буз

іменник · «Бузок. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); *У порівн. Пошила Мотря сорочку, випрала й наділа. Товсте полотно синіло, неначе буз (Н.-Лев., II, 1956, 295).»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологіяочікує VESUM

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія1 вираз

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Бузок. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); *У порівн. Пошила Мотря сорочку, випрала й наділа. Товсте полотно синіло, неначе буз (Н.-Лев., II, 1956, 295).

Написання і вимова

Правопис: буз іменник чоловічого роду бузок діал. Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Буз, -зу, -зові (росл.) = бузо́к Правописний словник Голоскевича (1929)

Фразеологізми та сталі вирази

як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т. ін

Дуже Заглянула (Горпина) в світлицю, де, як пуп синій, лежав Яків і спав мертвим сном, і повернула в кухню (Панас Мирний); — Тепер я (робітник) бачу теж: добра від вас не ждати. Не дивно, що й продукція у вас така. Не можна ж, бач, критикувати Вже навіть синього як пуп той гусака! (А. Косматенко); Тряслась (Сивилла), кректала, побивалась, Як бубон синя стала вся (І. Котляревський).

Фразеологічний словник української мови

Літературні засвідчення

Антонич Б.-І. · Богдан-Ігор Антонич. Бронзові м'язи · 1909

Прибрані в вічної весни зелений буз, махом руки, маршем ноги вітаємо сонця брус ми – бадьорі бронзові боги.

literary_fts · bf6490fe_c0000

Джерело: literary_fts