Лексикон · A-Я · Б
бриніти
дієслово · «1. Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. Там бубни й сопілки бринять (Л. Укр., IV, 1954, 122); // Дзвінко звучати. Тонкий голосок її.. брин...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія23 форми
готовоНаписання і вимова3 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія48 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія1 вираз
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. Там бубни й сопілки бринять (Л. Укр., IV, 1954, 122); // Дзвінко звучати. Тонкий голосок її.. брин...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: бриніти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | бриню | бринимо / бриним |
| 2 особа | бриниш | брините |
| 3 особа | бринить | бринять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | бринітиму | бринітимем / бринітимемо |
| 2 особа | бринітимеш | бринітимете |
| 3 особа | бринітиме | бринітимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бриніть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- брині́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Брині́ти, бриню́, -ни́ш; брини́, -ні́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- брині́ти [бриен’ітие] -нит' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
злегка або час від часу блискати
БЛИ́СКАТИМИГА́ТИБЛИ́КАТИВИБЛИ́СКУВАТИБЛИСКОТІ́ТИРОЗБЛИ́СКУВАТИСЯРОЗБЛИ́СКУВАТИПОБЛИ́СКУВАТИПОЛИ́СКУВАТИЗБЛИ́СКУВАТИзлегка або час від часу блискатиПРОБЛИ́СКУВАТИслабко, невиразно блискати крізь яку-небудь перешкодуМИГТІ́ТИМИГОТІ́ТИМЕРЕХТІ́ТИГРА́ТИВИГРАВА́ТИІСКРИ́ТИСЯІСКРИ́ТИЛЕЛІ́ТИРЯХТІ́ТИблискати, відбиваючи світло; про очі — сяяти тремтливим блискомСПАЛА́ХУВАТИчас від часу сяяти яскравішеКРЕСА́ТИПОЛОСУВА́ТИпро джерело світла — спалахувати, освітлюючи що-небудь смугами
бли́снутиблища́тивідбли́скуватиперелива́тисясвіти́ти
виділятися яскравим, перев. червоним, кольором
ГОРІ́ТИвиділятися яскравим, перев. червоним, кольоромПАЛА́ТИПАЛАХКОТІ́ТИПАЛАХКОТА́ТИПАЛЕНІ́ТИПОЛУМ'ЯНІ́ТИПЛОМЕНІ́ТИЖАХТІ́ТИЯРИ́ТИСЯЯРІ́ТИЯРІ́ТИСЯЖАРІ́ТИЖЕ́ВРІТИЖЕ́ВРІТИСЯВОГНІ́ТИВИГРАВА́ТИЛЕЛІ́ТИПЛОМЕНІ́ТИСЯ
видавати або утворювати чим-небудь високий, протяжний металевий звук
ДЗВЕНІ́ТИвидавати або утворювати чим-небудь високий, протяжний металевий звукДЗЕЛЕНЧА́ТИБРИНЬЧА́ТИДЗИНЧА́ТИ
деренча́ти
про голос, сміх тощо — звучати високо, дзвінко
ДЗВЕНІ́ТИпро голос, сміх тощо — звучати високо, дзвінко
перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові
ДЗИЖЧА́ТИперев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому руховіЗУМКОТІ́ТИДЗВЕНІ́ТИДЗИНЧА́ТИДЗУМІ́ТИДЗЕЛЕНЧА́ТИФУРЧА́ТИХУРЧА́ТИГУДІ́ТИГУСТИ́ДЖМЕЛІ́ТИДЗИ́ЗКАТИдзи́знутидзи́ґнути
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Фразеологізми та сталі вирази
жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка
(Петро:) А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); (Петро:) Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Франко І. · Іван Франко. Перехресні стежки · 1856
Євгенію пригадався віршик Боровиковського "Цар природи"*, і в його голові, мов чміль, почали ненастанно бриніти його кінцеві строфи:
literary_fts · 62fe6c44_c0135
Джерело: literary_fts
Переклад
бриніти↔
to buzz
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)