баба[ба́ба]

ба́ба I -и, ж. 1》 Мати батька або матері. 2》 Стара віком жінка. 3》 розм. Взагалі жінка. 4》 перен. , зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. 5》 у сполуч. з присв. займ. , розм. Те саме, що дружина 1). 6》 заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. 7》 заст. Ворожка, шептуха. Кам'ян а б а ба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. Тісн а б а ба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. 8》 Те саме, що сніговик . 9》 зневажл. П о дружка. II -и, ж. , тех. Важка підвісна довбня для забивання паль. III -и, ж. Рід печива з пшеничного борошна. IV -и, ж. , діал. Пелікан. V -и, ж. , діал. Рід великих груш.

БА́БА¹, и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (А. Свидницький); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (із журн.). 2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Т. Шевченко); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний). 3. розм. Узагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (І. Нечуй-Левицький); – Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (П. Панч). 4. перен., зневажл. Слабкий, боязкий, нерішучий чоловік або хлопець. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він “баба” (М. Коцюбинський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов). 5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружи́на 1. – Та, – махнув рукою Мирон, – звиняйте, моя баба життя не дає .. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (М. Стельмах). 6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (С. Васильченко); Баба-повитуха; Баба-пупорізка. 7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? .. Я побіжу за бабою (Т. Шевченко). 8. Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Л. Глібов). (1) Кам'яна́ ба́ба – стародавній кам'яний бовван, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівн. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (О. Стороженко); (2) Кля́та ба́ба, лайл. – уживається для вираження здивування або негативного ставлення до жінки. Ти знаєш, що таке теща? Ні? Підростеш – узнаєш. Клята баба (Григір Тютюнник); Погарцюй ловко по вулицях столиці, щоб не тільки клята баба побачила, а й сам татарюга (Г. Колісник); (3) Скі́фська ба́ба – стародавня кам'яна статуя, поставлена на могилі скіфами або сарматами. Брели кудись навмання, аж доки в степу наполохала їх скіфська баба, що несподівано виринула з темряви, бовваніючи на невисокій, за довгі віки дощами розмитій могилі (О. Гончар); * У порівн. Вони обоє прямують до кабінету Аркадія Валеріановича, посеред якого масивно, мов скіфська баба, стовбичить панський управитель Салогап (М. Стельмах); (4) Снігова́ ба́ба: а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний); б) те саме, що ба́ба¹ 8. Хуртовина окутала нас з ніг до голови снігом так, що ми подібні на снігові баби, яких виліплюють діти (У. Самчук); Діти ліплять з мене снігових баб, і на обличчі кожної снігової баби з'являється частина мого розпачу (Ю. Винничук); (5) Тісна́ ба́ба – гра, у якій ті, хто сидить на кінцях лавки, тиснуть на тих, які сидять посередині, намагаючись витіснити і зайняти їхнє місце. – Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, – говорить хтось з кутка (Леся Українка). ◇ (6) Ба́ба (ба́бка, бабу́ся) [ще] на́двоє ворожи́ла (гада́ла) – невідомо, чи відбудеться, здійсниться що-небудь, чи ні; побачимо. Надвоє баба ворожила: .. або вмре, або буде жила (Номис); [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); – Бач, Килино, – почав дід, – Чи візьме ще тебе Андрій, се ще баба надвоє ворожила... (В. Винниченко); – Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів .. – Сказати можна, – обережно проговорив юнак... – Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович); (7) База́рна ба́ба, несхв. – людина, яка грубо, галасливо, вульгарно та нечемно поводиться. – А якщо ти справжній чоловік, а не базарна баба, яка дратує жалюгідними галасливими балачками, то давай зустрінемося і про все домовимося (із журн.); (8) Згада́ла ба́ба ді́вера – уживається для підкреслення непотрібної згадки про що-небудь давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: – Війна – війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: – Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах); (9) Як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді – дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (прислів'я); Як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло див. сім; (10) Як (мов, ні́би і т. ін.) [та] ба́ба Пала́жка [і ба́ба Пара́ска] – язикатий, балакучий, сварливий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був.., як та баба Палажка (П. Козланюк). БА́БА², и, ж., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль.…