бичачий

прикметник · «Прикм. до бик¹. Землю почали обробляти з допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61); Від бичачих морд віяло теплом (Тют., Вир, 1960, 90); /...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom бик + -а́чий.

Морфологія32 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Прикм. до бик¹. Землю почали обробляти з допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61); Від бичачих морд віяло теплом (Тют., Вир, 1960, 90); /...

Етимологія

From бик + -а́чий.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
бичачій	жін., давальний
бичача	жін., кличний
бичачій	жін., місцевий
бичача	жін., називний
бичачою	жін., орудний
бичачої	жін., родовий
бичачу	жін., знахідний
бичачому	чол., давальний
бичачий	чол., кличний
бичачім	чол., місцевий
бичачому	чол., місцевий
бичачий	чол., називний
бичачим	чол., орудний
бичачого	чол., родовий
бичачого	чол., знахідний
бичачий	чол., знахідний
бичачому	сер., давальний
бичаче	сер., кличний
бичачім	сер., місцевий
бичачому	сер., місцевий
бичаче	сер., називний
бичачим	сер., орудний
бичачого	сер., родовий
бичаче	сер., знахідний

Написання і вимова

Правопис: бича́чий прикметник до бик — тварина Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Бича́чий, -ча, -че; -ча́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Самчук У. · Улас Самчук. Віднайдений рай (збірка) · 1905

Карк міцний, бичачий, оброслий ясно-рудими волосинками, не дуже чистий.

literary_fts · 52818f37_c0018

Джерело: literary_fts

Переклад

бичачий↔

bovine (of, relating to or resembling cattle)

Джерело: dmklinger