буря[бу́ря]

бу́ря -і, ж. 1》 Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом. 2》 перен. Глибоке хвилювання. 3》 чого , перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів.

БУ́РЯ, і, ж. 1. Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом. Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Г. Квітка-Основ'яненко); В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі (Леся Українка); Наші діди були чабани і виганяли товар на вигін, а біля підбитого бурею дуба грали на сопілках (М. Хвильовий); Минулася буря – і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (М. Рильський); Якщо конюшина стоїть надто прямо – це віщує наближення бурі (із журн.). 2. перен. Явища, події, що викликають глибокі потрясіння в житті людини, суспільства. Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (І. Котляревський); Іще люблю я до безумства наші українські степи, де промчалась синя буря громадянської баталії (М. Хвильовий); А життєві бурі вриваються у плин життя раптово, жорстоко, безжально (О. Бердник); Ісус цілком свідомий того, яку страшну бурю судилося йому здійняти у світі (із журн.). 3. перен. Глибоке хвилювання. Ти не знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє!.. (В. Сосюра); Звичайні слова: “У мене є дочка, моя дочка”, – здіймали в грудях солодку бурю (В. Дрозд). 4. чого, перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення чого-небудь. Буря оплесків розірвала тишу (В. Владко); – Друзі! Одне це слово, одне це – перекладене дівчиною – звертання викликало серед румунів бурю радості (О. Гончар). △ (1) Магні́тна (геомагні́тна) бу́ря – короткочасна різка зміна магнітного поля Землі, пов'язана з утворенням і розвитком сонячних плям. Встановлено, що багато явищ на Землі – полярні сяйва, геомагнітні бурі й умови чутності радіостанцій пов'язані з сонячною діяльністю (з наук.-попул. літ.); Ослаблений організм особливо чутливий до магнітних бур (з газ.); (2) Чо́рна бу́ря – шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту; пилова буря. Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі (О. Гончар); Дніпровська вода йде в посушливі степи. Тепер тут не будуть страшні ні чорні бурі, ні вітри-суховії, які завдавали великої шкоди степовому землеробству (з газ.). ◇ (3) Бу́ря в скля́нці (заст. у шкля́нці) води́ – суперечки, тривоги з дріб'язкових, не вартих уваги питань. Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак); Після виступу деякі керівники досить високих рангів прагнуть перевести нашу позицію на “бурю у склянці води” (з газ.); (4) Як (мов, ні́би і т. ін.) бу́ря понесла́ кого, що – хто-, що-небудь дуже швидко, нестримно побіг, помчав. Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони [коні] під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина – і табун мов буря понесла (М. Рильський).