До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · Б

блищати

дієслово · «1. чим і без додатка. Світитися яскравим світлом; сяяти. Не блищало сонечко.. — Дощ ішов івітер вив (Щог., Поезії, 1958, 175); На небі зірочки блищали (Гл., Вибр., 1957, 275); /...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія23 форми

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія41 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад4 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. чим і без додатка. Світитися яскравим світлом; сяяти. Не блищало сонечко.. — Дощ ішов івітер вив (Щог., Поезії, 1958, 175); На небі зірочки блищали (Гл., Вибр., 1957, 275); /...

Морфологія

дієслово · 23 форми · VESUM

Інфінітив: блищати

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	блищу	блищимо / блищим
2 особа	блищиш	блищите
3 особа	блищить	блищать

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	блищатиму	блищатимем / блищатимемо
2 особа	блищатимеш	блищатимете
3 особа	блищатиме	блищатимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
блищать	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: блища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Блища́ти, блищу́, блищи́ш, -ща́ть; блищи́, -щі́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: блища́ти [блиешчатие] -шчу, -шчиш, -шчиемо, -шчиете; нак. -шчи, -шч'іт' Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

злегка або час від часу блискати

БЛИ́СКАТИМИГА́ТИБЛИ́КАТИВИБЛИ́СКУВАТИБЛИСКОТІ́ТИРОЗБЛИ́СКУВАТИСЯРОЗБЛИ́СКУВАТИПОБЛИ́СКУВАТИПОЛИ́СКУВАТИЗБЛИ́СКУВАТИзлегка або час від часу блискатиПРОБЛИ́СКУВАТИслабко, невиразно блискати крізь яку-небудь перешкодуМИГТІ́ТИМИГОТІ́ТИМЕРЕХТІ́ТИГРА́ТИВИГРАВА́ТИБРИНІ́ТИІСКРИ́ТИСЯІСКРИ́ТИЛЕЛІ́ТИРЯХТІ́ТИблискати, відбиваючи світло; про очі — сяяти тремтливим блискомСПАЛА́ХУВАТИчас від часу сяяти яскравішеКРЕСА́ТИПОЛОСУВА́ТИпро джерело світла — спалахувати, освітлюючи що-небудь смугами

бли́снутивідбли́скуватиперелива́тисясвіти́ти

БЛИСТІ́ТИБЛИЩА́ТИСЯСВІТИ́ТИСЯСВІТИ́ТИСЯ́ЯТИСІЯ́ТИПРОМЕНІ́ТИПРОМЕНИ́ТИСЯЗОРІ́ТИЯСНІ́ТИ

бли́скатисвіти́ти

БЛИСТІ́ТИГОРІ́ТИПАЛА́ТИПАЛАХКОТІ́ТИСВІТИ́ТИСЯСВІТИ́ТИСЯ́ЯТИСІЯ́ТИІСКРИ́ТИСЯПРОМЕНІ́ТИПРОМЕНИ́ТИСЯЗОРІ́ТИЖЕ́ВРІТИ

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Shevchenko is OK · 1960

Це була епоха (згодом чомусь названа романтичною), коли плакали всі, плакали відверто і з насолодою, вголос, носовички були неймовірно важливим атрибутом кожної більш-менш витонченої особистості, очі починали самі собою блищати і сльозитися вже з першими рядками, плач над твором мистецтва вважався його найвищою оцінкою.

literary_fts · 064c73a5_c0002

Джерело: literary_fts

Переклад

блищати↔

shine (to reflect light)glint (to flash briefly)glitter (to sparkle with light)shine (to distinguish oneself)

Джерело: dmklinger