байдужість[байду́жість]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
байду́жість -жості, ж. Стан і властивість за знач. байдужий 1).
БАЙДУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Стан і властивість за знач. байду́жий 1. Байдужість доччина дражнила її (І. Нечуй-Левицький); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); Павло обманював себе удаваною байдужістю. Він не міг заспокоїтись. Марійка заволоділа всім його єством (А. Хижняк); * Образно. Я не співець чудовної природи з холодною байдужістю її (П. Грабовський).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| байду́жості | жін., давальний |
| байду́жосте | жін., кличний |
| байду́жості | жін., місцевий |
| байду́жість | жін., називний |
| байду́жістю | жін., орудний |
| байду́жості | жін., родовий |
| байду́жість | жін., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| байдужости | жін., родовий |
Написання і вимова
- Правопис
- байду́жість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Байду́жість, -жости, -жості, -жістю Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- байду́жість [байдуж'іс'т'] -жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ліпше йому смакував, надаючи йому сили, і мале так захопилося новою їжею, що отямилося лише тоді, коли чоловік тяжко прочумався й хапнувся рукою за груди, чуючи незвичну млість і байдужість в усьому тілі, чого досі не звідував. Однак чоловік не здогадувався, що сталося, хоч і оглянувся на всі боки. Та й як йому було здогадатися, коли упиреня, якому новий харч додав н…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger