бурхливий[бурхли́вий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
бурхли́вий -а, -е. 1》 Який бурхає, бушує. 2》 перен. Сповнений подій, хвилювань; неспокійний. 3》 перен. Який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий (про почуття та їх вираження). 4》 Дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь).
БУРХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який бурхає, бушує. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко); Над тим бурхливим морем .. лунав протяглий жалібний спів (М. Коцюбинський); За вікном надворі бурхлива негода зимова (Іван Ле); Як темне паліччя у воді, в бурхливому вирі десь на лісосплаві, так вони [птахи] у високості нуртують, ходять кругами, змішуються, пірнають-зринають у небесній своїй круговерті (О. Гончар). 2. Дуже швидкий; нестримний (про розвиток, зростання чого-небудь). Т. Шевченко жив і творив в епоху бурхливого розвитку стилів і жанрів літератури (з наук.-попул. літ.). 3. перен. Сповнений подій, хвилювань; неспокійний. Захотілось бурхливого життя. Мене вже давно тягло повчителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); Він [письменник] ніколи не напише роману з сучасного бурхливого .. життя (М. Хвильовий). 4. перен. Який виявляється з великою силою; дуже сильний, палкий (про почуття та їх вираження). Мовчазні, похмурі, ніби й не прихильні до Мухтарова, люди схопилися з лав і бурхливою овацією покрили його слова (Іван Ле); Все, що було найкраще в його душі, Маша сколихнула, пробудила своїм бурхливим освідченням (О. Гончар).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бурхли́вій | жін., давальний |
| бурхли́ва | жін., кличний |
| бурхли́вій | жін., місцевий |
| бурхли́ва | жін., називний |
| бурхли́вою | жін., орудний |
| бурхли́вої | жін., родовий |
| бурхли́ву | жін., знахідний |
| бурхли́вому | чол., давальний |
| бурхли́вий | чол., кличний |
| бурхли́вім | чол., місцевий |
| бурхли́вому | чол., місцевий |
| бурхли́вий | чол., називний |
| бурхли́вим | чол., орудний |
| бурхли́вого | чол., родовий |
| бурхли́вого | чол., знахідний |
| бурхли́вий | чол., знахідний |
| бурхли́вому | сер., давальний |
| бурхли́ве | сер., кличний |
| бурхли́вім | сер., місцевий |
| бурхли́вому | сер., місцевий |
| бурхли́ве | сер., називний |
| бурхли́вим | сер., орудний |
| бурхли́вого | сер., родовий |
| бурхли́ве | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- бурхли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Бурхли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- бурхли́вий [бурхливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
"Артурові Брати", безумовно, напоролися на одностайно гостру відсіч критики і такий же бурхливий читацький успіх. Книжку було розпродано за декілька місяців, передусім завдяки двом трьом судовим позовам до упорядника. Усі процеси Артур Пепа з веселим тріском програв, але без…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger