біженці[бі́женці]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
БІ́ЖЕНЦІ, ів, мн. (одн. бі́женець, нця, ч.; бі́женка, и, ж.). Люди, що залишають місця свого проживання під час війни або стихійного лиха. Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (О. Довженко); Поступово веселішають обличчя поранених, згасає жах в очах одеських біженок та їхніх дітей (О. Гончар); Солдати йшли мовчки. За армією рухались біженці (із журн.); Європейське співтовариство вирішило виділити 180 млн доларів на допомогу курдським біженцям (з газ.).
Літературні засвідчення
Біженці котили на двоколках убогий свій скарб.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Горох (переклад)
Вікіпедія
Біженці
Бі́женці — особи, які внаслідок обґрунтованих побоювань стали жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебувають за межами своєї країни та не можуть або не бажають користуватися захистом цієї країни внаслідок таких побоювань.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96