анкер[а́нкер]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
А́НКЕР, а, ч. 1. Деталь годинникового механізму, що регулює хід годинника. Джордж-Огюст Лешо (1800–1884) із Женеви змінив форму анкера, перетворивши початковий спуск спокою годинника на вільний (з наук.-попул. літ.); Автоматичне регулювання рівномірності ходу годинника досягається точно підібраним тертям між анкером, віссю анкера та додатковим диском (з наук.-попул. літ.). 2. техн. Металева (сталева) зв'язка, якою скріплюють складові частини машини, кам'яної споруди і т. ін. Розкос кріпиться анкерами до поверхні, на якій монтується опалубка, і до вертикальних чи горизонтальних ребер рами щита (з наук.-попул. літ.). 3. інформ. Частини тексту, які формують початок і (або) кінець зв'язків гіпертексту.
«анкер» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | а́нкер | а́нкери |
| Родовий | а́нкера | а́нкерів |
| Давальний | а́нкерові / а́нкеру | а́нкерам |
| Знахідний | а́нкер | а́нкери |
| Орудний | а́нкером | а́нкерами |
| Місцевий | а́нкері / а́нкерові / а́нкеру | а́нкерах |
| Кличний | а́нкере | а́нкери |
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)
Вікіпедія
Анкер
А́нкер — металева (сталева) зв'язка, якою скріплюють складові частини машини, кам'яної споруди, основний елемент анкерного кріплення.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80