безособовий[безособо́вий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
безособо́вий -а, -е, грам. Який не може бути пов'язаний з будь-яким суб'єктом дії або підметом. Безособове речення .
БЕЗОСОБО́ВИЙ, а, е. 1 . Який не має індивідуальності, своєрідності. Кожний усвідомлює, що поезія та малярство, як і вся художня творчість, ідуть перш за все від “душі й серця”, від людської психології, а не від раціоналістичних “поглядів”, або безособових теорій, або не менш безособових історично-суспільних процесів (з публіц. літ.). 2. лінгв. Який не може бути пов'язаний з будь-яким суб'єктом дії або підметом. Як людина, що звикла ховати свою таємницю так пильно, що навіть сама перед собою уникає до неї дотикатись, він мислив про неї і в спокій, і в бурю лише абстрактно, вживаючи безособові звороти та займенники (В. Підмогильний); – Курити? – спитав зондерфюрер, не витримуючи довше правильного слововживання і переходячи навіть у чужій для нього мові на звичайний солдатський жаргон з безособовими формами (П. Загребельний); Безособова конструкція.
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| безособо́вій | жін., давальний |
| безособо́ва | жін., кличний |
| безособо́вій | жін., місцевий |
| безособо́ва | жін., називний |
| безособо́вою | жін., орудний |
| безособо́вої | жін., родовий |
| безособо́ву | жін., знахідний |
| безособо́вому | чол., давальний |
| безособо́вий | чол., кличний |
| безособо́вім | чол., місцевий |
| безособо́вому | чол., місцевий |
| безособо́вий | чол., називний |
| безособо́вим | чол., орудний |
| безособо́вого | чол., родовий |
| безособо́вого | чол., знахідний |
| безособо́вий | чол., знахідний |
| безособо́вому | сер., давальний |
| безособо́ве | сер., кличний |
| безособо́вім | сер., місцевий |
| безособо́вому | сер., місцевий |
| безособо́ве | сер., називний |
| безособо́вим | сер., орудний |
| безособо́вого | сер., родовий |
| безособо́ве | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- безособо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Безособо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- безособо́вий [беизособовией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…нець цілком по-людському засміявся, закинувши назад круглу, як кавун, гиряво стрижену голову, — мов полоскав горло сміхом. Профіль він мав класично строгий, — а однак усе ж якийсь безособовий, побачиш удруге — не впізнаєш. — Тобі справді смішно? — щиро поцікавилася Рада. — А сміятися при всякій нагоді варт, — споважнівши, мовив він мало не настановчо. — Хоч би тільки н…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger