бас
Дані Атласу
Значення
1. Низький чоловічий голос. Троянські плакси тут ридали. Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (Котл., І, 1952, 268); Співають чумаки хриплими басами (Довж., Зач. Десн...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | бас | баси |
| Родовий | баса | басів |
| Давальний | басові / басу | басам |
| Знахідний | бас | баси |
| Орудний | басом | басами |
| Місцевий | басі / басові / басу | басах |
| Кличний | басе | баси |
Написання і вимова
- Правопис
- бас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Бас, ба́су або ба́са (голосу) і ба́са (співака); баси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929)
Фразеологізми та сталі вирази
бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка
1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Грінченко); Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Працював, скажуть, поки можна було шахраювати, а коли бас увірвався, то й покинув (С. Добровольський); // на що. Немає сил, змоги на щось. Еге! Шкода й питання — Бо на таке кохання Тепер урвався бас (М. Вороний). 2. Настав кінець кому-небудь. У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло,— він повісився (Ю. Яновський); — Ну, доню,— сказала до своєї одиначки,— мабуть, уже мені геть бас увірвався. І ноги не мої, і руки не мої, хоч візьми та й на смітник викинь (С. Добровольський).
Фразеологічний словник української мовибра́ти / взя́ти на бас (на ба́са) кого
Насміхатися, глузувати з кого-небудь. Цього, брате-товаришу, не візьмеш на баса (М. Рудь).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Смичком вогнистим тнуть цигани, розкотисто співає бас.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)