біда[біда́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
біда́ I - и , ж. 1》 Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. || Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. || у знач. присудк. сл. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь. На бід у — на нещастя, на лихо. 2》 заст. Провина, шкода. II -и, ж. Двоколісний однокінний візок на одну або дві особи.
БІДА́¹, и́, ж. 1. Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш (Біблія. Пер. І. Огієнка); Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде (Номис); Кажуть люди: як одна біда йде, то й другу за собою веде (Марко Вовчок); Чорнобильська аварія сколихнула увесь світ, чорною бідою вкрила українську землю (з публіц. літ.); Щасливе географічне положення України обернулося для неї бідою (із журн.); * Образно. Бідою знов небо дихало. Ми в тьмі були (В. Сосюра); // Труднощі, неприємності. Тільки що одчинили скриню, в мене в душі похололо: ото, думаю, знайдуть те дороге намисто, що подарував Грегор, то й буде біда (І. Нечуй-Левицький); До всіх моїх бід за останні часи прилучились іще громадські біди (Леся Українка); Сплітав [кат] .. добренні зашморги, – запас біди не чинить! (О. Ільченко); По-моєму, вся біда в світі від песимістів, скептиків, ображених, сірих, озлоблених (О. Бердник); Малі, нікчемні люди втішаються бідою славних, вона для них мов ліки від заздрощів (Василь Шевчук); // у знач. пред. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь. Біда мені, усе слабую та й слабую (М. Коцюбинський); Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був (Леся Українка). 2. заст. Провина, шкода. Частенько між людьми буває – Один свою біду на другого звертає (Л. Глібов). Напи́тувати / напита́ти ли́ха (біди́, го́ря, кло́поту і т. ін.) див. напи́тувати; Напоро́тися на неприє́мність (на біду́) див. напо́рюватися; Приво́дити / привести́ до біди́ (на біду́) див. приво́дити. ◇ (1) Біда́ (го́ре) гне (пригина́є) / пригне́ [до [са́мої] землі́] кого – хто-небудь зазнає́ великих труднощів, перебуває у скрутному, безвихідному становищі, страждає від чогось. Цей одвічний жебрак почував себе гідно навіть тоді, коли біда пригинала його до самої землі (М. Ю. Тарновський); Нашого дядька ще мало біда гнула, а як скрутить в баранячий ріг – він усе знайде: .. і плуг, і розум (М. Стельмах); Горе не пригнуло її до землі, а навпаки, викликало приплив нових сил (М. Томчаній); (2) Біда́ обсі́ла (осі́ла, присі́ла і т. ін.) кого – хто-небудь зазнав злигоднів, неприємностей, горя і т. ін. і довго не може їх позбутися. – Бачу, що біда осіла чоловіка. З радості люди не стогнуть сичами (П. Панч); Коли біда присяде тебе, то не до личка буде, і сонце почорніє перед очима (М. Томчаній); (3) Біда́ прити́сла (прити́снула) кого і без дод. – хто-небудь потрапив у тяжке становище. [Теофіл (до єпископа):] Про се либонь поміркувати варто, – він [Панса], бачиш, вірити готов. [Парвус:] Ет, слухай! Біда притисне – всі готові вірить, а де він був, як не було біди? (Леся Українка); (4) Біда́ (скру́та, на́па́сть і т. ін.) принесла́ кого і без дод. – хто-небудь прийшов, приїхав кудись через скрутні обставини. – Що ж вас принесло: чи сідельце, чи весло? – Біда принесла, – коротко промовив нахмурений Левченко (М. Стельмах); Гну́тися в три біди́ див. гну́тися; Зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, біду́ і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці) див. зато́плювати²; Ї́сти біду́ див. ї́сти; Коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін.) див. ли́хо¹; Ли́хо (біда́, лиха́ годи́на) його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є див. ли́хо¹; (5) Не біда́ – нічого поганого, страшного; дарма, байдуже. – Не біда, – поет відмовив, – Як ти й сам з дороги звернеш (Леся Українка); В горах ми всі хрипіли .. Це не біда (О. Гончар); Не мину́ти ли́ха (біди́) див. мина́ти; Не оббере́шся (не обере́шся, не обібра́тися і т. ін.) ли́ха (біди́, кло́поту і т. ін.) див. оббира́тися; Помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), див. помага́ти; Пха́ти вік (біду́, життя́) див. пха́ти; Стягти́ (стягну́ти) біду́ (кло́піт) див. стяга́ти; То́рба ли́ха і мішо́к біди́ див. то́рба; (6) Як (мов, ні́би і т. ін.) біда́ на го́лову, зі сл. з'явитися, звалитися і т. ін. – зовсім несподівано, зненацька (про щось небажане або неприємне). Вона [дівчина] була безмежно вдячна своїм землякам. Адже, коли б не з'явився, як біда на голову, цей пропащий чорт-поміщик, її ніхто б не виказав ворогам (Ю. Збанацький); (7) [Як (мов, ні́би і т. ін.[N])[/N]] на [ту] біду́ – зовсім недоречно. Хліб вийшов липкий .. На біду й борщ вийшов недобрий (І. Нечуй-Левицький); А тут іще, мов на біду, навчила Анниця писанки писати, – і Маруся ціла потонула в цій забаві (Г. Хоткевич). БІДА́², и́, ж. Двоколісний однокінний візок на одну або дві особи. По дорозі їдуть бідою Михно з Притулою (А. Головко).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 273
