блудний
Дані Атласу
Значення
1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий — Ось що враз задумав він (Фр., XII, 1953, 114). ◊ Блу́дн...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| блудній | жін., давальний |
| блудна | жін., кличний |
| блудній | жін., місцевий |
| блудна | жін., називний |
| блудною | жін., орудний |
| блудної | жін., родовий |
| блудну | жін., знахідний |
| блудному | чол., давальний |
| блудний | чол., кличний |
| блуднім | чол., місцевий |
| блудному | чол., місцевий |
| блудний | чол., називний |
| блудним | чол., орудний |
| блудного | чол., родовий |
| блудного | чол., знахідний |
| блудний | чол., знахідний |
| блудному | сер., давальний |
| блудне | сер., кличний |
| блуднім | сер., місцевий |
| блудному | сер., місцевий |
| блудне | сер., називний |
| блудним | сер., орудний |
| блудного | сер., родовий |
| блудне | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- блу́дний 1 прикметник той, що блукає; помилковий блу́дний 2 прикметник розпусний рідко Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
блу́дний син, книжн
Той, хто повертається з каяттям, визнанням своїх провин. Вона прийме його і його покуту.. І він .. Яким він вернеться? Блудним сином... Та на се ж треба вже нелюдського терпіння (Г. Хоткевич); — Розступіться, дайте блудному синові поцілувати сходинки рідного міста!.. Блудний син вернувся к отчому дому! (Б. Нечереда); Промовець був у даному разі не лише батьком молодого, але й представником тієї задніпровської Житомирщини, яка владно кликала до себе свого блудного сина (Л. Дмитерко).
Фразеологічний словник української мовизаблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́
Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Панч); Піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю (П. Колесник); В’яжуться люди в товариства... та й Івана беруть між себе. А він ходить, наче та блудна вівця (Л. Мартович); Ой ходжу-блуджу я по улоньці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та вірненького слівця (Укр.. пісні).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Уздрівши здалека весь наш рід і хату, він упав додолу і повз до нас кроків, може, сто на животі, перекидаючись на спину і голосно плачучи від повноти щастя, мов блудний син у святому письмі.
Джерело: literary_fts