Лексикон · A-Я · А
арбітраж
іменник · «Розв’язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд; Цюр. У СРСР — орган, що займається розглядом майнових спорів між установами і підприємствам...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняBorrowed from French arbitrage. By surface analysis, арбітр + -аж.
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова2 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Розв’язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд; Цюр. У СРСР — орган, що займається розглядом майнових спорів між установами і підприємствам...
Етимологія
Borrowed from French arbitrage. By surface analysis, арбітр + -аж.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | арбітраж | арбітражі |
| Родовий | арбітражу | арбітражів |
| Давальний | арбітражеві / арбітражу | арбітражам |
| Знахідний | арбітраж | арбітражі |
| Орудний | арбітражем | арбітражами |
| Місцевий | арбітражеві / арбітражі / арбітражу | арбітражах |
| Кличний | арбітраже | арбітражі |
Написання і вимова
- Правопис
- арбітра́ж 1 іменник чоловічого роду розв'язання спорів арбітра́ж 2 іменник чоловічого роду орган, що розв'язує спори розм. Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Арбітра́ж, -жу, -жеві, -жем Правописний словник Голоскевича (1929)
Літературні засвідчення
Колектив · Енциклопедія українознавства · 1955
нім.-італійський арбітраж у Відні віддав Угорщині не лише угорські етнографічно області з м.
literary_fts · feaa5fa7_c1391
Джерело: literary_fts
Переклад
арбітраж↔
arbitration (act of arbitrating; process through which two or more parties use an arbitrator or arbiter in order to resolve a dispute)arbitration panel/tribunal, court of arbitrationarbitrage
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)