безліч[бе́зліч]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
бе́зліч 1》 род. -і, ж. Дуже велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь. 2》 присл. Дуже багато.
БЕ́ЗЛІЧ, і, ж. Дуже велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь. Той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерті та безліч гріхів покриває! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький); Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії (Леся Українка); Ця думка знову до неї вернулась .. – така собі байдужа думка, одна з безлічі, що крутяться й зникають у голові (В. Підмогильний); Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); Розумію, що в глибинах людської свідомості і підсвідомості приховано безліч таємниць (О. Бердник); Вчительське серце вміщує радості і болі сотень дітей та батьків і безліч буденних справ (із журн.).
Морфологія
прислівник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бе́зліч | |
| бе́злічі | жін., давальний |
| бе́зліче | жін., кличний |
| бе́злічі | жін., місцевий |
| бе́зліч | жін., називний |
| бе́зліччю | жін., орудний |
| бе́злічі | жін., родовий |
| бе́зліч | жін., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- бе́зліч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Бе́зліч, присл. бе́зліч, -чі, -чі, -ліччю Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…к собі, як стій, зануритися в землю. Однак щойно він це подумав, як відчув, що вже сторчака летить крізь землю уздовж коріння дуба, що виявилося стежкою на базар, де саме товклося безліч людей, що поприходили й поназ'їжджалися з усіх усюд.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger