безумовно[безумо́вно]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
безумо́вно 1》 Присл. до безумовний . || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь. || Напевне, обов'язково.
БЕЗУМО́ВНО. 1 . Присл. до безумо́вний. Щось безумовно порочне й хворобливе було в усіх отих гримасах, позах майже всіх постатей .. на картинах (А. Головко); Падалка безумовно був кращим українським художником (О. Довженко); // у знач. пред. – Може, й справді я тенденційно зараз міркую .. – Безумовно (Іван Ле). 2. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь. Безумовно, лице цікаве (В. Винниченко); В дорозі він, Пронька Сокіл, безумовно, буде дуже корисний Павликові (О. Донченко); У найзагальнішій періодизації Михайло Грушевський, безумовно, віддав данину традиційному поділові всесвітньої історії (з наук.-попул. літ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| безумо́вно |
Написання і вимова
- Правопис
- безумо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Безумо́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…нням. Тільки тоді й почалося! Бо, ще й на півслові нікого не зрадивши, нічого ще не заподіявши нікому, я вже почував себе Юдою, бачив навіть усохле гілля того дерева, що на ньому, безумовно, повішуся. Скреготав зубами, як душа пекельна, і лікті кусав. І ніякого шляху не бачив перед собою. І вже наступного дня порушив їхні умови. Поїхав до найближчого товариша, і пішл…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger