благословення[благослове́ння]

благослове́ння -я, с. , заст. 1》 Дія за знач. благословляти , благословити 1), 2). 2》 Згода, дозвіл, схвалення.

БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, рідко БЛАГОСЛОВІ́ННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2. Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Диякон, а з ним усі .. підходять під благословення до єпископа (Леся Українка); Пустельник схилився на коліно й звів на образ очі. – Благослови, отче! – промовив, немов до живого. Почекав з хвилину, ніби слухаючи формулу благословіння з уст патріарха, й тоді підвівся (Н. Королева); Все старе, що примовлялося батьками й дідами до благословення, тепер неначе до пуття не йшло (Ю. Смолич); Правицю підніс Кирило для благословення, а лівицею тримає створену разом із братом азбуку (із журн.); * Образно. Якої радості зазнав я, сестро .. Будь же благословенна благословенням життя (В. Підмогильний). 2. Згода, дозвіл, схвалення. Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті (Біблія. Пер. І. Огієнка); Спершу ішли сотні. Потім – тисячі прибували по благословіння й напуття святої стариці (Г. Колісник); Опера “Мойсей” отримала благословіння Святійшого отця Івана Павла II (з газ.); Отримати батьківське благословення на шлюб.