бігати[бі́гати]

бі́гати -аю, -аєш, недок. 1》 Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. || перен. Поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися. || Мати звичку пересуватися бігом. || до кого-чого , куди , перен. Часто відвідувати кого-, що-небудь, бувати у кого-небудь, десь. || за ким . Невідступно, скрізь ходити за ким-небудь. || до кого , розм. Залицяючись, ходити до кого-небудь. 2》 перен. Швидко рухатися (про засоби пересування). 3》 розм. Швидко міняти напрям руху, перебігати з одного предмета на інший. 4》 від кого – чого , рідко . 5》 спорт. Змагатися, тренуватися в бігу (у 2 знач. ). 6》 розм. Бути в періоді злучки (про тварин).

БІ́ГАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що бі́гти 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. [Печариця:] Давайте, Ганно Василівно, наввипередки бігати! [Галя (здвигнувши плечима):] Бігайте самі; а я – не вмію (Панас Мирний); Посмітюхи бігали по дорогах, вигріваючись на сонці (Панас Мирний); Маленьке хлоп'я по цілих днях бігало по полю (М. Коцюбинський); Праця відбувалася надзвичайним темпом, і люди, здавалося, не ходили, а бігали (Ю. Смолич); // перен. Поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися. Старий батько .. На весілля просить. Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко); – Що мені чинити, що робити? .. – бігає по хаті збурений Макар Іванович (М. Коцюбинський); “Нічого, нічого, я вам покажу”, – думає Ґудзик і ще енергійніше біга й лається (В. Винниченко); // Мати звичку пересуватися бігом. А пан лікар .. тільки підскакує. Добре бігає (Марко Вовчок); Жухарєв тим часом подався попереду, легкий, сухорлявий, проворний, як людина, що звикла багато бігати в житті (О. Гончар); // до кого – чого, куди, перен. Часто відвідувати кого-, що-небудь, бувати у кого-небудь, десь. Бігає до дідуся Оленка було. Дідусь .. гостинчика дасть їй якого, яблучко абощо (А. Тесленко); Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори (М. Коцюбинський); // до кого, за ким, за чим, розм. Залицяючись, ходити до кого-небудь. – До других бігав? Кращих шукав? – .. допитувалася вона його (Панас Мирний); – Здається, цей Васько і раніше за тобою бігав. – І добігався. Тепер він – мій чоловік (із журн.). 2. перен. Швидко рухатися (про засоби пересування). Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї (Остап Вишня); – Твоя тачка в аеропорт бігає, шеф? (О. Бердник). 3. розм. Швидко рухатися, міняти напрямок руху. – Як вдарю по струнах, то, було, вже не дуже й націлююсь, – самі руки бігають, наче хто другий водить ними (І. Нечуй-Левицький); Методій Кирилович, як мишка: очі бігають, руки бігають і вся істота бігає (М. Хвильовий); По клавішах бігали чиїсь задумані й чутливі пальці (Ю. Мушкетик); // Перебігати зором з одного предмета на інший. Маленькі, запалі оченята неспокійно бігали в ямках, немов злякалися чогось (І. Франко); Очі Лібанова починають здивовано бігати, коли на порозі кімнати з'являється Оленка (В. Собко). 4. від кого, чого, рідко. Уникати зустрічі з кимсь або чимсь; цуратися кого-, чого-небудь. [Маруся:] Вони [апостоли] були духом ченці. [Василь:] Як? Цуралися миру, бігали від людей? (Панас Мирний). 5. Змагатися, тренуватися в бігу (див. біг¹ 2). – Ви чим займалися? – звернувся він [тренер] до Ярини. – Бігала. – На які дистанції? – Сто метрів (В. Собко). 6. розм. Бути в періоді злучки (про тварин). Вовки починають збиватися в тічку на Ганни зачаття (23 вересня), а перестають бігати на Орданське водосвяття (з переказу). По́ратися (бі́гати і т. ін.) по хазя́йству (по господа́рству) див. по́ратися. ◇ [Аж] мура́шки (кома́шки) бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли, пішли́ і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма, за спи́ною, по́за спи́ною і т. ін.) див. мура́шки; (1) Без штані́в (рідше без штанці́в) під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. – бути зовсім малим, у дитячому віці. [Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко); Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (з газ.); (2) Бі́гати очи́ма: а) (по чому) швидко переглядати, читаючи що-небудь. – Від Софочки [лист]! – скрикує дружина.., зразу ж нетерпляче надриває його, бігає очима по рядках, потім ахає (М. Стельмах); б) перебуваючи в стані збудження, поглядати на кого-, що-небудь, переводити погляд з одного предмета на інший. Бігає очима [Климиха], З люті аж сичить, А про свого Клима Нічичирк – мовчить (Л. Первомайський); (3) Бі́гати світа́ми – бути тривалий час відсутнім; здебільшого перебувати за межами домівки. Кіточкою терлася [Маруся] коло старої їмості, просячи їсти, а бабця робила суворе лице й буркотіла: – Бігає світами не знати де, не знати по що, а ми їй тут маємо семеро обідів наставляти (Г. Хоткевич); (4) Бі́гати (ходи́ти, тягну́тися) / бі́гти хвосто́м (хво́стиком) за ким: а) невідступно слідувати за ким-небудь. Він бачив, що .. Власов утюрився [закохався] в його сестру, що хвостиком бігав би усюди за нею (Панас Мирний); – Затримайте його! – мало не плачучи, попросила Жакліна, коли за Віталієм зачинилися двері. – Невже ж мені за ним хвостиком бігти? (І. Муратов); б) набридливо залицятися до кого-небудь. Про Таню Коваль Шухновський говорив: – Мабуть, диявол сидить у цій дівці. Некрасива, без ніякої фігури, а хлопці хвостом за нею тягнуться (Ю. Збанацький).