боян
Дані Атласу
Значення
Співець, поет. Поетом-соловейком, народним бояном назвали гуцули Юрія Федьковича, талановитого виразника їх надій і сподівань (Літ. Укр., 12.VIII 1969, 3); Міцкевичу, північному...
Морфологія
іменник · 10 маркованих форм · VESUM
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| боянові | чол., давальний |
| бояну | чол., давальний |
| бояне | чол., кличний |
| бояні | чол., місцевий |
| боянові | чол., місцевий |
| бояну | чол., місцевий |
| боян | чол., називний |
| бояном | чол., орудний |
| бояна | чол., родовий |
| бояна | чол., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- боя́н іменник чоловічого роду, істота співець, поет Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Я тепер все разом: Нарком, Кочубей і Гапон, Гармонь, Балабайка й Пістон, Цар-пушка і Цар-барабан, Придворний "шутнік" і "болван", В цілому ж — совєтський Боян — Дем'яно-Сулеймо-Бажан".
Джерело: literary_fts
Вікіпедія
Боян
Боян, Янь, Іоанн (1016–1106) — поет-співець Русі, відомий за згадкою в «Слові о полку Ігоревім», де його ім'я зустрічається сім разів. Ім'я Бояна виявлено також в одному з написів у Софійському соборі в Києві. Існує гіпотеза, що під іменем «Янь» він згадується у «Повісті врем'яних літ», «Києво-печерський патерик» називає його Іоанном Боян, без сумніву, власна назва. Хоча ім'я Боян справді існувало на Русі, багато дослідників вважали, що в цьому випадку це піднесений до власного імені загальний іменник «баян», що означало співця, тобто рівнозначний за значенням словам «скальд», «бард».
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%8F%D0%BD