Лексикон · A-Я · А
афікс
іменник · «Частина слова, що має певне граматичне значення і вносить зміну у зміст кореня. Основні типи афіксів — суфікси й префікси (Сл. лінгв. терм., 1957, 19).»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Частина слова, що має певне граматичне значення і вносить зміну у зміст кореня. Основні типи афіксів — суфікси й префікси (Сл. лінгв. терм., 1957, 19).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | афікс | афікси |
| Родовий | афікса | афіксів |
| Давальний | афіксові / афіксу | афіксам |
| Знахідний | афікс | афікси |
| Орудний | афіксом | афіксами |
| Місцевий | афіксі / афіксові / афіксу | афіксах |
| Кличний | афіксе | афікси |
Написання і вимова
- Правопис
- а́фікс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Афі́кс, -кеа; афі́кси, -ксів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- а́фікс [аф'ікс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
Літературні засвідчення
Німчук В. · Німчук — Мовознавство на Україні XIV-XVII ст. · 1985
Афікс інфінітива в праці І. Ужевича виступає в двох формах — стародавній -ти, яку зберегла українська мова, та новішій -ть, наявній в усіх східнослов’янських мовах: ковати, варити — ковать, варить. Другий варіант (-ть) і нині притаманний північноукраїнським, крім західнополіських (точніше, до р.…
literary_fts · 5c8b6fe8_c0318
Джерело: literary_fts
Переклад
афікс↔
affix
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)