бідолашний[бідола́шний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
бідола́шний -а, -е, розм. Бідний, нещасний, безталанний. || у знач. ім. бідол а шний, -ного, ч. ; бідол а шна, -ної, ж. Нещасна, безталанна людина.
БІДОЛА́ШНИЙ, а, е. Бідний, нещасний, безталанний. Пили на його кошт; гуляли за його добро; розказували йому своє бідолашне життя (Панас Мирний); Пропали ми, бідолашні, загинули... (М. Коцюбинський); Бідолашний джура не знає, що йому такого й сказати на розставанні (І. Багряний); // у знач. ім. бідола́шний, ного, ч.; бідола́шна, ної, ж. Нещасна, безталанна людина. Ми чекаємо – ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Покохала бідолашна Та й захорувала (П. Куліш); Знову повернулась окаянна хвороба, знову він [нечистий] охопив бідолашну... (О. Донченко).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бідола́шній | жін., давальний |
| бідола́шна | жін., кличний |
| бідола́шній | жін., місцевий |
| бідола́шна | жін., називний |
| бідола́шною | жін., орудний |
| бідола́шної | жін., родовий |
| бідола́шну | жін., знахідний |
| бідола́шному | чол., давальний |
| бідола́шний | чол., кличний |
| бідола́шнім | чол., місцевий |
| бідола́шному | чол., місцевий |
| бідола́шний | чол., називний |
| бідола́шним | чол., орудний |
| бідола́шного | чол., родовий |
| бідола́шного | чол., знахідний |
| бідола́шний | чол., знахідний |
| бідола́шному | сер., давальний |
| бідола́шне | сер., кличний |
| бідола́шнім | сер., місцевий |
| бідола́шному | сер., місцевий |
| бідола́шне | сер., називний |
| бідола́шним | сер., орудний |
| бідола́шного | сер., родовий |
| бідола́шне | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бідолашная | жін., кличний |
| бідолашная | жін., називний |
| бідолашную | жін., знахідний |
| бідолашнеє | сер., кличний |
| бідолашнеє | сер., називний |
| бідолашнеє | сер., знахідний |
| бідолашнії | множина, кличний |
| бідолашнії | множина, називний |
| бідолашнії | множина, знахідний |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| бідола́шні | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- бідола́шний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Бідола́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- бідола́шний [б'ідолашнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ратегів, які свого часу задалися химерною метою продовжити Європу ще трохи далі на Схід. Європи в них не вийшло, натомість утворився такий собі буфер, свого роду "санітарна зона". Бідолашний Франко піддався їхній містифікації, звідси всі його нещастя, вся здезорієнтована сизіфова діяльність.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)