божевілля[божеві́лля]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
божеві́лля -я, с. 1》 Стан божевільного (у 1 знач. ). 2》 розм. Нерозумний, нерозважний вчинок.
БОЖЕВІ́ЛЛЯ, я, с. 1 . Стан божевільного (у 1 знач.). [Люцій:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! (Леся Українка); Квітки ж він полюбив до божевілля (В. Підмогильний); Нестямні очі його світилися божевіллям (О. Довженко); Люди на грані божевілля взялися на цю команду гатити в щитки кулаками... (І. Багряний); Чорні, хмарні думки доводили Марію до божевілля (Ю. Мушкетик). 2. розм. Нерозумний, нерозважний вчинок. Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля (О. Гончар); Раптом цей намір – розшукати дівчину вночі .. – здався йому божевіллям (О. Бердник).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | божеві́лля | божеві́лля |
| Родовий | божеві́лля | божеві́ль |
| Давальний | божеві́ллю | божеві́ллям |
| Знахідний | божеві́лля | божеві́лля |
| Орудний | божеві́ллям | божеві́ллями |
| Місцевий | божеві́ллі / божеві́ллю | божеві́ллях |
| Кличний | божеві́лля | божеві́лля |
Написання і вимова
- Правопис
- божеві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Божеві́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ивосте, вона не була експонатом тієї виставки. Була просто відвідувачка, що звертала на себе увагу неоковирними рухами і безецною російською мовою. З того дня я пережив усі стадії божевілля, мелодраматичного паскудства у західному стилі.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger