts

Переклад

анапест↔

anapaest

Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)

Вікіпедія

Анапест

Ана́пест — в античному віршуванні — трискладова стопа тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: UU—.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%81%D1%82

Вікісловник · Вікіджерела