божевільний[божеві́льний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
божеві́льний -а, -е. 1》 Який має психічний розлад; психічно хворий. || у знач. ім. божев і льний, -ного, ч. ; божев і льна, -ної, ж. Психічно хвора людина. || Який виражає божевілля. 2》 зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. || Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). 3》 перен. Дуже великий, сильний, надмірний.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який має психічний розлад; психічно хворий. Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою (М. Коцюбинський); Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); // у знач. ім. божеві́льний, ного, ч.; божеві́льна, ної, ж. Психічно хвора людина. Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних (Леся Українка); Згадалося, як раніше вкидали упертих і непоправних політичних в'язнів у товариство божевільних (І. Багряний); Я випадково зустріла біля Павлівської лікарні в Києві божевільних. Мене це вразило (О. Бердник); * У порівн. Він схилив голову, щоб не так кидалась у очі права щока, яка смикалась, як божевільна, і завмер (А. Дімаров); // Який виражає божевілля. Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, світить божевільними очима (Ю. Збанацький); Юнак засміявся і в його глибоких, трохи божевільних очах замерехтіли вогняні зірочки (О. Бердник). 2. зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. – Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); Старого Йоселя я просто не пізнавав. Немов щез у ньому добрий, розсудливий і люблячий батько й зостався лише дражливий божевільний деспот (Г. Хоткевич); // Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). Голова гаряча в дівчини і в голові такі божевільні складалися плани (А. Головко); Твої думки, Сокіл, божевільні, але хіба наша епоха нормальна? (О. Бердник). 3. перен. Дуже великий, сильний, надмірний. Почне молитися [Параскіца] – і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком (М. Коцюбинський); Поїзд летів божевільною скорістю [швидкістю] (О. Кобилянська); Максим .. ішов божевільним темпом (І. Багряний). ◇ (1) Як божеві́льний, зі сл. бігти, кричати і т. ін. – дуже сильно, нестримно, швидко і т. ін. Раптом в цю тишу ввірвалось щось дике і щось безглузде. Як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом (М. Коцюбинський).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 222
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| божеві́льній | жін., давальний |
| божеві́льна | жін., кличний |
| божеві́льній | жін., місцевий |
| божеві́льна | жін., називний |
| божеві́льною | жін., орудний |
| божеві́льної | жін., родовий |
| божеві́льну | жін., знахідний |
| божеві́льному | чол., давальний |
| божеві́льний | чол., кличний |
| божеві́льнім | чол., місцевий |
| божеві́льному | чол., місцевий |
| божеві́льний | чол., називний |
| божеві́льним | чол., орудний |
| божеві́льного | чол., родовий |
| божеві́льного | чол., знахідний |
| божеві́льний | чол., знахідний |
| божеві́льному | сер., давальний |
| божеві́льне | сер., кличний |
| божеві́льнім | сер., місцевий |
| божеві́льному | сер., місцевий |
| божеві́льне | сер., називний |
| божеві́льним | сер., орудний |
| божеві́льного | сер., родовий |
| божеві́льне | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| божеві́льні | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- божеві́льний 1 прикметник психічно хворий; нерозсудливий; який є ознакою божевілля божеві́льний 2 іменник чоловічого роду, істота психічнохвора людина Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Божеві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- божеві́льний [божеив’іл'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
як божевільний, зі сл. бігти, кричати і т. ін. Дуже сильно, нестримно, швидко і т. ін. Раптом в цю тишу ввірвалось щось дике і щось безглузде
Як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом (М. Коцюбинський)
Фразеологічний словник української мовияк божевільний, зі сл. бігти, кричати і т.ін
Дуже сильно, нестримно, швидко і т.ін. Раптом в цю тишу ввірвалось щось дике і щось безглузде. Як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…справедливого обурення чи бодай заздрості. Найдужче тебе цікавило тільки те, як би звідси урити, опинившися нарешті десь на поверхні ще. Можливо, існуючого міста Москви. Адже цей божевільний день повинен був я косі) закінчитися! І коли зненацька з-за одного зі столів, немов з-над злітної смуги, назустріч тобі стрімко підвелася велика й червона ряжка твого однокурсника…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger