бистрий
Дані Атласу
Значення
Який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий. Кого ж, сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже… Де милий ночує: чи в темному гаю. Чи в бистрім Дунаю...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бистрій | жін., давальний |
| бистра | жін., кличний |
| бистрій | жін., місцевий |
| бистра | жін., називний |
| бистрою | жін., орудний |
| бистрої | жін., родовий |
| бистру | жін., знахідний |
| бистрому | чол., давальний |
| бистрий | чол., кличний |
| бистрім | чол., місцевий |
| бистрому | чол., місцевий |
| бистрий | чол., називний |
| бистрим | чол., орудний |
| бистрого | чол., родовий |
| бистрого | чол., знахідний |
| бистрий | чол., знахідний |
| бистрому | сер., давальний |
| бистре | сер., кличний |
| бистрім | сер., місцевий |
| бистрому | сер., місцевий |
| бистре | сер., називний |
| бистрим | сер., орудний |
| бистрого | сер., родовий |
| бистре | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бистрая | жін., кличний |
| бистрая | жін., називний |
| биструю | жін., знахідний |
| бистреє | сер., кличний |
| бистреє | сер., називний |
| бистреє | сер., знахідний |
| бистрії | множина, кличний |
| бистрії | множина, називний |
| бистрії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- би́стрий прикметник Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
би́стрий на ро́зум
Здатний швидко міркувати; тямущий, кмітливий. Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно .. що .. слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Я. Гримайло).
Фразеологічний словник української мовиби́стрий на сло́во
Який, не задумуючись, дає метку, влучну відповідь; дотепний. Антон Коза, говіркий, насмішкуватий, бистрий на слово (О. Копиленко).
Фразеологічний словник української мовиохопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (по́глядом і т. ін.) що
Оглянути, побачити перед собою що-небудь повністю, на всю широчінь. Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбережжя (О. Гончар); Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда); Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет); Ліси й ліси .. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник); Іноді .. закльовувались у голові невеличкі ростки якихся (якихось) таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиобхопи́ти би́стрим о́ком
Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Я замолоду був дуже бистрий, то вже за якісь півгодини в найкращому гуморі зійшов на долину почекати Богдана, прецінь ми умовилися, що недовго там пробудемо.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger