брудний[брудни́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
брудни́й - а , - е . 1》 Покритий брудом (у 1 знач. ), болотом; з брудом. 2》 Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато-мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота . 3》 перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. || Сороміцький, непристойний. Брудн і т о ни муз. — специфічнонегритянський, характерний для джазу спосіб звукодобування, пов'язаний з навмисно нечистим (брудним) інтонуванням.
БРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. Видко [видно] обом – і Андрієві, і Маланці, – як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Ніс його виразно красувався на бруднім фоні стіни (В. Винниченко); – Хто б це міг .. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О. Донченко); Брудна земля. 2. Нечистий, замазаний, забруднений. – Дай, братику, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі (Сл. Гр.); Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а брудні – аж чорні (Панас Мирний); Сплинули води брудними потічками, прилетіли бузьки з далеких країн (Н. Кобринська); Шапок не було майже ні в кого, голови були замотані брудними, рваними ганчірками (В. Винниченко); Навіть брудний од сажі сніг на клумбах серед двору [заводу] виглядав чепурно (Ю. Яновський); На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки (Л. Дмитерко); // Сірувато-мутний (про колір). Брудні та важкі хмари вистилали високе небо (Панас Мирний); Брудний світ ледве проходив знадвору крізь маленьке, похилене віконце (В. Винниченко); // При виконанні якого людина брудниться. Брудна робота. 3. перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. Він [Андрюша] хоче подалі від цього чорного брудного діла (М. Хвильовий); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); Брудні лапи цензури душили пісню Лесі Українки (з газ.); // Сороміцький, непристойний. Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими (Леся Українка); Йому здавалося зараз, що через свої брудні й ниці зносини з жінками він тільки й став підготований до справжньої любові (В. Підмогильний); Розкотистий регіт розітнувся по хаті. Почалися крики, брудні, погані (С. Черкасенко). 4. перен., розм. Нечесно зароблений, здобутий унаслідок махінацій. Потрібне базове законодавство, яке має регламентувати механізм попередження будь-яких спроб легалізувати брудні кошти (з газ.).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 72
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| брудні́й | жін., давальний |
| брудна́ | жін., кличний |
| брудні́й | жін., місцевий |
| брудна́ | жін., називний |
| брудно́ю | жін., орудний |
| брудно́ї | жін., родовий |
| брудну́ | жін., знахідний |
| брудно́му | чол., давальний |
| брудни́й | чол., кличний |
| брудні́м | чол., місцевий |
| брудно́му | чол., місцевий |
| брудни́й | чол., називний |
| брудни́м | чол., орудний |
| брудно́го | чол., родовий |
| брудно́го | чол., знахідний |
| брудни́й | чол., знахідний |
| брудно́му | сер., давальний |
| брудне́ | сер., кличний |
| брудні́м | сер., місцевий |
| брудно́му | сер., місцевий |
| брудне́ | сер., називний |
| брудни́м | сер., орудний |
| брудно́го | сер., родовий |
| брудне́ | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- брудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- брудни́й [брудний] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…угорі над собою. "Зверніть увагу на потовиділення", — додав ще хтось. "Так, відпускає", — зі знанням діла озвався ще один. Найближчою була Рома, вона обережно розмотувала йому той брудний посірілий бинт, а потім витирала чоло і скроні мокрою губкою, отже, він таки повернувся до цієї найсухішої з кімнат, і хоч на разі було страшенно важко визначити за кольором шкіри…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger