білочка
Дані Атласу
Значення
Зменш.-пестл. до бі́лка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Н.-Лев., І, 1956, 154); *У порівн. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Мирний...
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | білочка | білочки |
| Родовий | білочки | білочок |
| Давальний | білочці | білочкам |
| Знахідний | білочку | білочки / білочок |
| Орудний | білочкою | білочками |
| Місцевий | білочці | білочках |
| Кличний | білочко | білочки |
Написання і вимова
- Правопис
- бі́лочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лочку (бі́лку) кого
Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось. Покрала вона срібло та золото в офіцера .. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний); // Привласнити чуже, збагатитися за чийсь рахунок. Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний); // Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона (лікар) його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Далі — вискочила на зелену луку, що красувалася польовими квітками; потім — повернула круто наліво, почесала яриною; як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок; стала, перевела дух, озирнулася; осміхнулась; махнула правою рукою: "Сюди, мов!" — та наче мана яка, спустилася вниз — і скрилася за горою.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)