байда
Дані Атласу
Значення
ч. і ж. Безтурботна, гуляща людина, гульвіса. Всім до мене байдам байдуже (Бажан, І, 1946, 101). ◊ Ба́йди би́ти — те саме, що Ба́йдики би́ти ( див. ба́йдики). — Ішов би, ледарю,...
Морфологія
іменник · 21 форма · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | байда | байди |
| Родовий | байди | байд |
| Давальний | байді | байдам |
| Знахідний | байду | байд |
| Орудний | байдою | байдами |
| Місцевий | байді | байдах |
| Кличний | байдо | байди |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| байди | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- ба́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
га́ндри) би́ти
1. Бути без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький); Сам (батько) пильно стежив за Артемовою наукою. Щоправда, влітку байдики бити синові не давав, і був Артем за підпасича у громадського чабана діда Мокія (А. Головко); Уже доста гандри бити. Прийшла пора, щоб ся вчити (Ю. Федькович). 2. Нічого не робити, марнувати час, ледарювати. Рік за роком проминув час, хлопець байдиків не бив та й закінчив школу робітничої молоді, ставши вже кваліфікованим робітником (Ю. Збанацький); Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би, ледарю, робити, а не байди бити (Укр.. присл..); Глянеш, скільки тих старшокласників,— парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють… (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Під хатою лежала перевернута догори дном байда.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)