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | біда́ | біди́ |
| Родовий | біди́ | бід |
| Давальний | біді́ | біда́м |
| Знахідний | біду́ | біди́ |
| Орудний | бідо́ю | біда́ми |
| Місцевий | біді́ | біда́х |
| Кличний | бідо́ | біди́ |
Написання і вимова
- Правопис
- біда́ 1 іменник жіночого роду лихо біда́ 2 іменник жіночого роду візок Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Біда́, -ди́, -ді́, бідо́! Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
затоплювати / затопити лихо (розум, горе, біду і т. ін. ) в чарці (в горілці)
Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у чарці горенько топити. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топити горе в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський). їсти біду. Жити в нужді, в неволі; терпіти нестатки, утиски.…
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Без біди нема свободи
Свободу відчувають лише бідні, бо вони не мають чого втрачати.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біду родить
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біду родить та й по людях ходить
За однією бідою приходить інша.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда бачить біду по сліду
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів’я.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда бідою іде і бідою поганяє
Про дуже бідного, який нічого не має, лише самі злидні.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біду знайде, хоч і сонце зайде
Біда дуже скоро приходить до тих людей, які вже мають інші нещастя.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біду перебуде, одна згине — друга буде
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біду перебуде, одна мине — десять буде
Бідним дуже тяжко вибратися із злиднів.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда вимучить, біда і научить
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда і помучить, і мудрості научить
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда мучить і розуму учить
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда мучить та розум навчить
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда розуму вчить
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда розуму навчить
В біді люди зазнають гіркого життєвого досвіду і розумнішають.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда вівцям, де вовк пастушить
Горе людям, якщо державою правлять злодії і злочинці.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда здибає легко, а трудно її збутися
Потрапити в біду дуже легко, але тяжко вибратися з неї.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда людей єднає
В біді люди краще розуміють біду інших.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не дуда, як стане грати, то мусиш плакати
Біда не приносить радість, а горе. Дуда — старовинний український музичний інструмент.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не каже „гей", а каже „ой"
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не каже „гей", але каже „йой”
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не спить та й хати своєї нема
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда своєї хати не має, але й не спить
Біда може прийти до кожного будь-коли.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не страшить, а дорогу покаже
Біда заставляє людину думати, як вибратися з неї.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не ходить по лісу, а тільки по бідних людях
Біда є лише там, де є бідні люди.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда по полю не ходить, а по людях
Біда не може бути на пустому місці, вона завжди приходить до людей.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда Савці і на печі, і на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть
Бідному всюди зле.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда ум родить
Біда заставляє людину думати, як вибратися з неї.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда як іде в гості, то і злидні з собою бере
У біді люди біднішають і живуть у злиднях.
Приповідки або українсько-народня філософіяВеди біду й до Кракова, вона буде однакова
Приповідки або українсько-народня філософіяВези біду і до Львова, буде вона однакова
Приповідки або українсько-народня філософіяВід Львова до Кракова, всюди біда однакова
Бідному всюди зле.
Приповідки або українсько-народня філософіяВід біди втікав та другу злапав
Хотів позбутися однієї біди, але потрапив до іншої.
Приповідки або українсько-народня філософіяВпився бідою, а похмелився сльозою
Має біду і плаче.
Приповідки або українсько-народня філософіяВсюди біда, лише там добре, де нас нема
Бідним всюди зле, хоч часом вони й думають, що десь може бути краще.
Приповідки або українсько-народня філософіяКоли біда діє — голова біліє
Чоловік сивіє від журби.
Приповідки або українсько-народня філософіяКупив біду за свої гроші
Сам винуватий, що потрапив у біду.
Приповідки або українсько-народня філософіяОдна біда іде і другу за собою веде
Приповідки або українсько-народня філософіяОдна біда йде й за собою другу веде
Приповідки або українсько-народня філософіяОдна біда йде та й за собою другу веде
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк одна біда йде, то і другу веде
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк одна біда йде, то і другу за собою веде
Одне лихо породжує інше.
Приповідки або українсько-народня філософіяНаїлась біди й напилась води
Про бідну жінку, яка живе у злиднях і проливає багато сліз.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе біда, що зайшла у двір, а біда, що не виженеш
Про біду, якої тяжко позбутися.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе думав і не гадав, а в біду попав
Приповідки або українсько-народня філософіяНе думав, не гадав, як у біду попав
В біду можна потрапити будь-коли.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда
Ніщо в житті немиле, коли є біда.
Приповідки або українсько-народня філософіяОстров окружила вода, а нас біда
Порівняння, яке вказує на те, що люди мають велику біду і не знають, як можна з неї вибратися.
Приповідки або українсько-народня філософіяПри біді за ніч голова молоком береться
У горі людина дуже швидко сивіє.
Приповідки або українсько-народня філософіяТой біди не мав, хто сльозами не вмивався
Справжня біда приносить багато гірких сліз.
Приповідки або українсько-народня філософіяТрудно вийти з біди, як каменю з води
Коли неможливо позбутися якоїсь біди.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто на морі не бував, той і біди не знав
Кажуть бувалі моряки. Під час бурі на морі дуже небезпечно, бо ніде сховатися і корабель може затонути.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧужа біда не дасть ума
Чужий гіркий досвід не навчить тебе жити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩе то не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема
Хоч їжа і погана, але ще якось можна пережити, а коли її зовсім нема, то наступає голод і страшна біда.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк на біду, то й в кваші палець зломиш
Якщо має статися біда, то вона станеться і за найбезпечніших обставин.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк черв’як у дереві, так біда в серці
Як черв'як псує дерево, так і біда журить людину і робить її хворою.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда без дощу росте
Лихо збільшується саме, без помочі.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біді й на слободі
Лихому біда, деб він не пішов. Слобода — осади, де люди не робили панщини.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біді нерівна
Лихо не є однакове, буває більше й менше.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда біду перебуде, одна мине — друга буде
Одне лихо промине, а друге саме прийде.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда в Городенці, шустка фасоль коштує десять крейцарів
Глум коли хто без причини нарікає на біду. Городенка — повітове місто у Східній Галичині. Крейцар — пятьдесята часть корони, австрійської монети.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда — великий учитель
В нужді, люди шукають способів поліпшити свою долю.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда жене молитися о долю, а теж до крадіжи і розбою
Значіння, як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда з бідою, а без біди ще гірше
Нарікання чоловіка на жінку, або жінки на чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда і царські пороги не минає
Біда не минає нікого. Простолюддя вірить, що царські родини живуть зовсім безжурно. Поріг є символом домашнього огнища.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда красить, як кип'яток рака
З горя людина виплачеться та стане червоною, як зварений рак.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда навчить лихого молитися, а добробут пеститися
У нещасті люди моляться до Бога, просячи Його помочі, а достаток робить людей ніжними та зухвалими.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда на світі, як у зимі, так і в літі
Лихо не перебирає, а приходить коли хоче.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда на престолі, як нема нічого в стодолі
Біда з почестями, як чоловік матеріяльно бідний. Престіл є символом соціяльної висшости.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не дуда, бо як стане грати, то не мож витримати
Біда не заохочує до танцю, а до журби. Дуда — музичний інструмент.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не ходить лісом, а між людьми
Лихо лиш там є, де є люди.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда сама не ходить, а десять за собою водить
Нещастя не приносить лиш одне лихо, а багато лих.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда не тужить, а за людьми плужить
Лихо не сумує, а людей чіпається. Простолюддя вірить, що біда, це лихий дух-демон, який на те й є, щоб чинити людям лихо.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда Савці і на печі і на лавці
На печі загаряче, а на лавці затвердо. Бідному всюди зле.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда тому дворові, де корова розказує волові
Біда там, де жінка старшинує над чоловіком.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда у кого жінка бліда, а у кого рум'яна, то кажуть, що п'яна
Людям годі догодити. Бліде лице уважають ознакою слабости, а червоне — п'янства.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіда чоловіка знайде, хоч і сонце зайде
Пригода чоловікові станеться коли небудь.
Приповідки або українсько-народня філософіяБіди не треба шукати, сама прийде до хати
Нещастя трапляється, хоч і осторожні буваємо.
Приповідки або українсько-народня філософіяБуде біді кінець, як нас нестане
Смерть освободжує чоловіка від усіх турбот.
Приповідки або українсько-народня філософіяВези біду і до Львова, то біда все однакова
Лихого не зміниш, хоч і в інший край повезеш. Львів — столичне місто Галичини.
Приповідки або українсько-народня філософіяВийди, бідо, із води, ліпше з бідою, як без біди
Жалував чоловік за своєю, не конче доброю, жінкою, що втопилася.
Приповідки або українсько-народня філософіяВід біди люди розумніють, а від гаразду дуріють
У нужді люди шукають способу поправити свою долю, а у достатках люди стають буйні, свавільні, та зухвалі.
Приповідки або українсько-народня філософіяВсюди біда, тільки там добре, де нас нема
Де нема людей, там і лиха нема.
Приповідки або українсько-народня філософіяГоди біді, як сам собі
Догоджай вередливим людям, як самому собі.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе біда найбільша, там поміч Божа найближча
У великім горю, люди просять у Бога помочі і та молитва злекшує їхнє горе.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖди біди від води, а горя від моря
Одне лихо може прийти зблизька, а друге здалека.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗачепи собі біду, то з нею не дійдеш до ладу
Пристань з лихим чоловіком, а не позбудешся його.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗійшлося сім бід на один обід
Прийшло нещастя за нещастям.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗ одною бідою, як з рідною сестрою
Одне лихо, це ще невеликий клопіт.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗ одною бідою, як з одною жоною
Легко дати собі раду.
Приповідки або українсько-народня філософіяКого біда вчепиться зранку, того держиться до останку
Бідний мусить тяжко працювати цілісіньке життя.
Приповідки або українсько-народня філософіяКого біда нагріє, то він тоді дуріє
З великого горя чоловік тратить розум, та може наробити багато лиха.
Приповідки або українсько-народня філософіяКозак з бідою, як риба з водою
Козак звик на пригоди, як риба до води і без них жити тяжко.
