бігти[бі́гти]

бі́гти біж у , біж и ш; мин. ч. біг, б і гла, б і гло; наказ. сп. біж и , біж і мо, біж і ть; недок. 1》 Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, поспинатися, квапитися. || Поспішно відступати; утікати. 2》 перен. Швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі. || Швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.). || перен. Простягатися в далечінь довгою смугою, довгим рядом. 3》 перен. Швидко текти, плинути. || Швидко сипатися, насипатися. 4》 перен. Швидко минати, проходити, збігати в часі. 5》 перен. Шумуючи під час кипіння, виливатися, литися через вінця (краї) посуду; швидко витікати.

БІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш; мин. ч. біг, ла, ло, недок. 1. Пересуватися на ногах або лапах, відштовхуючись на кожному кроці таким чином, що до наступного кроку тіло не має контакту з поверхнею, перебуваючи у фазі польоту. Всіх би перегнав, та бігти боюсь (прислів'я); На ловця і звір біжить (Номис); Аж ось і дітвора біжить (Т. Шевченко); Василина не йшла, а бігла (І. Нечуй-Левицький); Інтендант біг, раз у раз припадаючи до землі (В. Кучер); Я що, за вами пішки буду бігти по цій дорозі, як той менший брат? (Л. Костенко); // розм. Поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, квапитися. Стара мати .. шукає ліків, з усіма радиться та плаче, біжить оце до лікарки, то знов поспішається до знахарки: син в'яне! син нудиться! (Марко Вовчок); Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркою ходою вгору вулицею (Леся Українка); Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена (В. Дрозд); Ірина не бігла за нього заміж, довгий час він .. настійно домагався її (Ю. Мушкетик). 2. перен. Швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямку. Скакали коні... Ридван, мов вихор, в полі біг (І. Котляревський); Швидко біжать легкі саночки.., але якою тихою здається та їзда молоденькому мандрівникові! (Леся Українка); Автомобілі бігли по мосту (М. Рильський); А поїзд біжить через села й міста, віддаляє мене від домівки (з газ.); // Швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.). В небі хмари біжать .. може, буде гроза? (В. Сосюра); // Линути. Куди серце лежить, туди й око біжить (Номис); Чіпка вимовляв кожне слово з протягом.., язик казав одно, а думка вперед бігла за другим (Панас Мирний); // Простягатися в далечінь довгою смугою, довгим рядом. Від хатки вузенька стежечка .. бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (М. Коцюбинський); Вдень бачили сиві верхів'я Ельбрусу. Іноді верхів'я бігли в тумані (М. Хвильовий); Гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (О. Корнійчук); Біжить видолинком угору стежка на Грабовець (Р. Іваничук). 3. перен. Швидко текти, плинути. Прудко біжить та річка .. до самої луки зеленої (Марко Вовчок); Біжить піт з женців, заливає очі, капає з носа, мов з лійки (Панас Мирний); Річка була далека в своїй глибині, вона з Дніпра в Чорне море бігла (М. Хвильовий); У жилах кров Біжить шалено (М. Рильський); А сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (В. Собко); // Швидко сипатися, насипатися. Одне з найприємніших видовищ – золотий струмінь пшениці, що біжить із комбайна в машини (з газ.). 4. перен. Швидко минати, проходити, збігати в часі. Наш вік біжить, не скажеш: потривай (Л. Глібов); Якось так біжить мені час, що я його не помічаю (М. Коцюбинський); Біжать літа ... Йому [Тарасові] вже тридцять з гаком (Василь Шевчук). 5. перен. Шумуючи під час кипіння, виливатися, литися через вінця (краї) посуду; швидко витікати. Борщ біжить; Молоко біжить. Іти́ (бі́гти) у троп див. іти́; Іти́ (ї́хати, бі́гти і т. ін.) / піти́ (пої́хати, побі́гти і т. ін.) з покло́ном (на поклі́н) див. іти́; Припусти́ти бі́гти (бігце́м) див. припуска́ти²; Уда́ритися бі́гти див. ударя́тися. ◇ Бі́гати (ходи́ти, тягну́тися) / бі́гти хвосто́м (хво́стиком) див. бі́гати; Ганя́ти (ганя́тися, бі́гти, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми див. ганя́ти; (1) Як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти) – дуже просто, легко, без зусиль і т. ін. Тобі туди йти, як з гори бігти (прислів'я); – Була весела, – одкаже [Катря], – бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти... (Марко Вовчок); [Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу, напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це – як дурному з гори побігти (О. Левада).