Лексикон · A-Я · Б
бус[бу́с]
іменник · [bus] · «bus, minibus»
✓ Питома українська лексикаCEFR B1 · орієнтовноNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняBorrowed from English bus. See the etymology of the corresponding lemma form.
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
СУМ-20сучасний тлумачний словник
БУС, а, ч., розм. Мікроавтобус, автобус. Апаратуру тепер збирають централізовано, і торгівля уже йде на буси і трейлери (з газ.).
Етимологія
Borrowed from English bus. See the etymology of the corresponding lemma form.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | бус | бу́си |
| Родовий | бу́са | бу́сів |
| Давальний | бу́сові / бу́су | бу́сам |
| Знахідний | бус | бу́си |
| Орудний | бу́сом | бу́сами |
| Місцевий | бу́сі / бу́сові / бу́су | бу́сах |
| Кличний | бу́се | бу́си |
Написання і вимова
- Правопис
- бус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
Перетц В.М. · Перетц — Слово о полку Ігоревім (1926) · 1926
бусови врани възграяху ] у 1-му вид. „босуви"; виправляли: Макс. р. 1837, Дуб., Гаттала, Бусл., Огон. — „бЂсови"; Пожарськ., Дуб., Вельтман — „Бусови” од власн. ім. „Бус”, порівн. — „время Бусово”. Ґрамм. здогадується — „бо сыи"; В'яз, „бо суи”, себ-то марні, нікчемні. За В. Щуратом „босув” — босовъ, див. Срезн. І: бось = диявіл, δαιμων: „Отъ зако…
literary_fts · 3faf433b_c0309
Джерело: literary_fts
Переклад
бус↔
bus (vehicle)
Джерело: dmklinger