битися[би́тися]

би́тися б' ю ся, б' є шся; наказ. сп. б и йся; недок. 1》 з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2》 Удаватися до бійки, бити кого-небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). 3》 Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось. 4》 над чим і без додатка , перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. || з чим . Намагатися подолати, перебороти що-небудь, не піддаватися чомусь. || Жити у злиднях, сяк-так перебуватися. 5》 Розбиватися на шматки. 6》 З силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.), бурхливо витікати. 7》 Пручатися. || Ворушитися (про дитину в утробі матері). 8》 Ритмічно рухатися, пульсувати; подавати ознаки життя. Битися у конвульсіях .

БИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся; наказ. сп. би́йся; недок. 1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко); В шибку билась здорова муха (М. Коцюбинський); Він бився головою об стіл (Л. Дмитерко); Рідна сестра, як зигзиця, б'ється об мури грудьми (В. Стус); * Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці... (Панас Мирний); “А коли ж студентам вчитись?” – тривожно билися думки мої (А. Крижанівський); Репетували жаби, і їхні голоси билися в порожніх будинках (В. Яворівський); // Хлюпатися, плескати. Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (І. Нечуй-Левицький); Шелестіли і бились під кручею хвилі (Л. Первомайський). 2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь. Як сп'янчиться [коваль], то .. зараз битись! (Марко Вовчок); Стоїть [хлопець] .. та думає своїм дитячим розумом: – Чого він [батько] б'ється, проклятий? Що я йому зробив? (М. Коцюбинський); // Бити один одного. – Слухай, приятелю, – каже, дишучи важко, Петро, – не буду я з тобою битись; тепер моя рука на тебе не підніметься (П. Куліш); І почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться.., аж пір'я з них летить (Леся Українка); У дворику гралися діти, билися за розсипане пшоно голуби (О. Бердник); // Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Бичок наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний). 3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось. За городом Келебердою Овраменко з туркою б'ється (з народної пісні); Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок); Дурний [Медвідь] не був, бо світу немало звидів [побачив], на війні бився, умів читати (Б. Лепкий); За що ж билися запорожці проти польських та московських панів, які брали Україну в неволю? (В. Винниченко); – Закріпи перемогу! – ми чули в бою, Коли бились за землю священну свою (М. Нагнибіда). 4. над чим і без дод., перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. Усюди старається [Настя], б'ється, достає.., чого мужикові хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко); Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (М. Коцюбинський); Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (О. Гончар); У природі існує багато загадок, над якими б'ються вчені, й одна з них – полтергейст (із журн.); // з чим. Намагатися подолати, перебороти що-небудь (перев. тяжке життя, нужду і т. ін.). – Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (І. Нечуй-Левицький); Все своє життя він бився з нуждою, все життя стягався на худобу (М. Стельмах); // Жити в злиднях, сяк-так перебиватися. – Бач, доню, – було мати каже, – яка наша доля! Цілий вік б'ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Ганна Барвінок); Хоч як він б'ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (М. Стельмах). 5. Розбиватися на шматки. Нехай горшки б'ються – на гончарову голову (Номис). 6. Із силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.), бурхливо витікати. Тут бились водограї поруч димних домен (М. Терещенко); Б'ється глибоке джерельце – чисте, як материні сльози (І. Муратов). 7. Сильно трястися, кидатися, метатися. Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Г. Квітка-Основ'яненко); Ридала, билася [генеральша], .. нечистую Огненную сльозу лила (Т. Шевченко); Панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист (М. Коцюбинський); В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б'ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (О. Гончар); // Пручатися. Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (О. Донченко); Коні іржали, билися у воді, бо мулисте дно ловило їх і затягало під воду (із журн.); // Ворушитися (про дитину в утробі матері). Вона була вже матір'ю, чула, що щось коїться з нею, щось б'ється під її серцем... (Панас Мирний); – Ще не б'ється? – усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Григорій Тютюнник); // Тріпотіти крилами (про птахів). Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері .. зграєю в'ються, б'ються, кружляють над його узголов'ячком (Марко Вовчок); – Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах, Жайворонок бився в вишині (Я. Шпорта); * Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Н. Рибак). 8. Ритмічно рухатися, пульсувати. Немає з ким полюбитись. Серцем поділитись... Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Т. Шевченко); Поки б'ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (В. Сосюра); Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (М. Руденко); * Образно. З кожним кроком почувалось, як б'ється потужний пульс майбутньої будови (Л. Дмитерко). (1) Би́тися навкула́чки (рідко на кула́чки) – брати участь у кулачному бою.…