барабан[бараба́н]

бараба́н -а, ч. 1》 Ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою, пластиком, астролоном. 2》 тех. Деталь у різних машинах і механізмах, яка має форму порожнистого циліндра. || Обертовий циліндр у револьвері з заглибинами для патронів. || Великого розміру котушка, циліндр, що на нього намотують канати, дріт і т. ін. 3》 архіт. Циліндрична чи багатогранна частина будівлі, на яку спирається купол, баня. 4》 розм. Діжка.

БАРАБА́Н, а, ч. 1. Ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою. Разом заторохтіли барабани, і заграла музика (О. Стороженко); Попереду всіх ішов невеличкий білявий хлопчик з барабаном і дуже вправно вистукував паличками марш (О. Іваненко); Євнух витягнув на середину кімнати величезний стоячий барабан, узяв довгу калатушку, став коло барабана на коліно і заходився щосили бухкати в напнуту волячу шкіру (П. Загребельний); * У порівн. Я нишком помацав його [Юрчика] живіт. Він став тугий, як барабан (Л. Смілянський). 2. техн. Деталь у різних машинах і механізмах, яка має форму порожнистого циліндра. Дерев'яна щепа та ґрунт виносяться на поверхню гвинтовим навиванням барабана (з наук. літ.); Мотря кидає на молотарку снопи. Марія подає їх у барабан (М. Руденко); // Обертовий циліндр у револьвері з заглибинами для патронів. Костиль зиркнув у барабан свого нагана (П. Панч). 3. Великого розміру котушка, циліндр, на який намотують канати, дріт і т. ін. Повагом почав іти вглиб вагончик, прив'язаний до кодоли, що потроху розмотувалася з барабана (Б. Грінченко); Кабельний барабан. 4. архт. Циліндрична або багатогранна частина будівлі, на яку спирається купол, баня. Майже всі одноверхі церкви мають восьмибічний барабан (з наук.-попул. літ.). (1) Туре́цький бараба́н – те саме, що тулумба́с. Литаври лящать, аж відляски розходяться; турецький барабан стогне та охає (Панас Мирний).