До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · Б

бруднити

дієслово · «1. Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Невеличкі рученята невпокійно бігали по личку, витираючи сльози, бруднили його (Мирний, IV, 1956, 27); Іноді Оленка, бігаючи за мет...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія23 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія48 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад5 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. Невеличкі рученята невпокійно бігали по личку, витираючи сльози, бруднили його (Мирний, IV, 1956, 27); Іноді Оленка, бігаючи за мет...

Морфологія

дієслово · 23 форми · VESUM

Інфінітив: бруднити

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	брудню	бруднимо / брудним
2 особа	брудниш	брудните
3 особа	бруднить	бруднять

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	бруднитиму	бруднитимем / бруднитимемо
2 особа	бруднитимеш	бруднитимете
3 особа	бруднитиме	бруднитимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
бруднить	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: брудни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Орфоепія: брудни́ти [бруднитие] -д(‘)н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -д(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.

ГАНЬБИ́ТИнегідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.БЕЗЧЕ́СТИТИЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИНЕСЛА́ВИТИСОРО́МИТИОСОРО́МЛЮВАТИКОМПРОМЕТУВА́ТИПОГА́НИТИОПОГА́НЮВАТИЧОРНИ́ТИОЧО́РНЮВАТИОЧОРНЯ́ТИПЛЯМУВА́ТИПЛЯМИ́ТИЗАБРУ́ДНЮВАТИПОРО́ЧИТИОПОРО́ЧУВАТИПАПЛЮ́ЖИТИПЛЮГА́ВИТИБЕЗСЛА́ВИТИОБЕЗСЛА́ВЛЮВАТИОСЛА́ВЛЮВАТИОСЛАВЛЯ́ТИОСОРОМЛЯ́ТИОБЕЗЧЕ́ЩУВАТИЗАПЛЯМО́ВУВАТИОСКВЕРНЯ́ТИСПОГА́НЮВАТИПАСКУ́ДИТИОПАСКУ́ДЖУВАТИГИ́ДИТИКАЛЯ́ТИГАБЗУВА́ТИзганьби́тиізганьби́типоганьби́тиоганьби́тизбезче́ститизнече́ститизнесла́витиосоро́митипосоро́митискомпрометува́тиопога́нитиобпога́нитизчорни́тиочорни́тисплямува́тисплями́тизабрудни́тиопоро́читиспаплю́житисплюга́витиобезсла́витиосла́витиобезче́ститизаплямува́тизаплями́тиоскверни́тиспога́нитиопаску́дитипокаля́тиосору́жити

обмовля́ти

зробити кого-, що-небудь брудним

ЗАБРУДНИ́ТИзробити кого-, що-небудь бруднимВИ́БРУДНИТИЗАКАЛЯ́ТИОБКАЛЯ́ТИПОКАЛЯ́ТИСКАЛЯ́ТИЗАМА́ЗАТИВИ́МАЗАТИПОМА́ЗАТИУБРА́ТИЗАДРИ́ПАТИЗАГИ́ДИТИУМА́ЗАТИЗАМАЗУ́РИТИЗАМУ́РЗАТИВИ́ВАЛЯТИПОВАЛЯ́ТИЗАВОЗИ́ТИВИ́ВОЗИТИЗАШМАРУВА́ТИОБШМАРУВА́ТИВИ́ШМАРУВАТИЗАТЯГА́ТИЗАТАСКА́ТИЗАВАЛЯ́ТИЗАМИ́ЗКАТИЗАШУРУВА́ТИВИ́ШУРУВАТИЗАМА́ЦАТИЗАХВАТА́ТИЗАТАЛА́ПАТИЗАПЛЯМУВА́ТИЗАПЛЯМИ́ТИСПЛЯМИ́ТИСПЛЯМУВА́ТИОБПЛЯМИ́ТИЗАМАСТИ́ТИОБМАСТИ́ТИУМАСТИ́ТИОБКВА́ЦЯТИЗАБОЛОТИ́ТИгряззю, багномЗАЯЛО́ЗИТИЗАСА́ЛИТИЗАСМАЛЬЦЮВА́ТИВИ́ЯЛОЗИТИЗАМУСО́ЛИТИОБСМАЛЬЦЮВА́ТИзабру́днюватикаля́тима́затизама́зувативима́зуватиубира́тивбира́тизаги́джуватиума́зувативма́зуватизамазу́рюватизаму́рзуватиму́рзативаля́тиобшмаро́вуватиошмаро́вуватизата́скуватими́зкатизама́цуватиплями́типлямува́тизаплямо́вуватимасти́тизама́щуватиобма́щуватиума́щувативма́щуватизаболо́чуватизаяло́жуватияло́зити

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

брудни́ти (паску́дити, каля́ти і т. ін.) ру́ки

1. Зв’язуватися з ким-небудь непорядним, нечесним (перев. у бійці). — Та не подонок? — ще й зараз обурюється Микола.— Хотілося йому й по тикві дати, та вирішили, навіщо руки бруднити (О. Гончар); — До петельок кидаєшся, папірця носиш, та я не боюся. Лише рук не хочу бруднити об тебе (А. Хорунжий). 2. Робити щось невартісне, виконувати недостойну когось роботу. — Сагайдак-бей не жав “хліба козацького”. Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев’яча частка здобутого?! (З. Тулуб); — Вже коли писати, так писати, щоб і руки не паскудити. Спишу я все його життя (І. Нечуй-Левицький); Кадети цілу дорогу висміювали Василя .. Справді, украсти копу проса — це ж така мізерія, що доброму злодієві не варто руки каляти! (Д. Косарик); — Щоб я коло тебе (собаки) руки каляла. А щоб ти не діждала! — і пішла бабина дочка далі, лаючись (Укр.. казки).

Фразеологічний словник української мови

бруднити (паскудити і т.ін.) руки

Зв'язуватися з ким-небудь непорядним, нечесним (перев. у бійці). — Та не подонок? — ще й зараз обурюється Микола.— Хотілося йому й по тикві дати, та вирішили, навіщо руки бруднити (О. Гончар); — До петельок кидаєшся, папірця носиш, та я не боюся. Лише рук не хочу бруднити об тебе (А. Хорунжий). 2. Бути причетним до чого-небудь низького, непристойного. Кадети цілу дорогу висміювали Василя.. Справді, украсти копу проса — це ж така мізерія, що доброму злодієві не варто руки каляти! (Д. Косарик). 2. Робити щось невартісне, виконувати недостойну когось роботу. — Сагайдак-бей не жав хліба козацького. Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев'яча частка здобутого?! (З. Тулуб); — Вже коли писати, так писати, щоб і руки не паскудити. Спишу я все його життя (І. Нечуй-Левицький).

Фразеологічний словник

Літературні засвідчення

Гончар О. · Олесь Гончар. Собор · 1918

— Годилось би йому по тикві дати, та передумали: чи варто руки бруднити? — Треба було його відвести в штаб дружини, — строго зауважила Вірунька.

literary_fts · f9304c4c_c0009

Джерело: literary_fts

Переклад

бруднити↔

soil (to make dirty)(transitive) to dirty, to make dirty, to soil, to sullybegrime (to make (something) dirty)sully (to soil or stain)besmirch (make dirty)

Джерело: dmklinger