берег[бе́рег]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
бе́рег -а, ч. 1》 Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. Пуст и тися б е рега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. 2》 чого і без додатка . Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін. 3》 Край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, ущелини і т. ін.). 4》 тільки мн. Краї тканини, посуду. || Краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля.
БЕ́РЕГ, а, ч. 1. Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться (Т. Шевченко); Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги (І. Нечуй-Левицький); На березі комашнею стоять і ходять люди (В. Винниченко); Він з жахом позадкував від високого берега. Дунай темнів унизу, як прірва (О. Гончар); Окуня й плітку, в'яза і плоскирку, карася і підлящика – будь-яку рибу можна спіймати у період нересту неподалік берега (з газ.). 2. чого і без дод. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін. В 1895 році мене перенесено [переведено] на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. (М. Коцюбинський); Другий берег був покритий густим молодим ліском (Л. Мартович). 3. Край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, ущелини і т. ін.). Тихо тут, свіжо тут, вільно тут! Тільки пташки щебечуть, зашелестить, похилиться пшениця від вітру (а вона так і має своїм струнким стеблом по березі стежки) (М. Коцюбинський); Пофарбовані в біле береги тротуару здавалися примарною стрічкою, яка розгорталась під ногами (О. Донченко). 4. перев. мн. Край тканини, посуду. Принесу хвартух [фартух] дорогий – золотії береги (Сл. Гр.); Ястшембський купив Василині дорогу червону хустку з зеленими берегами (І. Нечуй-Левицький); Дівчата .. вишивали [гасло] на полотні. Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги (К. Гордієнко); Вінця, а також місця, де кінчається берег і починається дно миски, вкриті широкими смугами червені та вохри з вузенькими контурами описки (із журн.); // Край книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поле (у 7 знач.). Книжка з золотими берегами (Сл. Гр.); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски або уваги червоним олівцем (І. Франко); Плями на берегах [сторінок] таїли в собі приємні й неприємні згадки (Н. Рибак).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 168
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | бе́рег | береги́ |
| Родовий | бе́рега | берегі́в |
| Давальний | берегові́ / бе́регу | берега́м |
| Знахідний | бе́рег | береги́ |
| Орудний | бе́регом | берега́ми |
| Місцевий | берегові́ / бе́регу / бере́зі | берега́х |
| Кличний | бе́регу | береги́ |
Написання і вимова
- Правопис
- бе́рег іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бе́реги Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Бе́рег, -рега, -регові, на бе́резі; -реги́, -гі́в, -га́м, по -га́х Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- бе́рег [береиг] -га, м. (на) -еиз'і, мн. беиреиги, беиреиг'іў два береигие Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
виходити / вийти з берегів
Перевершувати міру звичайного, усталеного. Гнів людський виходить з берегів (Л. Первомайський); І знову задзвеніли бокали, бризнуло святковим салютом шампанське. Лунала музика. Весілля виходило з берегів (В. Вільний). входити / ввійти в (свою) колію. Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т. ін. Проходили повз (містечко).. білі, червоні, махновці, петлюрівці... Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції... А потім знову все входило в колію (В. Еллан-Блакитний); — Тихе й просте життя сільського священика ввійшло в свою колію (М. Старицький); Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й…
Фразеологічний словник української мовидержатися (триматися) свого берега
Притримуватися своїх принципів; діяти розважливо, помірковано. — Мені здається, що Соломія з таких, що крутиться, вертиться й берега не держиться (І. Нечуй-Левицький); Усяк до чого-небудь вдався, Той робить те, другий — друге; Всяк свого берега й держався. (Л. Глібов).
Фразеологічний словникприставати / пристати до якогось берега
Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т.ін.; щось вирішувати. Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач); — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила мати доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський); Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий тобі пішов? (В. Шевчук). до якого берега пристати? Коваль: То до якого ж берега пристанемо? Цар: Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Вс…
Фразеологічний словникПриповідки
Від одного берега відстав, а до другого не пристав
Ніяк не може знайти свого місця у житті, ніде не приживається.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧий берег, того й риба
Про право власності.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…едців, щоб розповісти їм жарт, коли мовчазні виконавці вироку, затуляючись плавниками, щоб їх не оглушило, підплили до говорющої риби і, взявши на спини, одним махом винесли її на берег. Там вони її поставили на ноги, і, вручивши листок, де було намальовано, що їй назавжди заборонено користуватися водяним царством, зникли в глибині. З цих пір риба стала жити на б…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger