бабця
Дані Атласу
Значення
Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис, 1864, № 8673); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м’яса (Шпак, Вибр., 1952, 72).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | бабця | бабці |
| Родовий | бабці | бабць |
| Давальний | бабці | бабцям |
| Знахідний | бабцю | бабць |
| Орудний | бабцею | бабцями |
| Місцевий | бабці | бабцях |
| Кличний | бабцю | бабці |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бабці | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- ба́бця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
Бабця, що сиділа поруч і трохи недобачала, зчинила крик, прийнявши Джалапіту за коня.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Баба (родина)
Баба — мати батька або матері, дружина діда. Бабусі, як і дідусі, є важливою складовою частиною розширеної (складної) сім'ї. У традиційній культурі бабусі та дідусі мають чітко визначену соціальну роль, що виражається в догляді за молодшими дітьми в сім'ї. Роль бабусь і дідусів, як правило, зникає в ході розвитку нуклеарної сім'ї. Слово баба також вживається для позначення літньої жінки .
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B0_(%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0)