бучок[бучо́к]

іменник · «Зменш.-пестл. до бук. Ой убили Миколайка під зеленим бучком (Сл. Гр.); Хилилися до річища тонкі верби, їжачилися нескинутим листям молоді дубки й бучки (Чендей, Поєдинок, 1962, ...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

Походженняочікує джерело

Морфологія16 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

БУЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до бук. На горі був один бучок, що стояв, може, років із двадцять (з переказу); Ой убили Миколайка під зеленим бучком (Сл. Гр.); Хилилися до річища тонкі верби, їжачилися нескинутим листям молоді дубки й бучки (І. Чендей). 2. Кийок, палиця з бука. Мирон починає рахувати, цюкаючи за кожним разом бучком о землю (І. Франко).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«бучок» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 16 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	бучо́к	бучки́
Родовий	бучка́	бучкі́в
Давальний	бучко́ві / бучку́	бучка́м
Знахідний	бучо́к	бучки́
Орудний	бучко́м	бучка́ми
Місцевий	бучко́ві / бучку́	бучка́х
Кличний	бучку́	бучки́

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Малий Мирон · 1856

— Та ти землицю святу б'єш, е? Ти не знаєш, що землиця — наша мама? Дай сюди той бучок! Мирон дав, не розумiючи майже, чого хоче вiд нього старий.

literary_fts · 66214df2_c0000

Джерело: literary_fts

Переклад

бучок↔

Dim