буфет

іменник · «1. род. а. Шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв. Ключа Ганна відшукала на кухні, в шухлядці старого буфета (Коз., Сальвія, 1959, 6). 2. род. у. Стіл або...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняBorrowed from French buffet

Морфологія18 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. род. а. Шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв. Ключа Ганна відшукала на кухні, в шухлядці старого буфета (Коз., Сальвія, 1959, 6). 2. род. у. Стіл або...

Етимологія

Borrowed from French buffet

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 18 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	буфет	буфети
Родовий	буфета / буфету	буфетів
Давальний	буфетові / буфету	буфетам
Знахідний	буфет	буфети
Орудний	буфетом	буфетами
Місцевий	буфеті / буфетові / буфету	буфетах
Кличний	буфете	буфети

Написання і вимова

Правопис: буфе́т 1 іменник чоловічого роду шафа буфе́т 2 іменник чоловічого роду кафе Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Буфе́т, -та (шахви) і -ту (приміщення); -фе́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: буфе́т [буфет] -та, м. (ў) -т'і, мн. -тие, -т'іў (шафа, стойка) і -ту, м. (ў) -т'і (закусочна) Орфоепічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Джалапіта · 1931

Джалапіта, побачивши таку біду, повиймав з них ножі й виделки й поклав на буфет, потім поалював їм на рани, щоб гості зажили, й пішов до фонтану, де купалися горобці, пити воду.

literary_fts · 0e81c7c8_c0005

Джерело: literary_fts

Переклад

буфет↔

buffet (counter or sideboard)cupboard (enclosed storage)

Джерело: dmklinger