Лексикон · A-Я · Б
балакучий[балаку́чий]
прикметник · [bɐɫɐˈkut͡ʃei̯] · «talkative»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення3 картки
готовоПоходженняFrom балакати + -у́чий
готовоМорфологія32 форми
готовоНаписання і вимова2 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія11 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс1 модуль
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
балаку́чий -а, -е. Який любить багато балакати, який багато говорить.
СУМ-20сучасний тлумачний словник
БАЛАКУ́ЧИЙ, а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить. Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний); Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого (З. Тулуб); Він [шинкар] і бігав від столів до ванькирчика, і прислухався до розмов своїх гостей. А вони підпивали і ставали все балакучіші (П. Кочура).
Етимологія
From балакати + -у́чий
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| балаку́чій | жін., давальний |
| балаку́ча | жін., кличний |
| балаку́чій | жін., місцевий |
| балаку́ча | жін., називний |
| балаку́чою | жін., орудний |
| балаку́чої | жін., родовий |
| балаку́чу | жін., знахідний |
| балаку́чому | чол., давальний |
| балаку́чий | чол., кличний |
| балаку́чім | чол., місцевий |
| балаку́чому | чол., місцевий |
| балаку́чий | чол., називний |
| балаку́чим | чол., орудний |
| балаку́чого | чол., родовий |
| балаку́чого | чол., знахідний |
| балаку́чий | чол., знахідний |
| балаку́чому | сер., давальний |
| балаку́че | сер., кличний |
| балаку́чім | сер., місцевий |
| балаку́чому | сер., місцевий |
| балаку́че | сер., називний |
| балаку́чим | сер., орудний |
| балаку́чого | сер., родовий |
| балаку́че | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- балаку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Балаку́чий, -ча, -че; -ку́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Синоніми:
говіркийбалакливийлепетливийгомінливийвелемовнийщебетливийслизькоязикийбагатомовнийбагатослівний (рідше)широкомовний (рідше)великомовний
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960
…кажуть, що не настільною, а паяльною і не по голові, а пхала в задній прохід. У будь-якому разі по вулицях він пересувається забімбаною постапоплексичною ходою. Проте, як правило, балакучий, цитує самого себе строфами і виношує все нові й нові видавничі проекти. — Слиш, купі зборнічєк, — витягає з-під купи мотлоху стару онаністичну руку, в якій затис примірник сірої…
literary_fts · e27925aa_c0011
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
балакучий↔
talkative (tending to talk or speak freely or often)loquacious (talkative, chatty)garrulous (excessively or tiresomely talkative)
Джерело: dmklinger