Приповідки або українсько-народня філософіяНавчить біда ворожити, як нема що в рот вложити
Біда жене людей промишляти, щоб заробити на хліб.
Приповідки або українсько-народня філософіяНавчить біда попити, як нема що в рот ухопити
Біда приневолює чоловіка і до такої роботи, що понад його сили й розуміння.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа меду, найшов собі біду
П'яний наробив собі лиха.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа чиюсь біду, я там прийду
Хтось потерпить, як я прийду.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе вийдеш з біди, як камінь з води
Щастя, ніколи, не зазнаєш.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе клич біди до себе, вона сама трапить до тебе
Горе приходить само до нас, непрошене.
Приповідки або українсько-народня філософіяНема більшої біди, як лихі сусіди
Життєвий досвід, коли сусіди не живуть у згоді.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе поможе і владика, як прийде біда велика
У великім нещастю, ніхто не порадить.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе проси смерти, щоб від біди вдерти
Не попадай з горя у розпуку, смерть не є одиноким виходом з біди.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою
Не тішся чужим лихом, бо свого діждешся.
Приповідки або українсько-народня філософіяНіхто не знає ваги чужої біди
Чужого горя не знаємо, тому і не відчуваємо.
Приповідки або українсько-народня філософіяНіхто не знає, де його біда спіткає
Лиха ніхто не годен предвидіти.
Приповідки або українсько-народня філософіяОдна біда не докучить, аж десять до купи злучить
Одне лихо не тяжко перебути, але як багато прийде нараз.
Приповідки або українсько-народня філософіяПішлю біду, та й сам за нею піду
Не посилай нездару за ділом, бо самому прийдеться іти.
Приповідки або українсько-народня філософіяСюди мах, туди мах, а все біду по зубах
Де не піду, то всюди біду найду.
Приповідки або українсько-народня філософіяТак присіла його біда, що вже ні окріп, ні вода
З біди утратив усе чуття і став байдужним.
Приповідки або українсько-народня філософіяТи бідою журишся, а у неї дочка росте
Людина журиться одним горем, непредвиджуючи, що друге надходить.
Приповідки або українсько-народня філософіяТо ще не біда, коли смерть усім одна
Нема чого нарікати, коли смерть зрівнює всіх.
Приповідки або українсько-народня філософіяТо ще не біда, як є хліб і вода
Хліб і вода, це мінімальна їда, що охоронить від голодової смерти.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто в війську не бував, той біди не знав
Давно військова служба тривала 12 літ і була дуже прикра. Військо харчовано лише раз в добу.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ бідного біда скаче, а дитина їсти плаче
У бідного багато клопоту, та ще й голод докучає.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто біду має, той багато знає
Біда приневолює помагати собі добираючи ріжних способів.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто війтує, той собі біду готує
Війтованням не догодить громаді або урядови і занедбає господарство.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо за біда, що так п'ється вода?
Допитувалась жінка чоловіка, з'ївши покрадьки ковбасу.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯкби був я біду знав, був би біди не чіпав
Коли б був знав, що то лихий чоловік, був би його оминав.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк біда лінива, то каже, що широка нива
Лінивий усе нарікає, що багато роботи має.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк не хочеш біди, то лиши, не буди
Як не хочеш клопоту, то й нікого не займай.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк прийде біда, то не поможе і свячена вода
Свяченій воді приписують чудотворну силу, але проти людської нужди вона безсильна.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк роблю, так і маю і за біду не дбаю
Я працюю і не боюся недостатку.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…им більше доходить до кожної з них, що скоєно несосвітенну дурницю. "Сапожок" виявився пасткою. Пасткою на дурних корів, які бозна-чого приперлися до цього бедламу. Найбільша їхня біда полягає в тому, що вони не доросли до можливості групового кохання. Тому їм так і не вдається спокусити ні генерала, ні навіть дагестанця. І, таким чином стримувані одна одною, пр…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger